США набирають перекладачів для допиту полонених російських моряків

Якщо санкції проти нашої країни стануть тотальними, кораблі USCG зобов’язані будуть затримувати російські газовози з СПГ

Журнал Institute United States Navy (видання висвітлює подію у ВМС США, а також в Морській піхоті і Берегової охорони — авт.) повідомив, що Берегова охорона Сполучених Штатів (United States Coast Guard, або USCG) набирає російських перекладачів. Здавалося б, навіщо вони цієї військової організації, головна функція якої-захист американських морських кордонів?

Як відомо, організаційно USCG ділиться на морські райони, прилеглі до континентальної частини США — вздовж Атлантичного і Тихоокеанського узбережжя (штаби в Портсмуті і в Аламиде відповідно), а також на Гавайських островах і Алясці. Єдино, де Берегова охорона США щільно перетинаються з нашими морськими прикордонниками — це так звана Лінії Шеварднадзе-Бейкера в Чукотському і Беринговому морях.

Мутна історія цього зрадницького угоди, підписаної 1 червня 1990 року тодішнім главою МЗС Шеварднадзе за згодою президента СРСР Горбачова, досі не отримала належну оцінку. Між тим, Америці просто так — з барського плеча — відійшли 46,3 тисячі квадратних кілометрів російських морських угідь, майже два Криму.

І хоча Верховна Рада СРСР відмовився узаконювати явно антиросійський акт Шеварднадзе-Бейкера, хитромудрий Едуард Амвросійович з підказки тодішнього держсекретаря Джеймса Бейкера і закріпив тимчасовий характер документа. Мовляв, поки його не ректифицируют, діє підписана папір. Таким чином, ділянка континентального шельфу в центральній частині Берингової моря де-юре ніби як російський, а де-факто належить американцям.

Між тим, кораблі USCG неодноразово заарештовували наші промислові судна, коли ті «по старій пам’яті» рибалили в цій зоні. Морякам залишалося лише матюкати віроломного грузина, згодом став головою недружньої держави.

Якщо на початку «нульових» російські політики висловлювали невдоволення зрадою Шеварднадзе, то зараз мовчать, мабуть, боячись потрапити в санкційний список. У той же час військове посилення РФ змушує нервувати вже США: раптом росіяни в односторонньому порядку відкличуть папір з незаконною підписом Шеварднадзе. Більше того, з’явилися навіть сигнали, що такий розвиток подій цілком може статися. У всякому разі, Institute United States Navy констатує: «Росія веде боротьбу за створення військово-економічного плацдарму в географічній близькості від Сполучених Штатів, який змагається з багатьма іншими загрозами національній безпеці».

Однак не лише цей спірна ділянка хвилює американців, але і наш Севморпуть. «Одним з найбільш складних виникають на сьогоднішній день морських викликів є присутність Росії в Арктиці», журиться видання Institute United States Navy. З чого б американці раптом перейнялися споконвічно російськими морськими просторами від Берингової протоки до Баренцева моря?

За даними управління Національної розвідки США «Росія майже напевно продовжить зміцнювати свою військову присутність вздовж свого північного узбережжя, щоб покращити захист периметра і контроль над своєю винятковою економічною зоною (ВЕЗ). Вона також майже напевно буде продовжувати домагатися міжнародної підтримки своїх розширених домагань на континентальний шельф і свого права керувати судноплавством в межах своєї ВЕЗ. Якщо російсько-західні відносини погіршаться, то Москва, можливо, стане більш охоче дезавуювати склалися міжнародні процеси і діяти в односторонньому порядку для захисту цих інтересів». У цьому випадку папірець з підписами Шеварднадзе і Бейкера точно полетить у смітник.

Крім того, співвідношення сил в Арктиці явно не на користь США. Як сказав попередній комендант USCG, адмірал Підлогу Цукунфт, «…у Росії є всі фігури на шаховій дошці. У мене є тільки пара пішаків». Так, у США є авіаносці, але Москва була б просто щаслива, якби Вашингтон відправив їх в Північний Льодовитий океан. Затиснуті кригою, вони стали б відмінною мішенню для нової арктичної мотострілецької бригади Путіна. Втім, куди більше американців хвилює «неперевершений флот Росії з 46 криголамів».

На перший погляд, сьогодні війна в Арктиці між США і РФ здається божевільною фантазією прихильників «теорії змови». Однак американці навіть не приховують, для чого їм потрібні перекладачі. «Берегова охорона повинна діяти, щоб створити кадровий склад носіїв російської мови, щоб перекладачі підготувалися до непередбачуваних обставин, які відбудуться», відзначає Девід Ст. Зенкель, представник USCG. За його словами, Америка просто зобов’язана реагувати на освоєння Москвою Північного морського шляху, як альтернативи Суецького каналу. Ясна річ як — дати по руках Москві.

Гаразд, можуть сказати, що мова йде про приватне думці офіцера Зенкеля, але і в американській Стратегії національної оборони» теж про це йдеться в агресивних тонах: «Берегова охорона повинна підготуватися до зустрічі з Росією у напруженій стратегічній обстановці». Якщо, приміром, нафтогазові санкції проти нашої країни стануть тотальними, то саме кораблі USCG зобов’язані будуть затримувати газовози «Ямал-СПГ» і в перспективі «Арктик-СПГ». Виникає відчуття, що американці блефують, хоча багато чого залежить від Кремля. А тут можливі різні варіанти, та й фактор чергового Шеварднадзе не можна скидати з рахунків.

Словом, у Пентагоні не сумніваються, що локальні або прикордонні конфлікти з РФ в Арктиці в середньостроковій перспективі неминучі. Причому, стратеги США все-таки усвідомлюють, що обмінюватися ядерними ударами, навіть обмеженими, в Північному Льодовитому океані смертельно небезпечно, хоча і не виключають локальні битви. Правда, тільки в тому випадку, якщо «зоряно-смугасте» перевага буде очевидним. Якщо ж ні, то «розвіддані, які служба USCG могла б зібрати в Арктиці, стануть значним внеском в зусилля з національної оборони». Само собою, в цій справі без знання «великого і могутнього» їм не обійтися.

Взагалі-то, проблеми з російською мовою в американців вже були в січні 2012 року. Представники USCG навіть повідомили про це чиновникам у Вашингтоні. Мовляв під час історичного криголамного супроводу російського судна «Ренда», яке доставило критично необхідне паливо для опалення в Ном (Аляска), росіяни не розуміли команд капітана Беверлі Гавлика. Тоді американська компанія Delta Wester, офіційний постачальник мазуту та бензину, не виконала контракт, після чого жителі в люті морози виявилися на межі замерзання в своїх будинках.

Втім, і без «цінних команд» то плавання увінчалося успіхом. Паливо доставили в строк. Однак ображений капітан настрочив скарги в Вашингтон. До речі, в США після доповіді Гавлика активізували програми по просуванню вже англійської мови в Росії, щоб не тільки росіяни капітани, але і прості моряки говорили на english.