У радянські роки площа конопляних посівів доходила до сотень тисяч гектарів. Культивація конопель довго залишалася високоприбуткової сільськогосподарської галуззю. Волокна йшли на виробництво вітрил і взуття, фарб та ниток, косметики і рослинного масла. А потім країна рад різко відмовилася від вирощування цієї культури під егідою боротьби з згубним впливом наркотиків.
Російська пенька – номер один у світі
Золотий сніп з коноплею, пшеницею та соняшником в центрі фонтану «Дружба народів»./Фото: newizv.ru
На Русі коноплі вирощувалися, за різними джерелами, з 7-9 століть. Посівна або ж культурна коноплі йшла на отримання волокна, згодом використовується для виробництва одягу. Також з волокон матерки (жіноча рослина) виготовляли надійні морські канати, мережі, мотузки, кінську упряж. Конопляне насіння давилось на корисне пісне масло, яким незмінно заправляли варені крупи. Саме цим продуктом рятувалася селянська дітвора в голодні періоди.
Російська пенька цінувалася далеко за межами держави. Такелажні системи голландського і англійського флотів здебільшого виготовлялися з експортного матеріалу. До цього періоду відноситься активація торгівлі пеньком. У другій половині 18 століття Росія поставляла європейцям більше 35 тисяч тонн волокна щорічно. Напередодні революції 1917-го виручка від торгівлі коноплями займала другу позицію в імперській держскарбниці.
Пільги за посіви конопель і соцзмагання
Брестська ланкова Антоніна Куратник в 1953 році за вирощування конопель отримала 15 400 рублів грошима і трудоднями./Фото: img.tyt.by
Спадкоємець царської Росії Радянський Союз не тільки не втратив усталені сільськогосподарські традиції, і почав їх всіляко розвивати. У 1928-му Росія по території посівів займала лідируючі позиції у світі. Згідно одному з постанов Раднаркому в 1934 році, за коноплярство на заплавних ділянках та присадибних угіддях покладалися значні пільги. Провідні коноплеводы ставили в приклад, а до досягнення високих показників у цій галузі малювалися агітаційні плакати.
В 1934 році в СРСР було вироблено близько 40 тисяч тонн волокна конопель і майже 5 тисяч тонн олії. І вже до 1935-му ці цифри зросли до 45 тисяч і 6500 тонн. У цей період пенька використовували на виробництвах з виготовлення тканин, крученого шпагату, складових риболовних снастей, взуття. Канати з конопель не мали властивості розтягуватися, а екологічні тканини мали високу воздухопроводимостью і здатністю вбирати вологу. Крім того, коноплі йшла на виробництво паперу, цінувалося це рослина і у фармацевтиці, а продовольча промисловість пускала його на оліфу і фарби.
За період радянської влади коноплеводы просунулося в найвіддаленіші райони, не стала винятком і Сибір. Але основними коноплесеющими регіонами СРСР залишалися центрально-чорноземні регіони, лісостепу і південь України, поволзькі землі, Білорусія, Північний Кавказ. В гонитві за високими прибутками освоювалися навіть степи Казахстану і Киргизії, під коноплі займали заплави і осушувалися болота. Не забували і про наукову сторону питання, задіюючи нові агроприйоми і механізуючи працю. Крім того, використовувалася і роль конопель у загальному сівозміні. За рахунок природних властивостей цієї культури агрономи збагачували грунту, очищали їх від бур’янів, готуючи чорноземи під ярі культури і для озимих.
Згубний вплив зростаючої наркозалежності
Радянські хіппі швидко освоїли дурманні властивості сільгоспкультури./Фото: i68.tinypic.com
Зворотний процес стартував після 70-х, коли коноплі опинилася під забороною. За пару десятиліть Росія відмовилася від вирощування надприбутковою культури.
Звичайно, наркомани існували ще з часів Русі. І ще в 1924-му більшовики монополізували вирощування опійного маку, а пізніше і «індійської» конопель. Процес контролювався наркоматами, а порушників за законом належало тюремне ув’язнення. Але переломний момент в історії радянського гашишу настав саме в 70-е після виходу закону про поголовної військової повинності. В армію призвали кавказьких і середньоазіатських представників, а разом з ними стали поширюватися і непопулярні до того часу захоплення.
Конопляні наркотичні похідні швидкими темпами підкорювали бітників, хіпі, студентів та ув’язнених. Перед радянськими відомствами постала серйозна проблема. Медики наполягали на профілактичній роботі серед наркозалежних, а кримінальний кодекс планомірно поповнювався новими статтями. У 1987 році рада Міністрів СРСР вирішила заборонити на території країни культивування конопель. Причому заборона стосувалася не тільки посівів промислового масштабу, але і вирощування конопель на колгоспних присадибних ділянках та будь-яких інших земельних угіддях особистого користування. Активізувалася робота по селекції безнаркотичних форм сільгоспкультури.
Втрата світового лідерства і роль американців
На збирання конопель./Фото: cs6.livemaster.ru
Потужний удар по коноплеводству СРСР завдали та американці. Деякі дослідники сходяться на думці, що підприємці зацікавилися здешевленням целюлозного паперу, розгорнувши під цим приводом кампанію проти джерела наркозілля. Папір з конопель була дешевше і якісніше. І конкуренція бізнесменам з Штатів була ні до чого.
Держави-учасники ООН підтримали конвенцію, приписуюче встановлення контролю над вирощуванням п’янких культур. Але з медичного використання вилучили саме коноплі, опіати при цьому залишили. СРСР був змушений скорочувати посівні площі, що спричинило за собою скорочення доходів.
Спочатку сільгоспвиробники намагалися бути почутими урядом. У 1982-му перед центральним комітетом компартії питання про кризовий стан галузі було поставлено руба. Але незважаючи на всі зусилля, площі під коноплі невблаганно скорочувалися, а СРСР фактично поступився ринок збуту на користь США. І незважаючи на спроби розширювати культивування безнаркотичної коноплі, час було згаяно. Сьогодні в Росії дозволено вирощувати селекційні сорти культури, що має підтверджуватися відповідною ліцензією. Відродженням коноплеводства переймаються науковці та економісти. Однак до світового лідерства сьогодні дуже далеко.
Коноплі також знаходили в курганах вікінгів, і однозначно сказати про її застосування важко.
Thanks!
Our editors are notified.