П’ять років війни за незалежність — все даремно?
Голова політради партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктор Медведчук заявив про згоду ДНР і ЛНР повернутися до складу України на правах широкої автономії. Про це він заявив в інтерв’ю каналу «112 Україна».
«Я впевнений, що якщо ми реалізуємо можливості світу на Донбасі і припинимо бойові дії, в тому числі і нашим планом концепції, на який вже дали попередню згоду Донецьк, Луганськ і Москва, передбачені вільна економічна зона на цих неконтрольованих сьогодні територіях і питання, пов’язані з фінансовою, економічною та бізнес-діяльністю… я впевнений, що це буде поєднуватися з міжнародної європейської допомогою, з допомогою тієї ж РФ, про що неодноразово публічно стверджувалося, то безумовно ми зможемо через кілька років вийти з ситуації кризи на цих територіях», — розповів він
Головним завданням Києва після надання автономії Донбасу, за його словами, стане відновлення інфраструктури, підвищення рівня життя та створення економічного індустріального потенціалу «десь в обсязі 15-18% від всього економічного потенціалу країни».
На початку квітня Медведчук закликав ДНР і ЛНР повернутися до складу України, щоб разом з опозиційними силами продовжити боротьбу з київським режимом.
«Ви що, вирішили нас кинути і залишити наодинці з сьогоднішньої київською владою? Тих людей, які виступають проти НАТО, тих людей, які виступають проти дискримінації російської мови, тих людей, які вважають, що російський народ — дружній і братський народ… ось цих людей ви сьогодні хочете послабити, тому що, якщо ви повернетеся, нам буде зручніше продовжувати цю боротьбу», — підкреслив він під час суперечки в ефірі ток-шоу на одному з російських каналів.
На слова Медведчука вже відреагували в республіках.
«По-перше, хто такий Медведчук, щоб пропонувати і обговорювати подібні плани? Яке відношення цей український політик має до ЛДНР? Якого біса підданий іноземної держави береться міркувати про долю наших Республік?
По-друге, звідки у Медведчука дані про згоду ЛДНР на його план? Він веде переговори з Пушилиным і Пасічником? Чи Не занадто багато він бере на себе, видаючи свої фантазії за думку кількох мільйонів людей, які вже зробили свій вибір, розлучившись з Україною п’ять років тому?» — пише на своїй сторінці в соцмережі один з ініціаторів Російської весни в Донбасі, екс-народний губернатор Донецької області Павло Губарєв.
Він нагадує, що Медведчук не в перший раз заявляє подібне. У минулому році той говорив про те, що «43% мешканців Донбасу виступають за повернення на Україну, але в складі автономії». «Звідки взялася ця цифра? — дивується Губарєв.
Нагадаємо також, що взимку цього року Медведчук запропонував виділити Донбас в автономний регіон.
«Треба домовлятися в „чотирикутнику“ — Київ, Донецьк, Луганськ і Москва. Наш мирний план передбачає створення Донецького автономного регіону в складі України. Ми пропонуємо внести зміни в Конституцію, які закріплять цей статус», – заявив він на з’їзді «Опозиційної платформи».
За це проти нього було заведено кримінальну справу по обвинуваченню у «державній зраді» і «посягання на територіальну цілісність».
«Складається враження, що Медведчук просто розігрує „доброго поліцейського“, допомагаючи „злого“ (жорстко налаштованим українським властям) в щоб те не стало затягнути Донбасу назад в Україну», — продовжує Губарєв.
«Обговорювати нашу автономію у складі Україні можна було тільки в 2014 році — до перших загиблих від рук українських карателів. Коли перша кров пролилася, ця розмова став неможливий. Зараз він виглядає знущанням і насмішкою над тим, що втратив і що пережив мій народ за ці п’ять років. Тисячі росіян, що лежать в землі Донбасу, віддавали свої життя не для того, щоб сьогодні ми за посередництва таких як Медведчук обговорювали, на яких умовах нам повернутися на Україну.
Ми відстояли свою незалежність зі зброєю в руках, і ніхто за нас не буде вирішувати, за яким планом нам жити. Якщо справа дійде до переговорів з Києвом, наша позиція буде жорсткою. І переговори будуть проходити без вашої участі, пан Медведчук”, — резюмує він.
З ним солідарні й прості донеччани. Ось лише невелика добірка коментарів у соцмережах від «Російського діалогу»:
«Що? Це хто кого питав? Ви теж під килимом вирішуєте нашу долю? Наші хлопці заради чого гинули і гинуть щодня, щоб ви влаштовували договорняки? … Не будіть лихо, поки воно тихо! Дограєтеся!»
«Ну, це навряд чи. Після всього того, що там накоїли українці… Не може бути!»
«Не погодяться ці території повернутися на Україну, тим більше що там йде війна. А якщо йде війна, то всі розмови про повернення яйця виїденого не варті і не мають під собою підстави».
«І для цього треба було проливати кров свого народу, не зрозумію: дійсно диявол править умами людей».
Так звідки Медведчук взяв все те, про що говорить? Сам придумав?
— Ні, він просто прочитав текст Мінських угод, а керівництво республік ніколи його не оскаржувало, — підкреслює політолог Іван Лизан.
— До чого він це зараз говорить? Однопартієць Медведчука Бойко вже вибув з виборної гонки. На чий млин тепер ллє воду Медведчук?
— Певно, ні на чию: Медведчук і його соратник Бойко вже перейшли до іншої виборчої кампанії — восени на Україні вибори у парламент і тепер стоїть завдання конвертувати голоси за Бойко-кандидата в президенти голоси за політичну силу Бойко, Медведчука і Рабиновича.
— Медведчук вважає, що при виконанні його плану вивести території Донбасу з кризи реально за кілька років. Чи Реально це?
— Теоретично так, але ніхто не дозволить йому реалізувати цей план. Достатньо просто прочитати плани Зеленського: жодних прямих переговорів з республіками, введення в нормандський формат США і Великобританії, і, напевно, вимога про компенсації з Росії за Донбас і Крим. З таким підходом із Зеленським ніхто не буде розмовляти, а з ними солідарні 80% парламенту — війна на Україні стала найприбутковішою галуззю економіки після ЖКГ та газопостачання.
— Тим часом в Раді в черговий раз відкинули ідею автономії Донбасу. Скільки можна вирішувати цю тему вже?
— Це ж політики, у них робота така. Так що обговорювати це будуть ще довго. Он Вірменія і Азербайджан майже 30 років Карабах ділять і будуть ділити його ще 130 років, підтримуючи свої націоналізми.
—Зеленський заявив, що якщо стане президентом, виключить Медведчука з переговорного процесу. Чому?
— А навіщо він Зеленському? Зеленський сам буде піаритися на цій темі поки не сформує (і якщо сформує) коаліцію в парламенті.
— Десятки тисяч загиблих, зниклих без вести, покалічених, сотні тисяч зруйнованих війною доль це все заради чого?
— Заради грабежу і зміцнення своєї влади. Життя нікого не цікавлять, а реінтеграція Донбасу українським політикам не потрібна — їм потрібна нескінченна війна.
— Потрібно чітко розуміти дві речі, — зазначає секретар ЦК ОКП і екс-представник МЗС ДНР в Москві Дарина Мітіна.
— Перше. Будь-які заяви будь-яких сторонніх персонажів, зроблені від імені «ДНР і ЛНР» (абсолютно неважливо, хто їх робить: Медведчук, Коломойський, Ахметов, Порошенко, Зеленський, Путін, Дональд Трамп, Папа Римський) — це не позиція ДНР і ЛНР, а побажання і наміри цих персонажів. До речі, ще невідомо, кого мають на увазі ці персонажі, говорячи про ДНР і ЛНР — Пушилина і Пасічника? Парламенти республік? Є колективна воля республік, заявлена ними на референдумі 11 травня 2014 р. Ніякої іншої позиції республіки не артикулювали і про зміну намірів не заявляли. Немає на цей рахунок і ніяких висловлювань республіканського керівництва. Навколо республік і їх суверенітету йде постійна складна політична гра, і таких казок ми вже наслухалися преизрядно і наслухаємось ще.
Друга. Справедливості заради потрібно відзначити, що і Медведчук не говорив нічого такого, що йому нині приписують ЗМІ. Медведчук сказав дослівно наступне: «Я впевнений, що якщо ми реалізуємо можливості світу на Донбасі і припинимо бойові дії, в тому числі і нашим планом концепції, на який вже дали попередню згоду Донецьк, Луганськ і Москва, передбачені вільна економічна зона на цих неконтрольованих сьогодні територіях і питання, пов’язані з фінансовою, економічною та бізнес-діяльністю… я впевнений, що це буде поєднуватися з міжнародної європейської допомогою, з допомогою тієї ж РФ…» тобто, якщо припиняться бойові дії, і встановиться мир, і буде вільна зона, і Росія допоможе, і Захід допоможе…
Якщо б, та якби, у роті виростуть гриби, а якщо комунізм настане, то, зрозуміло, Донецьк і Луганськ на це погодяться. Ще б не погодяться! І Київ, і Москва, і Вашингтон теж погодяться. Тобто, Медведчук не сказав абсолютно нічого крамольного і абсолютно нічого конкретного. Питання: чому йдуть зовсім одноманітні, під копірку написані заголовки ЗМІ? Напевно, тому, що комусь не подобається зросла активність Медведчука, його часті поїздки в Москву чи ще щось. Явні ознаки керованої кампанії персонального антипіару, причому, замовник швидше з української території.
— Медведчук ще реально вірить в «Мінськ»? Про який автономії він говорить? Он Рада знову відмовилася навіть обговорювати автономію…
— Медведчук прекрасно розуміє, що без зміни київського режиму (не прізвища президента — ляльки на мотузочці, а саме політики) ні про яку автономії, вже не кажучи ні про що більше, міркувати не доводиться. Що таке «Мінськ», він теж прекрасно розуміє. Після 21 квітня, думаю, про «Мінську» взагалі доведеться забути – Порошенко на ці угоди давно вже кладе з прибором, а Зеленський навіть переплюнув Порошенко, днями запропонувавши взагалі виключити з переговорів Донецьк і Луганськ, але навіщо-то додати Лондон. Чому не Тель-Авів, до речі?
— Можливо умовити мешканців Донбасу повернутися в склад України?
— «Умовити» жителів ДНР і ЛНР зараз не можна — після 5 років обстріли, бомбардування, диверсій, вбивств і блокади. Переконати повернутися до складу України можна лише разі демонтажу самої України, як би не парадоксально це звучало, і переучреждения її на нових засадах, і це буде вже інша Україна. Про цю необхідність, до речі, говорять всі прогресивні сили — як у Росії, так і на Україні.
— Раніше Медведчук закликав ДНР і ЛНР повернутися до складу України, щоб разом з опозиційними силами продовжити боротьбу з київським режимом. Може, й справді не дуже правильно кидати залишилися на Україні супротивників Майдану і прихильників?
— Теоретично Медведчук прав, справді, всі прогресивні опозиційні сили повинні прагнути до демонтажу київського режиму. Але звертатися з цим до ДНР і ЛНР злегка передчасно — для початку непогано б з’ясувати, хто на території самої України готовий вести цю боротьбу. Де ці партії, хто ці суспільні сили, ніж вони мають, чи готовий той же Медведчук пожертвувати свої капітали на таке святе діло, чи мова йде про те, щоб заробити на стражданнях та смертях інших? Поки що всі реальні та потенційні борці за ненацистскую Україну або видавлені в еміграцію, або сидять у глибокому підпіллі після розгрому 2014-2015 рр.
Thanks!
Our editors are notified.