Таємниці Кіра Буличова: Чому автор «Гості з майбутнього» приховував своє справжнє ім’я

16 років тому, 5 вересня 2003 р. пішов з життя відомий радянський письменник-фантаст і сценарист Кір Буличов. Широкому загалу він став відомим у 1980-х рр., адже за його повісті «Сто років тому вперед» був знятий культовий для радянських підлітків фільм «Гостя з майбутнього». Він також був сценаристом фільму «Через терни до зірок» і мультфільму «Таємниця третьої планети». Близько 20 його творів були екранізовані. Однак у письменника-фантаста була й інша життя, де його знали під його справжнім ім’ям. І від колег по своїй основній професії він довгі роки приховував свій літературний псевдонім…

Письменник і сценарист Кір Буличов | Фото: 24smi.org
Справжнє ім’я Кіра Буличова – Ігор Можейко. Він народився в 1934 р. у Москві в родині вихідців з дворянського роду. Після закінчення Московського державного інституту іноземних мов Ігор Можейко кілька років працював перекладачем у Бірмі, а після повернення до Москви вступив до аспірантури Інституту сходознавства Академії наук СРСР і зайнявся вивченням культури країн Сходу. Захистивши дисертацію, Можейко в тому ж навчальному закладі почав викладати історію Бірми. Через 16 років він став доктором історичних наук.

Автор повісті *Сто років тому вперед*, за якою зняли фільм * “Гостя з майбутнього”*, Кір Буличов | Фото: 24smi.org
У наукових колах його знали як серйозного вченого і викладача, автора наукових праць з історії Південно-Східної Азії і публіцистичних нарисів у журналах «Навколо світу» і «Азія і Африка сьогодні». Заняття «белетристикою», тим більше такий «низькосортної» як наукова фантастика, в інституті вважалося негідним і несерйозним. Можейко побоювався нашкодити своїй репутації і втратити роботу, тому, захопившись літературною творчістю, взяв собі псевдонім – Кирило Буличов, складений з дівочого прізвища матері та імені дружини, художниці Кіри Сошинській. Пізніше ім’я Кирило скоротили до «Кір».

Письменник і його дружина, Кіра Сошинська | Фото: 24smi.org

Кір Буличов на зустрічі з читачами | Фото: 24smi.org
Сам Ігор Можейко пізніше розповідав про це з посмішкою: «Я в той час почав працювати в Інституті сходознавства і дуже жваво уявив собі, що буде. Прочитають розповідь в інституті – і з’ясується, що молодший науковий співробітник, який втік з колгоспу, прогуляв овочебазу, не з’явився на профспілкове збори і поставився не по-товариськи до відомої красуні Іванової, ще й пише фантастику! Гнати такого Можейку з інституту! Загалом, я злякався. І в одну хвилину придумав собі псевдонім: Кір – від імені дружини, Буличов – від прізвища матері. На щось більш вишукане в той момент не було часу. У страху перед викриттям я існував і потім, але нічого особливо жахливого в такому положенні не було: робота історика – зовсім інша сфера мого життя, і люди, з якими я працював, ніякого задоволення від того, що я пишу, все одно не отримали б».

Кір Буличов став автором сценарію мультфільму *Таємниця третьої планети*, 1981 | Фото: shkolazhizni.ru
Ігор Можейко не був членом Спілки письменників, а в СРСР займатися виключно літературною діяльністю могли тільки члени творчої спілки – інакше б їх порахували дармоїдами. Тому він так і побоювався втратити свою основну роботу, а книги публікував під псевдонімом.

Кір Буличов на зустрічі з читачами | Фото: 24smi.org

Кір Буличов знявся в епізодичній ролі у фільмі *Родима пляма*, знятому за його розповіддю | Фото: kino-teatr.ru
Його перше оповідання «Маунг Джо будет жить» був опублікований в 1961 р., і з тих пір в пресі регулярно з’являлися його твори під псевдонімом Кір Буличов. Особливою любов’ю і популярністю у юних читачів користувалися його фантастичні оповідання і повісті про пригоди Аліси Селезньову, яка стала головною героїнею в 52 його творах!

Письменник і сценарист Кір Буличов | Фото: 24smi.org
Свою героїню автор назвав на честь дочки Аліси, хоча прототипом героїні вона не стала – дівчатка були різними і зовні, і за характером. Про те, як народився задум цих творів, Кір Буличов розповідав: «У нашій сім’ї народилася донька. Її назвали Алісою. Аліса зростала, і ось вона навчилася читати. І тоді я подумав: а що ж вона буде читати?.. Нашим дітям жити в двадцять першому столітті, літати до зірок, відкривати нові планети, але що вони будуть читати, коли дізнаються все про Бабу Ягу і Кащея? Може, вони нічого не будуть читати? Будуть дивитися відео, жувати «снікерс» і обійдуться без книжок? З цим я не погодився і вирішив спробувати написати повісті для дітей, які стануть дорослими в майбутньому столітті».

Автор повісті *Сто років тому вперед*, за якою зняли фільм * “Гостя з майбутнього”*, Кір Буличов | Фото: kino-teatr.ru

Аліса Селезньова у виконанні Наталії Гусєвої стала кумиром радянських школярів | Фото: eg.ru
Дочка письменника Аліса розповідала про батька: «Він – типовий в класичному розумінні чоловік-письменник, який міг, скажімо, зварити бульйон і сходити в магазин. Але в господарстві був людиною не найкориснішим. Мною займався мало. Мені було 3-4 роки, коли він почав створювати історії про Алісу Селезньову. Малося на увазі: мовляв, я з дочкою спілкуюся мало, але ось вона прочитає мої книжки. Я не була сенсом татовій життя. Він був зайнятий і захоплена людина. Є шалені татусі, а він являв собою нормального папочку… Аліса – це вигаданий образ, який до мене не має відношення, крім імені. Тобто, це швидше мрія батька про такий бойовий дівчинці, адже власна дочка була досить тиха».

Аліса Селезньова у виконанні Наталії Гусєвої стала кумиром радянських школярів | Фото: kp.ru
Повість «Сто років тому вперед» послужила основою для сценарію 5-серійного фільму «Гостя з майбутнього». Після його виходу на екрани Аліса Селезньова стала кумиром радянських школярів. Юній актрисі Наталі Гусєвої листи приходили мішками, в її під’їзді чергували шанувальники. Ця раптово обрушилася на неї слава дівчинку не обрадувала, а злякала, і вона вирішила не пов’язувати життя з акторською професією.

Автор повісті *Сто років тому вперед*, за якою зняли фільм * “Гостя з майбутнього”*, Кір Буличов | Фото: 24smi.org
«Подвійне життя» письменника розкрилася на початку 1980-х рр.., коли Кіру Булычеву вручили Державну премію СРСР за сценарій до фільму «Через терни до зірок» і мультфільму «Таємниця третьої планети». Якщо в опублікованих книгах і титрах фільмів можна було «сховатися» за псевдонімом, тут вже письменникові довелося розкрити своє справжнє ім’я. Всупереч його побоюванням, його основної професії це ніяк не зашкодило і з інституту його не звільнили.

Письменник на радіо | Фото: 24smi.org
Всього близько 20 творів Кіра Буличова були екранізовані, і сьогодні його називають Стівеном Кінгом радянської наукової фантастики. У 2002 р. письменника присвятили кавалером «Ордену лицарів фантастики».

Письменник і сценарист Кір Буличов | Фото: 24smi.org
5 вересня 2003 р. Кір Буличов пішов з життя після важкої онкологічної хвороби. А його твори та їх екранізації не втрачають популярності досі. У 2004 р. була заснована письменницька премія імені Кіра Буличова.

Екранізації творів Кіра Буличова в СРСР користувалися величезною популярністю | Фото: dubikvit.livejournal.com
У фільмі головна героїня пророкувала майбутнє своїм друзям, але її прогнози в реальному житті не збулися. «Гостя з майбутнього» 34 роки потому: Ким стали однокласники Алісу Селезньову.