Так говорив Коломойський

Нарешті-то звершилось! Ігор Валерійович виклав основи майбутнього устрою України і прояснив ситуацію. Це вам не «Фейсбук» Зеленського читати, де він тролить Путіна. Коломойський заклав основи світобудови нації на найближчі роки. Потім перезаставив їх же, але під більш вигідні відсотки.

На жаль, чудовий монолог поки ще олігарха переривався безглуздими питаннями якогось дрібного журналіста, якого пустили в Ізраїль мабуть через непорозуміння. Він тільки плутався під ногами і заважав усвідомлення всього величі моделі буття Ігоря Валерійовича.

Якщо хочете, це метафізика всього сущого в Україні. Травневі тези. Маніфест, в кінці кінців. У стилі раннього Заратустри Ігор Коломойський дав відповіді на питання, які хвилюють мільйони українців: хто ми, куди, б..ть, йдемо і коли посадять Порошенко? Тут необхідно трепетно підходити до творчої спадщини олігарха, оскільки кожен звук, кожен поворот голови має визначальне значення. Олігарха, як і багатьох в Україні, відверто дістав неприкритий дол..м людей, зображують за непорозуміння «команду Зе». Дитячий садок, чесне слово. В перервах між грою в настільний пеніс вони корчать із себе якихось лінгвістів-мастурбаторов, вивергаючи безглуздий набір звуків. Тепер у них є настільна книга – короткий набір тез Ігоря Валерійовича. Мануал по управлінню країною. Почнемо з кінця.

Всі читали традиційно безглуздий пост нового президента про «зустрічі з представниками великого, середнього і дрібного бізнесу». Маячня повна. Він же не розуміє, чим відрізняється великий бізнес від того ж великої рогатої худоби. Ігор Валерійович у м’якій, практично патерналістської формі тицяє авцу в її власні помилки. Мало того, що дату зустрічі не запостив (стадіон так стадіон), так ще й перетворює олігархів в «колгосп». Цитую класика: «збирати всіх разом – це утопія. Тобто якщо ти хочеш з кимось спілкуватися, спілкуйся один на один. З великим бізнесом не спілкуються як з колгоспом. Це не колгоспне збори. У кожного гроші люблять тишу, і ніхто не буде розповідати свої секрети і вивертати душу навстіж».

Дуже тактовно, з властивою йому делікатністю Ігор Валерійович дав зрозуміти, що Зеленський про..ся. Адже і не посперечаєшся! Про що може говорити друг Елтона Джона Пінчук з якимось кульгавим фермером з Полтави, якщо йому відразу сказати, що він кульгавий? (Жванецький, вибране). Володимир повинен набити собі татуху на животі. Трохи вище «слуги народу»: «великий бізнес не колгосп».

Звичайно, багатьох хвилює питання щодо розпуску Ради. Треба її послати в ж.. терміново, або можна почекати? В «команді Зе» постійно жують якесь сіре речовина з цього приводу. Ні хера не зрозуміти. Він хоче розпускати або хоче жартувати з приводу Путіна? Коломойський як парадоксальний мислитель, стихійний філософ, автентичний спадкоємець Аристотеля і, можливо, Платона, дає нам ключ до розуміння проблеми. Він як би задає риторичне, але дуже важливе питання – на х..я? Геніально! Якщо просто розпустити парламент і знову обрати, то вийде та ж Рада, тільки без Парубія. Він поїде в Магадан. Це однозначно. Не питайте, чому. Але якщо засадити суто пропорційну виборчу систему по самі помідори того ж спікера, то нова Верховна Рада заграє всіма барвами. Веселки. Зовсім інша справа. Ось так просто, буквально граючись, Ігор Валерійович розкрив фундаментальну проблему створення нової політичної архітектури нації. Якщо вибори проводяться за партійними списками, то має бути двопалатний парламент. Верхня палата обирається з представників регіонів. Функції марі… президента обмежені. Виконавча влада належить канцлеру. Всі! Біном Ньютона вирішене.

Тепер що стосується такої гострої проблеми, як війна на Сході. Коломойський виклав концепцію, діаметрально протилежну того бреду, який пише Бєлковський під виглядом Зеленського в «Фейсбуці». Правда, наговорив Ігор Валерійович відразу на дві статті кримінального кодексу. 110 і 111. Посягання на територіальну цілісність України і державна зрада. Це може злегка пролонгувати його повернення в село на Дніпрі, де він мріє відпочити. Вся справа в інтерпретації подій на Донбасі. За офіційною версією Донецьк і Луганськ населений патріотами України, які бурхливо раділи майдану. Але тут російські війська вторглися і понеслося. Багато хто, на думку Реви, виявилися «мерзотами». Однак після вторгнення РФ. Ігор Валерійович інтерпретує події з точки зору протистояння громадян України за участю Кремля. «Українська правда», цитуючи одкровення олігарха, навіть винесла в заголовок «Коломойський вважає, що в Україні громадянська війна». Потім новину за порадою компетентних товаришів швидко переробили. Замість «війни» з’явився «конфлікт». Але суть залишилася. Таким чином, Ігор Валерійович дуже чутливо вмочив Зеленського та його «команди» в те, у що він зазвичай всіх звик мочати. Тому наступна татуха Зе повинна бути «громадянський конфлікт».

Багато, звичайно, цікавляться розстановкою олігархічних сил після перемоги представника трупи Ігоря Коломойського. Хто з ким, які альянси з’явилися, є змова олігархів? Безглуздо читати «Твіттер» президента на цей рахунок. Повне мовчання. Один «колгосп». ІК чітко пофарбував себе в ті кольори, в які себе пофарбував: «ми з Аваковим». Цього більш, ніж достатньо. Якщо хтось із «команди» не зрозумів тонкого натяку Коломойського на досить товсті обставини, то це його проблеми. І Петра Олексійовича, природно. Разом з іншими товаришами, які живуть на формули з плюсом на кінці.

Ще ІК чітко дав зрозуміти, що саме він вирішує, хто в команді Зеленського, а хто ні. При згадці імені адвоката Андрія Портнова багато націонал-патріоти, «порохоботы» і трансгендери починають відкладати цеглини. Їм здається (і небезпідставно) брязкіт залізних закрепів, лункі кроки конвою і навіть звук передергиваемого затвора. Ну, це особливо вразливим. Так от, Портнов, за словами Коломойського, «не член команди Зеленського». Просто ІК 20 років дружить з Андрієм, не вважає його апологетом «режиму Януковича» і регулярно з ним зустрічається. Зокрема, за день до того, як переляканий журналіст записував інтерв’ю з ним. Тому хвилюватися нікому не треба. Просто треба запастися памперсами і попитати щодо зміни громадянства. Зрештою, Магадан не гумовий. Парубій перший просік цю тему.

Травневі поради олігарха дуже цінні для тих, хто хоче глибше зануритися в місцеву політичну кухню, помилуватися на блискотіння нечистот та інші місцеві спецефекти. По суті це короткий курс реального руху України. І так: Зе треба набити мінімум три татухи. Краще чотири. А якщо він почне спростовувати короткий курс Коломойського, підкреслювати свою «самостійність», то мудрий ІК вже його випередив своєю заявою «мені по х..й на Зеленського». Тобто «все одно».