Як повідомляє Центр обробки заяв про притулок при держдепартаменті США, Україна вийшла на третє місце (після Конго і М’янми) за кількістю біженців, що шукають порятунку у Сполучених Штатах.
Ось тут я не зрозумів. Як «біженців»? Будь біженців?
Україна адже країна перемогшей демократії! Адже в результаті демократичного майдану, ліцензованого посольством США (!), до влади прийшли справжні демократи, суцільно з двома-трьома вищими освітами та розмовною англійською. Жодних нацистів, все це «ватяна пропаганда»!
Настільки бажана асоціація з Євросоюзом підписана, зарплати за 6 тисяч євро, а пенсії по 5 тисяч. Віденська опера і кава на Єлисейських полях (я дивився ролики Яценюка, він же не може брехати!). Безвиз і «гэть вигляд Москви».
Так звідки біженці?!
А тепер серйозно.
Ніхто не знає, скільки людей живе на Україні. Навіть приблизно.
Останній перепис була в 2001 році. І та досить брехлива, тому що величезна кількість людей (від 2 до 3 мільйонів) записували в «тимчасово відсутні». Брехливої перепис була також і по багатьох інших напрямах, включаючи вказівку чисельності «українців» і україномовних (я знаю це, бо працював тоді в обласному управлінні статистики, і бачив цей процес зсередини). Після цього, незважаючи на те, що ми багато разів говорили, що потрібна хоча б проміжна 5%-ная перепис, ніхто цим не озабочивался.
Тому що будь-якій владі було вигідно мати «мертві душі», з допомогою яких можна було фальсифікувати вибори. Як свідчить популярна на Україні жарт, «скільки українців не залишалося в країні, в день виборів їх знову 52 мільйони».
Офіційно перед майданом на Україні було близько 45 мільйонів жителів. Реально на кілька мільйонів менше.
Крим пішов. Донбас пішов. Це мінус 5-7 мільйонів відразу.
Статистичне відомство у Києві говорить про 8% працездатного населення у віці від 15 до 70 років, які виїхали на заробітки в інші країни (що стали заробітчанами). Кількість тих, хто відмовився від українського громадянства взагалі не називають: занадто жорстокий удар по пропаганді київського режиму.
Але в 8% ніхто не вірить. ООН в 2017 році оцінювало чисельність виїхали з України за період з 1990 по 2017 рік в 5 549 477 осіб. Причому понад 800 тисяч виїхало в формально «менш розвинені регіони світу.
Оскільки нормального обліку немає і ніхто не зацікавлений в тому, щоб його організувати, залишається покладатися на експертні думки.
Наприклад, за оцінками завідувача сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ А. Позняка кількість українських трудових мігрантів становить 2,3 мільйона чоловік, професора Київської школи економіки Р. Вахитовой – 2,5 мільйона, «Центру економічної стратегії» – 2,6 мільйона.
При цьому інші дані говорять, що тільки в Росії мігрантів з України від 3,3 до 3,8 мільйона. Майже така ж кількість і в Польщі. Цифри по іншим країнам скромніше, але теж вражають.
Причому ніхто точно не знає, який відсоток з цих громадян повернеться, а який намагається натурализироваться в новій країні.
Я вивчив цілу купу експертних думок. Навіть знайшов затвердження Укрстата, що в останні п’ять років приїжджає на Україну більше, ніж їде. Посміявся.
Потім, правда, я знайшов, чому так: Держстат України використовує для оцінки міграційного руху не зміна місця проживання, а лише реєстрацію в Державній міграційній службі. Методологія вказує, що розрахунок здійснюється на базі талонів зняття з реєстрації та відомостей про реєстрацію місця проживання.
Тобто якщо чоловік поїхав, не дотримуючись українських бюрократичних формальностей, то це не рахується. Просто чудово.
Мабуть, якщо ви померли, але довідки про цьому не отримали, то (в «логіці» Укрстата) ви не померли. Втім, вони і людей, що прийняли російське громадянство і написали нотаріально завірений відмова від українського, продовжують вважати «українцями», так що я взагалі ні разу не здивований.
Якщо ж прагнути отримати більш об’єктивні дані, то деякий час тому на Україні був створений інтернет-лічильник мігрантів. Він був створений на підставі даних про перетин кордону (різниці між «туди» і «сюди»). Кожну хвилину з України їде дві людини. У рік – близько мільйона.
Щодо реалістична оцінка звучить приблизно так: на постійній основі за кордоном працюють 3,3–3,8 мільйона громадян України (невідомо, скільки з них вже відмовилося від цього громадянства заради громадянства інших країн), та ще 8-9 мільйонів працюють вахтовим методом.
Це, до речі, приблизно співпадає з даними по зайнятості. З формальних 17,8 мільйона економічно активного населення у віці 15-70 років, за даними Укрстата, штатно працюють всього 7,6 мільйона чоловік (близько 10% офіційна безробіття, теж смішні дані, незрозуміло на кого розраховані). Решта десять мільйонів давно покинули Україну.
Підтверджуються ці цифри також і непрямими даними, наприклад споживанням хліба. Вони дають приблизно такі ж результати.
Як співав Валерій Леонтьєв, «…а всі біжать, біжать, біжать, біжать, біжать – і я біжу».
Олександр Роджерс
Thanks!
Our editors are notified.