ТОП-5 очікувань 2016 року

ТОП-5 очікувань 2016 року (фото)

Сегодня.иа проаналізував п’ять головних очікувань від 2016 року

В кінці грудня 2015 року Єврокомісія рекомендувала Єврораді запровадити з Україною безвізовий режим. Як заявив міністра закордонних справ України Павло Клімкін, вже влітку-восени 2016 року безвізовий режим між Україною і ЄС може заробити.

Детальніше про п’ять головних очікування від 2016 року читайте в добірці Сегодня.иа.

Безвізовий режим

18 грудня Єврокомісія опублікувала підсумковий звіт про виконання Україною умов для лібералізації візового режиму. За прогнозами Міністерства закордонних справ України, вже восени 2016-го року українці зможуть подорожувати в країни Європейського Союзу без віз.

У своєму рішенні, яке опубліковано на сайті ЄС, Єврокомісія рекомендувала Єврораді внести Україну до списку країн, з якими діє безвізовий режим.

“Комісія вважає, що Україна відповідає всім критеріям. Беручи до уваги відносини між Україною та ЄС, Комісія рекомендує внести зміни в Регламент на початку 2016-го року”, – йдеться у звіті.

Верховна Рада прийняла всі необхідні для цього поправки в закони, в тому числі антидискримінаційні. Нещодавно нардепи проголосували за те, щоб в Кодексі законів про працю сказано, що обмежувати трудові права через сексуальної орієнтації, захворювання на ВІЛ/Снід, інвалідності і т. д. заборонено.

Біометричний паспорт. Фото: А. Яремчук

Якщо ЄС спростить візовий режим з Україною, для виїзду потрібно буде мати наступні документи: паспорт, зворотний квиток, доказ платоспроможності, готівкова валюта (45 євро на добу) або довідка про стипендії, гарантійний лист або запрошення, ваучер на проживання в готелі, медична страховка.

Всі документи, крім біометричного паспорта, є не обов’язковими, а рекомендованими, їх можна не оформляти. Безвізовий режим значно спростить поїздки не тільки для туристів, але і для студентів, науковців, учасників конференцій, семінарів і т. д.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін упевнений, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом в кінці літа – початку осені 2016 року.

Зона вільної торгівлі України і ЄС

З 1 січня 2016 р. між Україною та ЄС запрацює зона вільної торгівлі (ЗВТ). У відповідь Росія ускладнить доступ українських товарів на свій ринок.

У 2014 р. Україна і ЄС підписали Угоду про асоціацію і ЗВТ. Відразу після цього Росія заявила, що угода завдасть їй шкоди і стала загрожувати санкціями Україні. Йдучи назустріч росіянам, в кінці 2014 року Україна і ЄС домовилися про відстрочення до 1 січня 2016 р. застосування положень угоди щодо створення поглибленої та всеохопної ЗВТ.

Тристоронній переговорний процес, який розпочався ще в липні 2014 року, вівся для того, щоб роз’яснити Росії, як ЗВТ з Євросоюзом буде діяти на практиці, і зрозуміти, що так лякає росіян. Але Москва так і не змогла аргументувати свої побоювання. Наприклад, вона зажадала, щоб Україна відклала на 10 років впровадження технічних і фітосанітарних стандартів ЄС. Але це нездійсненно, оскільки без цих стандартів просто неможлива вільна торгівля з ЄС. Росіяни побоюються того, що якщо Україна буде одночасно брати участь в двох ЗВТ, то виникне загроза реекспорту європейських товарів під виглядом українських.

16 грудня президент РФ Володимир Путін підписав указ про припинення з 1 січня 2016 р. щодо України дії договору про зону свободоной торгівлі (ЗВТ) СНД. Крім того, з цієї ж дати буде введена заборона на імпорт українських продовольчих товарів. Друга захід є частиною відповідних санкцій Росії до країн, які ввели санкції по відношенню до неї.

З 1 січня торгівля між Україною і Росією не припиняється. Але режим цієї торгівля знижується з “вільного” до “найбільшого сприяння”. Митні ставки стануть нульовими, а 6-7% (в залежності від груп товарів), тобто тими ж, що діють для товарів Євросоюзу. На українські товари тепер будуть поширюватися різні обмеження, квоти і т. п. На російському ринку вони можуть подорожчати приблизно на 10%, що неминуче негативно позначиться на їх конкурентоспроможності та рівні продажів.

Цілком ймовірно, що Україна відповість аналогічно, ввівши той же режим “найбільшого сприяння” для Росії, і обкладе митом товари, що ввозяться звідти. Фахівці кажуть, що середньозважена ставка цих зборів буде нижче, ніж російська – близько 4%, так як на такі умови в свій час Україна погодилася при вступі до СОТ.

Найбільші компенсаційні надії для України пов’язані з початком роботи ЗВТ з ЄС. Але скасування мит і зростання експорту на європейський ринок – події далеко не жорстко пов’язані. Останнім часом ЄС вже мав режим пільгової торгівлі з Україною. Незважаючи на це, за січень-жовтень 2015 р. обсяг експорту українських товарів до країн ЄС зменшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 28,4%, склавши 10472 млн доларів, або 33,4% від загального обсягу експорту. Але спад експорту в РФ за цей же період виявився майже в два рази більшим. Та й у цілому український експорт впав сильніше, ніж у ЄС – на 31,8%.

Мінські угоди

На початку 2016 року формально закінчується термін реалізації Мінських угод. Вони, нагадаємо, передбачають режим тиші, відвід озброєнь від лінії зіткнення, обмін полоненими, вибори. Але місія ОБСЄ констатувала: сьогодення і стабільного перемир’я на Донбасі досягти поки не вдалося; Росія не передала Україні неконтрольовані ділянки кордону; компроміс з виборів не вироблений, а бойовики зараз загострюють ситуацію.

6 листопада у Берліні пройшла чергова зустріч представників “нормандської четвірки”, в ході якої міністри закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини обговорили подальші кроки щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Учасникам переговорів довелося визнати, що вони не вкладаються у терміни, спочатку передбачені Мінськими домовленостями в лютому. У зв’язку з цим було прийнято рішення перенести виконання Мінських домовленостей на 2016 рік.

Боротьба з корупцією

Всупереч популярним гасел і обіцянок політиків “перемогти корупцію”, таку функцію антикорупційна реформа не несе, оскільки завдання вважається невиконаною. Кінцева мета реформи в тому, щоб корупція не створювала ризиків національної безпеки і не була бар’єром для сталого економічного розвитку України.

У 2015 році був створений ряд спеціалізованих антикорупційних органів. Очікується, що вже в 2016 році вони продемонструють наочні результати своєї роботи.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) – перший і єдиний з нових прикладних антикорупційних органів, який з призначенням спеціального антикорупційного прокурора приступив до роботи. У найближчі місяці очікують запуску Національного агентства з запобіганню корупції, Державного бюро розслідувань та Агентства з повернення вкрадених активів. Крім згаданих прикладних органів в Україні працює Рада по боротьбі з корупцією, що займається стратегічними питаннями і комунікацією з громадськістю та бізнесом. Також питаннями комунікаційної стратегії займається Проектний офіс з антикорупційних питань при Раді реформ. Крім того, нещодавно прем’єр запропонував запросити в Україну міжнародну антикорупційну місію, а в експертних колах йде обговорення створення антикорупційних судів.

Незважаючи на створення нових антикорупційних органів, основна відповідальність за розслідування залишиться у прокурорів.

“Легше створити з нуля Антикорупційне бюро на 700 людей, ніж реформувати Генпрокуратуру на 15 тисяч”, – стверджує Віталій Шабунін, один з ідеологів створення бюро, покликаного розслідувати корупційні правопорушення, які вчиняються вищими посадовими особами країни і являють загрозу нацбезпеці.

Так Рада і вчинила, прийнявши під тиском Заходу і громадськості закон про НАБУ в жовтні 2014 року. Керівника бюро Артема Ситника президент призначив у квітні 2015 року.

Спеціальна антикорупційна прокуратура. На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, створену у вересні в структурі ГПУ, покладено обов’язки по нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка державного обвинувачення і представництво інтересів українців і країни по злочинам, пов’язаним з корупцією.

30 листопада генпрокурор Віктор Шокін призначив антикорупційним прокурором 30-річного першого заступника прокурора Криму Назара Холодницкого. Призначення супроводжувалося скандалами, а основними кандидатами на посаду називали Романа Говда та Віталія Касько. Однак у фінал вони не потрапили, а інший фіналіст конкурсу – “кіборг” Максим Грищук став першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Національне агентство з запобіганню корупції. Не менш важливий для боротьби з корупцією орган – НАПК, зазначає заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, відповідальна за початок роботи агентства. Завдання НАПК – перевіряти правдивість даних у деклараціях чиновників та відповідність доходів їх стилю життя.

При виявленні порушень у деклараціях матеріали будуть передавати в НАБУ. Якщо вчасно будуть затверджені форма декларації та створено новий реєстр, перші кейси можна очікувати в

Агентство по поверненню активів. 10 листопада Рада проголосувала за створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, однак поки закон не набув чинності.

Зараз пошуком і поверненням активів займаються слідчі – від прокурорських до районних міліціонерів, які повинні самі знаходити корупційне майно, заховане в Україні і за кордоном, і нести відповідальність за його збереження.

Коли буде Нацагентство, все конфісковане та арештоване майно буде проходити через єдиний держреєстр. Створення реєстру проходить за підтримки Світового банку і ООН.

Співробітники агентства будуть шукати злочинні активи не тільки в Україні, але і за кордоном, співпрацюючи з подібними структурами в усьому світі. Важлива передумова для ефективної роботи Агентства – наявність рішення суду, яке вступило в силу.

Держбюро розслідувань. 12 листопада Рада прийняла закон про створення Державного бюро розслідувань. Закон набуде чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів Державного бюро розслідувань, але не пізніше 1 березня 2016 року.

Згідно із законом, ДБР буде розслідувати кримінальні справи, пов’язані з діяльністю ОЗУ, а також працювати з тими злочинами, покарання за які передбачає довічне позбавлення волі. Також Держбюро займеться випадками тортур у правоохоронних органах та військовими злочинами. Воно зможе залучати до відповідальності суддів, прокурорів, міністрів, нардепів та інших чиновників вищого ешелону, а також розслідувати злочини у НАБУ та антикорупційної прокуратурі. Гранична чисельність Держбюро розслідувань – 1500 осіб.

Національна рада з питань антикорупційної політики. Крім органів, покликаних безпосередньо запобігати корупцію, карати за неї і компенсувати втрати, в Україні створено раду, яка повинна оптимізувати антикорупційну стратегію і оцінювати її ефективність. Це консультативно-дорадчий орган при президентові, а до складу ради входять як представники влади, так і бізнесмени і члени громадянського суспільства. Головою Нацради став нардеп Мустафа Джемілєв.

Судова реформа

Верховна Рада підтримала постанову про внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду президентського законопроекту про внесення змін в Основний закон в частині правосуддя (№3524).

У відповідності з регламентом Верховної Ради, після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії депутати направили його в КС для одержання висновку щодо відповідності законопроекту статтям Конституції. Після отримання висновку парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами.

Імовірно, вже влітку Верховна рада буде розглядати реформу у другому читанні. До речі, в Україні майже рік розглядалися дві редакції законопроекту: експерти “Реанімаційного пакету реформ”, міністр юстиції Павло Петренко та ін. наполягали на звільненні всіх суддів, у той час як заступник глави АП Олексія Філатова виступав за переатестацію “служителів Феміди”. Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт 30 жовтня поставив крапку в суперечках і заявив: “Тотального звільнення всіх суддів не буде. Практика ЄС дозволяє це лише у виняткових випадках. Якщо звільнити всіх, хто буде виносити рішення?”.

У Верховній Раді президент Порошенко зареєстрував законопроект у своїй редакції – звільняти суддів не будуть, однак пройти переатестацію їм доведеться.

Фото: С. Миколаїв

Скоротять повноваження Верховної Ради і прокуратури. Як говориться в пояснювальній записці до закону, конституційні повноваження парламенту пропонують привести у відповідність з міжнародними стандартами. Так, замість Ради призначати на посаду суддю президент за поданням Вищої ради правосуддя, що “забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі”. Повноваження щодо звільнення суддів та їх переведення з одного суду до іншого передаються до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя буде складатися з 21 людини. Він вносить подання про призначення суддів, приймає рішення про порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або прокурора, який приймає рішення про звільнення судді від посади, дає згоду на затримання судді.

Крім того, в результаті реформи нардепи втратять можливість впливати на Генерального прокурора. Зі статті 85 Конституції приберуть 25-й пункт, в якому йдеться про те, що Верховна Рада дає згоду на призначення і звільнення президентом Генпрокурора. Крім цього, згідно з вказаним пунктом статті Конституції, парламент може висловити недовіру Генеральному прокурору, в результаті чого той повинен піти у відставку.

Також частину своїх повноважень втратить і прокуратура. Законопроект пропонує суттєво змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII “Прокуратура” в повному обсязі, а положення, які визначають юридичний статус органів прокуратури, включити у розділ VIII “Правосуддя”. З переліку функцій прокуратури вилучається нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий “загальний нагляд”).

Хто зможе стати суддею. Відповідно до законопроекту, на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодший 30 років і не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 5 років, компетентний і володіє державною мовою.

Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Пропонується також скасувати інститут “призначення судді на посаду вперше” (П’ятирічний, так званий “випробувальний термін”) і призначати суддею на посади безстроково. Дане положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, будуть призначатися на дев’ять років.

Законопроект передбачає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За дії, не пов’язані з виконанням суддівських функцій, суддя повинен нести юридичну відповідальність у загальному порядку.

До речі, в Україні вже сотні суддів пройшли процес люстрації, за результатами якої Вища рада юстиції, як зазначив Петро Порошенко, вніс у Верховну Раду подання на звільнення 388 суддів. Більшість “служителів Феміди” “заплямували” себе – на них до ради надходили скарги. Раніше прем’єр Арсеній Яценюк заявляв про те, що переатестацію пройдуть всі судді, при цьому чіткий механізм в проекті не прописаний. Сказано лише про те, що переатестація дозволить визначити професійну підготовку суддів.

Як повідомляє Судово-юридична газета, Рада суддів України (РСУ) погодив Порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання суддів, Положення про порядок здачі іспиту та методику його оцінки при проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів.

Раніше РСУ наполягав, що для оцінювання діючих суддів достатньо дослідити їх суддівські досьє та провести співбесіди. На іспит судді повинні йти тільки в тому випадку, якщо дослідження їх досьє та співбесіди буде недостатнім. У той же час Вища кваліфікаційна комісія суддів вважає, що всі діючі судді без винятку повинні здавати іспити у вигляді тестування.