ТОП-8 подій до кінця року, що визначають політичне й економічне майбутнє України

ТОП-8 подій до кінця року, що визначають політичне й економічне майбутнє України

Нас чекають переговори в Берліні, зміна Конституції, виплати боргів і отримання кредитів, газові переговори, переморматирование Кабміну, місцеві вибори та інші важливі події

Кінець літа, осінь і зима обіцяє бути багатими на події, які і визначать подальше політичне та економічне майбутнє України.

Переговори в Берліні

Так, 24 серпня в Берліні відбудуться переговори президента України Петра Порошенка і канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Як повідомило джерело “Сегодня” в дипколах, головною темою обговорення буде обговорення нового переговорного формату врегулювання на Донбасі з включенням в переговори Польщі, а згодом і США.

Як повідомляє “РИА Новости”, після переговорів українського президента з лідерами Німеччини і Франції може пройти зустріч у “нормандському форматі” за участю глави РФ Володимира Путіна. Про це заявив офіційний представник уряду Франції Стефан Ле Фоль. “Можливо, за зустріччю в Берліні відбудеться зустріч у “нормандському форматі”, — сказав Ле Фоль на брифінгу.

В уряді Німеччини також підтвердили цю інформацію. “Ми не можемо виключати такої зустрічі”, — заявила офіційний представник німецького уряду Крістіане Вирц, додавши, що назвати конкретну дату поки не готова.

20 серпня у Берліні пройшла зустріч юридичних експертів “нормандської четвірки”. Як повідомляє “РИА Новости”, обговорювався хід конституційної реформи в Україні, питання децентралізації та правової ситуації в Донецькій і Луганській областях.

На думку політолога Вадима Карасьова, головна мета зустрічі в Берліні – порятунок “мінських угод”. “Меркель спробує врятувати сові дітище – мінські угоди. Їх крах серйозно вдарить по амбіціях європейського лідерства Німеччини”, – пояснив він Сегодня.иа.

Вадим Карасьов також зазначив, що про новий формат переговорів по Донбасу в даний час мова не йде. “Поки що Німеччина і Франція не прийдуть до остаточного висновку про крах мінських угод, ніякого нового формату не буде. Поки вони, незважаючи на стурбованість у зв’язку з загостренням ситуації на Донбасі, вважають, що мінськими угодами альтернативи немає”, – сказав політолог.

Голосування за нову Конституцію і особливий статус

27 серпня Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання для розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади в першому читанні 27 серпня. Про це повідомив перший віце-спікер парламенту Андрій Парубій. Раніше називалася дата 31 серпня.

При цьому Парубій зазначив, що ще триває узгодження у фракціях, вдасться зібрати необхідну кількість народних депутатів.

Перший віце-спікер нагадав, що на цьому засіданні парламенту необхідно 226 голосами підтримати в першому читанні проект змін в Основний закон, а на наступній сесії, яка відкриється 1 вересня, треба 300 голосів для прийняття нової редакції Конституції в цілому.

На думку Вадима Карасьова, голосування буде проходити важко, а його результативність залежатиме від результатів зустрічі в Берліні. “Якщо там буде позитивний результат, то влада зробить все, щоб знайти 300 голосів. “Будуть демарші, гра на публіку, але парламентських перевиборів ніхто не хоче, до них ніхто не готовий”, – сказав він.

Політолог Олексій Голубоцький зазначає, що набрати необхідні для ухвалення змін до Конституції голоси у президента не вийде з допомогою коаліції, а з допомогою інших політичних сил.

Досягнення угоди з кредиторами і новий транш МВФ

В даний час тривають переговори української делегації та спеціального комітету кредиторів. Цей раунд переговорів почався в середу, 13 серпня. Раніше міністр фінансів Наталія Яресько анонсувала цю зустріч як “фінальний раунд переговорів про реструктуризацію боргу”. Нагадаємо, Україна почала переговори про реструктуризацію частини боргу в рамках нової програми з МВФ в березні цього року і розраховує в результаті відстрочки виплат по боргах і їх часткового списання заощадити до $15,3 млрд в найближчі 4 роки.

Реструктуризація боргів є однією з умов для подальшого співробітництва з МВФ. Україна вже отримала два транші від МВФ: перший близько 5 млрд дол, а другий – 1,7 млрд дол. Третій транш у розмірі близько 1,7 млрд. дол. країна повинна отримати у вересні.

За словами економіста Олександра Охріменка, провал переговорів про реструктуризацію боргів може призвести до припинення співпраці з МВФ, що, у свою чергу, може істотно змінити економічну політику уряду.

“Можуть бути зняті обмеження на підвищення заробітних пат і пенсій, а також дурга обмежень, які вимагав МВФ. Крім того, може бути переглянутий рівень тарифів”, – сказав експерт Сегодня.иа.

При цьому експерт підкреслив, що основну суму боргів Україна вже погасила, і з кредиторами можна буде домовитися, якщо в переговорах на позицію України не будуть впливати вимоги МВФ. У тому числі мова йде і про 3 млрд. дол. боргу перед РФ, який потрібно буде погасити в цьому році.

У разі досягнення компромісу з кредиторами і отримання чергового траншу МВФ, за оцінками Олександра Охріменка, серйозних змін в економічній ситуації України не відбудеться.

Газові переговори

Також на початку осені можуть поновитися газові переговори України і Росії. Як повідомив 20 серпня член Єврокомісії з енергетики Мігель Аріас Каньете, ЄК направила російському і українському міністрам енергетики документ, що викладає основні пункти, по яких треба досягти згоди по газопостачанню України: характер і термін дії протоколу, формула ціни і знижки, мінімальний обсяг закупівель та їх фінансування.

“Цей документ буде обговорюватися на двосторонніх міністерських зустрічах, перша з яких відбудеться 27 серпня з українським міністром. І, може бути, на початку вересня – з російським міністром. І якщо буде збіг позицій, відбудеться тристороння міністерська зустріч наприкінці вересня”, – сказав єврокомісар.

Нагадаємо, Україна з 1 липня перестала купувати російський газ через відсутність домовленостей про ціну на третій і четвертий квартал 2015 року. “Нафтогаз” на даний момент отримує паливо тільки по реверсу з ЄС, в основному, через територію Словаччини.

10 серпня Демчишин заявив, що Україна розраховує у вересні отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку 300 млн дол. на закупівлю газу для закачування в підземні газосховища. Без іноземної допомоги, за словами Демчишина, Україна зможе закачати в підземні сховища не більше 14,5 млрд кубів газу, в той час як для комфортного проходження опалювального сезону країні необхідно 18-19 млрд кубометрів газу.

Експерт з питань енергетики Дмитро Марунич вважає, що домовлятися з РФ потрібно якомога швидше, оскільки часу для закачування необхідного обсягу газу в сховища майже не залишилося, а без російського газу цього зробити не вийде. При цьому експерт нагадав, що переговори зайшли в глухий кут з-за того. що “Газпром” пропонує ціну в 247 дол. за тис. куб м, а Україна наполягає на ціні 205 дол. При цьому за газ, куплений в Європі з урахуванням транспортування Київ платить дорожче – близько 275 доларів, зазначає експерт.

Переформатування Кабміну

На початку серпня прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що восени представить оновлений склад Кабміну. Так, він обіцяє у вересні провести перевірку ефективності чинного уряду і запропонувати коаліції замінити міністрів, які не справляються зі своєю роботою. Нагадаємо, чутки про зміну частини уряду ходять давно: раніше серед претендентів “на виліт” називали міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, міністра економіка Айвараса Абромавичуса і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Квіташвілі навіть подав заяву про відставку, однак поки продовжує виконувати обов’язки глави Моз. Давно ходять чутки про можливе звільнення міністра енергетики Володимира Демчишина, що особливо актуально у зв’язку з ситуацією до підготовки до опалювального сезону, зокрема, із закачуванням газу в підземні сховища.

На думку політолога Володимира Фесенка, заява прем’єра Арсенія Яценюка про оновлення Кабміну – швидше піар. “Самостійно провести серйозні перестановки він не зможе. Але Яценюк грає на випередження, адже наприкінці року серйозні претензії будуть до всього Кабміну”.

Формально ж претензії можна пред’явити половині міністрів, зазначає політолог:
“Серйозні питання є до міністра енергетики Володимиру Демчишину, але, знову ж таки, він йде за квотою БПП, тому його звільнять, якщо Яценюк знайде спільну мову з Порошенком. Можуть бути питання і до міністра інфраструктури Андрію Пивоварскому, але він також пройшов за квотою БПП”.

Крім того, на думку Фесенка, можуть виникнути претензії також до міністрів за квотою малих фракцій коаліції – “Самодопомоги” і “Радикальної партії”: “До роботи Олексія Павленка (мінапк) і так є питання, і тут демарш “Самодопомоги” в Раді може стати приводом для його відставки, та ж ситуація – і з віце-прем’єром Валерієм Вощевським (квота “Радикальної партії”). Якщо малі партнери по коаліції будуть грати проти провладних фракцій, їм можуть натякнути, що вони можуть позбутися своїх людей в уряді”. А переформатування уряду може означати також зменшення складу Кабміну і поява віце-прем’єра з євроінтеграції, каже експерт.

Генасамблея ООН

А 15 вересня в Нью-Йорку відкриє свою роботу ювілейна 70-а сесія Генеральної асамблеї ООН.

Як пише The Guardian, 17 вересня з промовами в ООН повинні виступити Барак Обама, Володимир Путін, Хасан Рухани, Сі Цзіньпін і Франсуа Олланд, виклавши своє бачення геополітичної ситуації на початковому етапі досить невизначеною епохи. Це обіцяє стати словесної битвою титанів такого масштабу, якого ми не бачили як мінімум десять років, відзначає видання.

Примхи графіка на сесії Генеральної Асамблеї в честь 70-ї річниці Організації Об’єднаних Націй означають, що всі п’ять лідерів звернуться до учасників засідання в проміжку часу в пару годин.

Крім того на Генасамблеї може бути піднято питання про створення міжнародного трибуналу у справі про катастрофі “Боїнга” в небі над Донбасом. Поки його створити не вдалося із-за позиції РФ, яка на праві постійного члена Радбезу ООН наклала вето на це рішення. Але на Генасамблеї ООН якраз і можуть обговорити ініціативу про обмеження права вето. Як повідомив заступник офіційного представника МЗС Франції Олександр Жоржини, майже 40 країн підтримали ініціативу Парижа щодо добровільної відмови від застосування права вето в ООН у випадках, коли необхідно прийняти термінові заходи для припинення масових злочинів.

За словами експерта з міжнародних питань Олександра Палія і на “Боїнгу”, і з питання обмеження вето на Генасамблеї можуть бути зроблені тільки політичні заяви, але до практичної реалізації ці питання до того часу ще не будуть доведені. Експерт також нагадав, що доповідь по катастрофі “Боїнга” буде надано тільки у жовтні.

Місцеві вибори

25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори, проте поки залишається відкритим питання, чи будуть проходити вибори на підконтрольних бойовикам територіях Донбасу за українськими законами.

На думку політолога Володимира Золотарьова, існує небезпека того, що вибори можуть скасувати, якщо буде введено військове положення.

Політолог Олексій Голубоцький вказує на те, що ці вибори проміжні, такі будуть через 2 роки. “З того, як ведеться кампанія, можна зробити висновок, що багато політичні сили сприймають ці вибори, як якийсь праймеріз перед можливими позачерговими парламентськими виборами. Тому з’явилося багато проектів. За результатами місцевих виборів будуть робити висновки за їх життєздатності”, – сказав він.

Безвізовий режим

18 серпня прес-служба президента України Петра Порошенко за підсумками його телефонної розмови з президентом ЄК Жан-Клодом Юнкером повідомив, що Україна передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України; в ЄК обіцяють до 15 грудня виконати свою частину зобов’язань.

“Глава української держави повідомив, що відповідно з рішеннями саміту “Україна – ЄС”, який відбувся в Києві у квітні, Україна 17 серпня передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України і очікує позитивну рекомендацію про введення безвізового режиму”, – йдеться в повідомленні.

У відповідь президент Єврокомісії запевнив, що ЄК виконає свою частину зобов’язань і на основі оцінки досягнутого Україною прогресу до 15 грудня представить відповідні рекомендації на розгляд держав Євросоюзу.

Олексій Голубоцький вважає, що Україна, зі свого боку, зробила все, що могла для отримання безвізового режиму, але в ЄС до відкриття кордонів ставляться з великою неохотою. “Ми велика країна, з великими проблемами це питання дуже серйозне”, – сказав він.

Експерт-міжнародник Олександр Палій вважає, що Україні буде надано безвізовий режим, але з обмеженнями.

“На безвізовий режим можна розраховувати. Можливо, не відразу буде введення безвізового режиму, можливо з якимись обмеженнями, але все це можливо”, – сказав він Сегодня.иа.