ТОП політиків “за ґратами”: як судять ВІП-порушників в Україні

ТОП політиків “за ґратами”: як судять ВІП-порушників в Україні (відео)

Найчастіше політиків звинувачують у службовій недбалості і розтраті бюджетних коштів

За останній час в Україні відразу кілька політиків опинилися на лаві підсудних – в’язниця загрожує екс-нардепа, колишньому міністру, лідеру партії. Про те, як склалася доля політичних діячів, які потрапили під суд, згадував сайт “Сегодня.иа”.

Корбану загрожує 15 років в’язниці

31 жовтня Борис Філатов, який нещодавно виграв мерські вибори в Дніпропетровську, заявив про те, що його соратника Геннадія Корбана затримали співробітники СБУ і відвезли в невідомому напрямку. “Вкраденого” Корбана шукали кілька днів. Через деякий час виявилося, що політика доставили до Чернігова, в одному з місцевих судів йому планували обрати запобіжний захід.

Помічник Генерального прокурора Владислав Куценко розповів, що Корбану загрожує до 15 років в’язниці. Один з фактів, який розслідують правоохоронці, – розкрадання 40 мільйонів гривень, які призначалися на допомогу військовим в зоні боїв. Крім того, політику икриминируют викрадення дніпропетровського чиновника. Як стверджують прихильники “укроповца” – держслужбовець пропонував “поділитися” відкатом, у відповідь политил відвіз чиновника в зону боїв.

“Підозрювані проходять за такими статтями: 1 ч. ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 349 (захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника) Кримінального кодексу України, а також інших особливо тяжких злочинів”, – кажуть у Генпрокуратурі.

2 листопада обрати запобіжний захід чернігівському суду не вдалося – адвокати “укроповца” кілька разів заявляли про відвід судді, а після Корбану стало погано, її забрала “швидка”. ВІП-затриманого довелося відпустити. Правда, після цього співробітники СБУ відразу ж затримали політика і відвезли його на цей раз у слідчий ізолятор СБУ в Києві.

Печерський районний суд столиці 6 листопада обрав запобіжний захід голові політради партії “Укроп” у вигляді домашнього арешту до 31 грудня. Весь цей час він провів у своїй квартирі у Дніпропетровську. 1 грудня в Апеляційному суді Києва прокурор Генпрокуратури Олег Чиж та інші представники держобвинувачення вимагали призначити політику запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без визначення суми застави. Однак суд продовжив домашній до 31 грудня.

У партії впевнені – затримання їх лідера – політична розправа, в той час як у Генпрокуратурі заявляють, що правоохоронці діють виключно згідно з буквою закону.

Лукаш: підозрюють в розкраданні бюджету

Екс-міністра юстиції Олену Лукаш підозрюють у заволодінні коштами державному бюджету в розмірі 2,5 млн грн. Розслідування почалося ще в травні 2014-го року, проте лише 5 листопада поточного року екс-чиновниці вручили підозрі у вчиненні злочину, а вже 7 листопада Печерський районний суд Києва обрав для Лукаш запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 5 млн 116 тис. грн.

“За результатами перевірки використання Міністерством юстиції України бюджетних коштів на залучення іноземних компаній по справі “Тимошенко проти України”, яка перебувала на розгляді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ – ред.), встановлено, що послуги цієї юридичної компанії у 2012 році коштували 95000 гривень, а в 2013 році згадувані особи на ці ж послуги витратили з бюджету 8,6 млн грн”, – йдеться в повідомленні прокуратури.

Як пояснив прокурор генпрокуратури Владислав Куценко, екс-міністру “не можна залишати місто, у якому вона знаходиться” і для контролю правоохоронцями її місцеперебування будуть використовувати електронний браслет.

Кримінальне провадження відкрито за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки) ККУ. Підозрюваній загрожує до 12 років в’язниці.

“Я вважаю неприпустимим обрання такого розміру застави, необґрунтованим. Прокуратура просила вдвічі менший заставу, чому суд прийняв таке рішення – мені незрозуміло”, – заявив один з адвокатів Лукаш.

Колегія суддів Апеляційного суду ухвалила частково задовольнити клопотання Лукаш та її захисту: застосувати до Лукаш запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 29 грудня включно з альтернативною мірою запобіжного заходу у вигляді застави сумою 2100 мінімальних зарплат, що становить 2 млн. 557 тис. 800 грн. До речі, вніс заставу нардеп Вадим Новинський.

“Звичайно, я задоволена. У два рази зменшено заставу, я втрачу дуже сумнівне задоволення – носити електронний браслет, а також мені повернуть мій український паспорт”, – сказала на суді Лукаш.

До речі, після оголошення рішення суду по справі екс-міністра Олени Лукаш, в залі виникла суперечка між активістами та екс-міністром, в яку спочатку втрутився Нестор Шуфрич, а потім і Михайло Добкін. У ході перепалки між Добкіним і активістом зав’язалася бійка, в яку довелося втрутитися міліції. Невідомий чоловік наніс кілька ударів по голові нардепа Михайла Добкіна. Як виявилося, політику дісталося від активіста Олександра Кравчука.

Мосійчук: “букет” кримінальних справ

17 вересня засідання Верховної Ради закінчилося зі скандалом – нардепа Ігоря Мосійчука вивели із залу правоохоронці і відвезли в невідомому напрямку. За кілька хвилин до цього Генпрокурор Віктор Шокін показав депутатам відео із прихованої камери, на якому видно, як чоловік, схожий на Мосійчука, бере хабар за заступництво якоїсь забудови в Переяслав-Хмельницькому.

262 народних депутата проголосували за залучення Мосійчука до кримінальної відповідальності. Нардепа затримали. Правда, з порушенням регламенту, оскільки Мосійчуку повинні були дати слово перед голосуванням. Крім того, питання зняття недоторканності повинен був обговорюватися напередодні регламентним комітетом, заявив Олег Ляшко.

Генеральна прокуратура України інкримінує політику загрози, хуліганство, втручання в діяльність судових органів, погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного і одержання неправомірної вигоди.

“Мосійчук підозрюється у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою – до 3 років в’язниці), ч. 2, 3 ст. 296 (хуліганство – до 4-5 років), ч. 1, 2 ст. 350 (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок – до 2 років), ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів – до 6 місяців), 1 ч., 2 ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного – до 3-6 років) КК України”, – йдеться в повідомленні Генеральної прокуратури.

Пізніше Ляшко пояснив, у чому конкретно звинувачують його соратника. Перший епізод стосується хуліганства щодо міського голови Конотопа (Сумська область). Другий – втручання в діяльність Приморського суду Маріуполя у грудні 2104 року.

Третій – хуліганські дії і протиправне застосування до працівників Коцюбинської селищної ради насильства у зв’язку з їх службовою діяльністю у квітні 2015 року. До епізоду також причетні, на думку правоохоронців, нардепи Андрій Лозовий та Дмитро Лінько. Як повідомляється, тоді Лозовий, Мосійчук і Лінько безпідставно висунули заступнику Коцюбинського селищного голови Пушанке і секретарю селищної ради Ковтач вимога передати у власність демобілізованим учасникам бойових дій земельні ділянки в межах Коцюбинського або квартири в новобудовах, що належать іншим особам. При цьому Лінько нібито навмисне завдав Пушанке побої, а Лозовий та Мосійчук також застосували до Пушанке фізичне насильство.

Четвертий епізод – побиття кандидата в народні депутати Олексія Дурнєва в Чернігові (липень 2015). І заключний, п’ятий епізод – хабар, отриманий за незаконну забудову в Переяслав-Хмельницькому.

За словами прокурора Генеральної прокуратури Владислава Куценко, депутату “світить” 12 років позбавлення волі. На етапі досудового розслідування, як заявив заступник начальника Головного слідчого управління Сергій Кізь, фактично визнав себе винним у инкрементируемых йому злочинах.

“Сам Мосійчук в ході досудового розслідування фактично визнав, що він отримував хабарі за тих обставин, які викладені йому в повідомленні про підозру”, – сказав Кізь.
Пізніше прес-служба нардепа опублікувала повідомлення Мосійчука, в якому він заявляє про те, що злочини він зізнався під тиском.

Печерський районний суд Києва 18 вересня обрав для Мосійчука запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на 60 діб. Згодом Апеляційний суд Києва залишив у силі це рішення Печерського райсуду. У відповідь політик оголосив голодування. А вже 25 вересня колега “радикала” по фракції Андрій Лозовий повідомив, що Мосійчук погодився припинити голодування з-за хвороби.

Увечері 15 листопада одіозний політик був звільнений, оскільки закінчився термін дії запобіжного заходу, обраного судом. 17 листопада Вищий адміністративний суд задовольнив позов Мосійчука до Верховної Ради про визнання незаконним та скасування постанови парламенту про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, затримання та арешт. Однак недоторканність нардепу так і не повернули.

Тимошенко: відсиділа частина строку

11 жовтня 2011-го року 31-річний Родіон Кірєєв, який на той момент мав статус “тимчасового судді Печерського райсуду Києва, відправив екс-прем’єр-міністра України, лідера “Батьківщини” Юлію Тимошенко на сім років до в’язниці. Крім того, політика зобов’язали виплатити “Нафтогазу” 1,5 мільярда гривень. Саме такий збиток, на думку ГПУ, “Леді Ю” завдала, підписавши в 2009 році газові контракти з Росією.

Фото: А. Яремчук, “Сегодня”

Ще 17 березня 2011 року у Верховній раді була створена тимчасова слідча комісія з розслідування обставин підписання в 2009 році газових угод між компаніями “Нафтогаз України” і “Газпром”. 11 квітня 2011 року прокурор генпрокуратури Ренат Кузьмін заявив про порушення нової справи “за перевищення влади і службових повноважень при укладанні газових угод з Росією в 2009 році”.

Суд у цій справі почався 24 червня 2011-го року і тривав більше трьох місяців. До речі, газові угоди, підписані Тимошенко, мали базову ціну $450 за тис. кубометрів газу. Хоча ще в 2008-му році Тимошенко заявляла, що Україна буде купувати газ по $179,5 доларів за тисячу кубометрів.

Прихильники “Леді Ю” під час всього процесу заявляли про політичну розправу. У 2013-му році Тимошенко також вручили підозру в причетності до вбивства донецького бізнесмена і нардепа Євгена Щербаня в 1996-му році. Заступник генпрокурора України Ренат Кузьмін озвучив версію, що вбивство Щербаня оплатила Юлія Тимошенко. Засідання суду проходили без участі Тимошенко. 21 травня 2013 року слідство у справі про вбивство Щербаня було зупинено.

У в’язниці Юлія Володимирівна пробула майже чотири роки. У 2014-му році Верховна Рада прийняла рішення декриміналізувати статтю, за якою засудили Тимошенко. Політик вийшла на волю вже після втечі Януковича. Незабаром кримінальну справу порушили проти самого судді.

Луценко отримав 4 роки і був помилуваний

9 листопада 2010-го року Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти екс-глави МВС Юрія Луценка. Йому інкримінували ст. 191 ч. 5 (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб), і ч. 3 ст. 365 (перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки) ККУ.

26 грудня співробітники СБУ затримали Луценка, а вже на наступний день суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 2 місяці – політика відправили в Лук’янівський СІЗО. Коли запобіжний захід продовжили на 5 місяців, політик оголосив голодування. Суд у справі почався 23 травня 2011-го року.

Фото: С. Миколаїв, “Сегодня”

27 лютого 2012 року суддя Печерського райсуду Сергій Вовк визнав Луценка винним в скоєнні посадових злочинів і засудив його до 4 років позбавлення волі. Крім того, суд вирішив конфіскувати майно політика і заборонити йому протягом 3 років обіймати державні посади.

Екс-міністр також повинен був сплатити завдані країні збитки в розмірі 643 тис. грн. Разом з тим, варто зазначити, що представники обвинувачення оцінили цей збиток в 609 тис. грн. В інтересах МВС Юрій Луценко виплатить майже 294 тис. грн.

5 квітня 2013 року до президента України надійшло звернення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської з проханням про помилування Луценко. Омбудсмен послалася на стан здоров’я Луценка і на те, що екс-міністр відбув велику частину покарання. 7 квітня 2013 року Луценко помилували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як склалася доля суддів, які посадили політиків