Труффальдіно з Бодрума

Сьогодні мій слуга звернувся до нації. Хоче оголосити конкурс на «речнЫка». Або спікера. Він же тепер Вашингтон. Який Джордж. Як на стодоларовій банкноті. Не пам’ятаю, щоб я давав йому нову кличку. Але не важливо. Усі бажаючі можуть надіслати своє резюме на короткий номер, який відкривається в посиланні під описом поїздки в Бодрум. Обов’язкові вимоги до претендентів: не вимовляти половину букв українського, латинського і будь-якого іншого алфавіту. Бажана гаркавість і уміння видавати горлом низькі звуки.

Зразок камлання у шаманів. Довідка про тимчасові затримки в розумовому розвитку обов’язкова. Коротше, крім Парубія, інших кандидатів на посаду «речнЫка» немає. Він і так спікер, а тепер може стати голосом «команди Зе». Виявляється, досі у «команди» не було свого прес-секретаря. А ті люди, які ходили по ефірах і розповідали про несподіваних військових ударах по РФ силами спеціальних операцій – суцільні самозванці, які торгують биткоинами на Троєщині. От любить все ускладнювати мій слуга. Йому кажеш: «Вова, б…ть, давай вже саджай когось, народ зачекався, попкорном всі об’їлися. І що у відповідь? Починається якийсь тролінг Путіна в «Телеграмі». Якась «нова нафта», незрозумілі звороти, загрози надати українське громадянство Навальному і всьому персоналу радіостанції «Ехо Маци». І тут я змушений погодитися з Петром Порошенком. Так, він з тріском просрав вибори. Всі ми тепер розуміємо, як це виглядає. У сенсі, просри з тріском. Деякі його політтехнологи тепер судорожно виправдовуються. Кажуть, що переплутали «меседжі» кампанії. Те, що планувалося запустити в другому турі, раптово прокрутили в першому. Переплутали в запалі передвиборної боротьби. І багатозначно натякають на Гриніва. Мовляв, це він все про…л. А на нашій ділянці роботи все тики-так. Про що це я? Про Порошенка.

Втрачаю нитку… Старію. Петро Олексійович дуже вчасно осадив нашого з вами спільного слугу. Він як раз зустрічався у Львові з інтелігенцією в особі того ж Парубія. Андрій ще не знав, що йому уготована роль «речнЫка», тому зображував інтелектуала. І ось, насолоджуючись роллю спікера в ухваленні закону про мову, Порошенко суворо врізав по Зеленському. Не можна, каже, віддавати святе українське громадянство кому завгодно. Тисячі років українці мріяли про свою церкву, біометричному паспорті і гиперлупе. А тепер якийсь клоун починає розбазарювати цінні біометричні ресурси!

І тут Путін підключився. Каже, так, треба всім паспорта російські давати. Але спочатку нехай цей, який смажить шашлики, поверне українське громадянство Саакашвілі. Той ідентифікує себе зовсім не грузином. Хоча знаходиться в Голландії, де можна уявляти себе ким завгодно. Скажу більше: там офіційно дозволено займатися сексом у громадських парках. Можливо, Міхо повинен повернути громадянство саме Петро Олексійович. Адже саме він прикрасив голову екс-президента європейської Грузії зручним мішечком і вивіз у Польщу в багажнику чартерного літака.

Потім Порошенко вирішив об’єднатися із Зеленським в одне ціле у справі відображення нової гібридної паспортної агресії Кремля. Вони домовилися створити альянс двох президентів, який одним фронтом вріже по руках Москви. Але всі зійшлися на думці, що Вові ще рано зустрічатися з Путіним. Той його може покусати, і в результаті Зеленський в черговий раз просрет всю Україну. Петро Олексійович, спілкуючись з активом своєї майбутньої партії у Львові (в інших містах у нього активу поки немає), так і змалював загрозу: встане на коліна і порушить цілісність. Жах! Однак, незважаючи на те, що його нудить від одного виду клоуна, він готовий дати йому цінні поради.

Поради людини, так талановито просравшего вибори, безумовно, дорого коштують. Буквально на вагу золота. В тему згадався найдорожча кава у світі, який добувають з посліду страждають діареєю унікальних карликових мавпочок. Вони ще на якомусь острові живуть. Коротше, нереально дорогий кави. Навіть пробувати не хочеться.

Але! Дуже добре, що Порошенко і Зеленський знаходять спільну мову. Володимир послухав поради мудрого наставника. Вирішив зустрітися з Путіним, а з патріархами. Йому пояснили різницю між матріархатом і патріархатом, тому він був внутрішньо готовий до діалогу. Спочатку з Єпіфанієм. На якийсь час «порохоботы» навіть визнали його «своїм». Шанували «томос», обмінялися пасочками. Шкода, що «речнЫка» поки у Зеленського немає. А то б написали: «зустріч проходила в теплій, дружній атмосфері взаєморозуміння, і сторони висловили впевненість у необхідності налагодження того, що зазвичай налагоджують в подібного роду заходах». Потім був Філарет. Ближче до вечора відбулися переговори з Онуфрієм. Мережеве співтовариство «25» обурюється. Московський патріархат, російські паспорти, агресія. На мій погляд, дуже правильний підхід до проблеми. Шкода, що Парубій поки ще не приступив до виконання своїх прямих, с…ка, обов’язків. Він би роз’яснив прихований сенс цих великодніх зустрічей. Його дуже не вистачає.

Олена, дружина президента, не пустила дружина на зустріч з рабином і ксендзами. Вона все правильно зробила. Всі пам’ятають з творів забороненої радянської класики, як ксьондзи охмурили Козлевича. Моторошна історія. Хоча, на мій скромний погляд, зарано її випустили на сцену.

Два президента з двома активними подружжям – це, погодьтеся, перебір у гібридної війні з Путіним. Підступний «теран» намагається розвести наш «дует» лідерів. На жаль, навіть такий досвідчений дипломат левела «Черчілль-епік», як Петро Олексійович, повівся. Синхронно з породженням «мордора» наїхав на Вову за паспорти. Потім, правда, привітав із законним обранням, однак осад-то залишився. Як після програм з Ганапольським на телеканалі «Прямий».

Важко сказати, скільки триватиме наше дивне двовладдя. Звичайно, коли знайдуть Парубія і зроблять його «речнЫком», стане трохи легше. Позиція майбутнього президента відразу проясниться напередодні таких непростих для нашої постійно мінливої історії дат, як Перше і Дев’яте травня. До речі, з Першотравнем вас, дорогі друзі! Напевно багато хто в цей час смажать шашлики на газових і електричних плитах, оскільки дощ, с…ка , валить вже тиждень. Не мені вам пояснювати, що ми маємо справу з кліматичної гібридної агресією Росії. Хоче зіпсувати свято.

Поки ніхто з наших численних президентів не привітав свою частину народу зі святом. Тут дуже тонка грань, яку можна переступити і влетіти або «порохоботы» або «ватники». Один невірний рух, і ти сепаратист. Я особисто дуже обережно підходжу до питань, які потенційно можуть розколоти країну. Ну його на х…й. Цікаво, якої логіки будуть дотримуватися наші президенти? Першотравень вони ще можуть списати на шашлики, хоча В’ятрович плаче від суворої болю в місці, яким він намагається усвідомити навколишню дійсність крізь призму переосмислення творчого доробку теоретиків нашого націоналізму. На жаль, не знаю їх легендарних прізвищ. Тільки вчу новий варіант історії.

А ось з Дев’ятим травня все непросто. Слузі треба буде зробити вибір: або восьме, або дев’яте. І, думаю, вибір належить зробити дуже складний. Як казав Швейк, якби сказали, що вранці вас або четвертують, або відрубають голову на ваш вибір, то багато б ох…від такої перспективи. Два рази відсвяткувати не вийде, оскільки 8 травня – день скорботи і як би пам’яті, а 9 травня – це Перемога. Або червоний мак з чорним отвором, або «цей день Перемоги порохом пропах». Або «українські патріоти разом з німецькими союзниками звільняють Галичину від сталінських окупантів», або… Думай. Ті. Тому терміново потрібен тлумачний прес-секретар, який би міг вирішити всі стрьомні ситуації. Тільки Андрій. Я не бачу інших кандидатур.

Олександр Зубченко