У неділю, 30 червня, «Об’єднані сили націоналістів» провели перше спільне захід — марш, присвячений «тисячоліття Української держави». Час і місце, а також гасла були обрані не випадково
Справа в тому, що саме в цей день 1941 року бандерівці взяли в цьому місті «Акт проголошення Української держави», в якому окрім іншого згадувалося, що їх держава буде тісно співдіяти з націонал-соціалістичною великою Німеччиною, що під проводом вождя Адольфа Гітлера створює новий порядок у Європі і всьому світі».
Взагалі, назва акції — «Марш тисячоліття Української держави» — спочатку викликало питання. Чому тисячоліття? Адже навіть вождь партії «Свобода» Олег Тягнибок на мітингу, пішла за маршем ввечері 30 червня, заявив: «Українська держава має більш ніж тисячолітню історію! Вона існувала з часів Святослава Хороброго!»
Дійсно, «більш ніж». Часи князя Святослава добре відомі за літописами народився в 942 році, загинув у 972 році. Це не тисячу, а приблизно тисячу п’ятдесят років тому. В той же час добре відома дата, від якої можна впевнено відраховувати існування Київської Русі — договір князя Олега з Візантією, укладений в 907 році. Тобто ну ніяк не виходить тисяча років, а як мінімум на 50-100 років більше.
Так чому ж тисячоліття? Задля гарного слова? Чи перед нами відверта апеляція до «Тисячолітнього рейху» (TausendjIhrige Reich), як називалася держава, створена в Німеччині нацистами? Сам термін, як вказується в довідниках, виник після промови, виголошеної Адольфом Гітлером у вересні 1934 року, після «ночі довгих ножів»: «Ця революція досягла без винятку все, що від неї чекали… В найближчі тисячу років нових революцій у Німеччині не буде!» При цьому тисячоліття красиво «опрокидывалось» і в минуле — створення єдиного централізованої держави в Німеччині традиційно пов’язувалося з королем Генріхом I Птицеловом, що правили в 919-936 роках.
В користь цього говорить такий момент — банер з гаслом був явно зверстаний дизайнерами «Національного корпусу», а не «Свободи» (у них свій стиль і навіть улюблений шрифт). А в цій організації, що виросла на основі діяв на 2005-2014 роки «Патріота України», ідеологія досить явно апелювала до нацистської. Ось кілька цитат (із збереженням лексики оригіналу) з широко разошедшейся програмної статті провідника організації Андрія Білецького «Український расовий соціал-націоналізм — ідеологія організації “Патріот України”» (2007 рік): «З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини — Надлюдина… Весь наш націоналізм ніщо — замок на піску, без опори на фундамент крові, фундамент Раси… Крім питання чистоти, ми повинні звернути увагу також на питання повноцінності Раси. Українці — це частина (причому одна з найбільших і якісних) європейської Білої Раси. Раси-творця великої цивілізації, найвищих людських досягнень. Історична місія нашої Нації у цей переломний століття — очолити і повести за собою Білі Народи всього світу в останній хрестовий похід за своє існування. Похід проти очолюваного семітами недочеловечества… протягом свого існування Українці мали щонайменше дві наддержави — Велику Скіфію і Київську Русь. Завдання нинішнього покоління створити Третю імперію — Велику Україну».
У Львові за ініціативи об’єднання єднаних націоналістів розпочинається масштабний марш, присвячений 78-ої річниці проголошення Акту відновлення Української держави.
⭕️ Наживо тут: https://t.co/8ksuIZ90ZD#Марш #УкраїнськаДержава #ВОСвобода pic.twitter.com/Hnkc8LwEEK— Національний Корпус (@national_corps) June 30, 2019
Відсилання до Великої Скіфії (що не має ніякого відношення ні до Русі, ані до України) явно покликана обґрунтувати вживання терміна «Третя імперія» по відношенню до держави, яка має намір побудувати Білецький, а «рейх», власне, по-німецьки і є «імперія».
Повернемося до маршу, який пройшов увечері 30 червня у Львові (до речі, 30 червня 1941 року — дата початку масштабного єврейського погрому, влаштованого в місті бандерівцями, ось і ще одна відсилання як до автентичного нацизму, так і до озвученого раніше Билецким «останнього хрестового походу проти очолюваного семітами недочеловечества»).
Не можна не помітити, що, хоча марш проводився від імені коаліції «Об’єднані сили націоналістів» (що включає в себе «Свободу», «Національний корпус», «Правий сектор»*, ОУН, Конгрес українських націоналістів), представлені на ньому учасники коаліції було зовсім не рівномірно. При перегляді стримов, які вели з маршу і «Свобода», і «Національний корпус», видно наступне.
На чолі колони дівчата у вишиванках несли портрети Степана Бандери і Романа Шухевича, а кілька хлопців — банер з написом «Україна понад усе! Об’єднані сили націоналістів» з номером списку у виборчому бюлетені (№21), символікою та написами учасників коаліції.
За ними — основна колона, на початку якої несли банер з написом «Завершимо справу героїв!» і фотографіями атошников, під якими було підписано «”Свободівці”, які загинули за Україну». Відразу за банером на чолі колони йшли вождь «Свободи» Тягнибок та його заступник Руслан Кошулинський, а поруч — вождь «Правого сектора»* Андрій Тарасенко та його заступник Василь Лабайчук. «Національний корпус» не був представлений там навіть вождем львівської організації, і на завершальному мітингу від партії Білецького ніхто не виступав, зате після Тягнибока, Тарасенко і Кошулинського слово надали голові львівського відділення Конгресу українських націоналістів, абсолютно карликової на нинішній момент партії.
Звичайно, прапори «Національного корпусу» демонстративно були присутні на початку колони, але далі абсолютно тонули в достатку прапорів «Свободи» і її молодіжного крила «Сокіл», «Правого сектора»* і афілійованого з ним «Тризубу імені Степана Бандери»*. Але група кремезних хлопців у футболках «Національних дружин» підкреслено йшла окремо від усіх, утворивши в хвості колони власний — з порожнім простором після інших марширують мінімум на сотню метрів — невеличку «коробочку» з тим самим банером «Тисячоліття Української держави».
Марш з нагоди проголошення Акту відновлення Української Держави.Наживо ⤵
Gepostet von ВО “Свобода” am Sonntag, 30. Juni 2019
Знову ж таки, якщо звернути увагу на контингент маршу — багато літніх людей, багато молоді типово студентського виду (молоденькі дівчата в обтягуючих джинсах, худі сутулящиеся хлопці у вишиванках), з працею підхоплюючі гасла — то видно, що він відчутно відрізняється від контингенту маршів «Національного корпусу» (суцільно міцні хлопці років двадцяти, одягнені в уніформу, багато з татуюваннями, у футболках Svastone і з іншими атрибутами неонацистської субкультури). По суті, це був марш «Свободи» і її «меншого брата» в особі «Правого сектора»* (характерно, що на мітингу після ходи Тарасенко вийшов після тривалої промови Тягнибока, сказав кілька слів і пішов зі сцени, здавши мікрофон Кошулинському), якому «Національний корпус» дав невелику кількість учасників та банер з провокаційним гаслом.
Якщо перший час марш налічував максимум кілька сотень партійних активістів, то до кінця ходу розрослося мінімум до тисячі чоловік. Все-таки Львів ще з 1990-х років — «столиця українського націоналізму», бандерівська ідеологія тут популярна, хоча останні років п’ять лідерство в підтримці суспільства тут перехопив мер Андрій Садовий зі своєю «Самопомощью», витіснивши націоналістів на другі місця. Але знову-таки, представників неонацистської субкультури, навіть з урахуванням тих, що в ході мітингу, було помічено мало, не було в їх числі і футбольних ультрас (на основі яких створено цілий ряд регіональних відділень «Національного корпусу»).
Досить стандартними були і гасла, з якими їхав на початку колони пікапа зі звукопідсилювальною апаратурою «заводили» марширують: «Бандера, Шухевич — герої України», «Разом і до кінця», «Один за всіх і всі за одного!» (запозичений на початку 2010-х років з Росії, де, в свою чергу, праворадикали перейняли його у фанатів московського «Спартака»), «Слава Україні! Героям слава!», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Памятай, чужинец, тут господар українець», «Наша земля-наші герої», «Наша славна Батьківщина — це велика Україна!» і т. д. З нового була хіба що кричалка «Об’єднані націоналісти».
⚔️ Марш тисячоліття української держави розпочався. Кількатисячна колона учасників свята вирушила до центру Львова.
⭕️ Транслюємо тут: https://t.co/8ksuIZ90ZD#Марш #УкраїнськаДержава #ВОСвобода pic.twitter.com/WZmfRkGvsU— Національний Корпус (@national_corps) June 30, 2019
Всупереч тому, що марш проводився у річницю проголошення Української держави, союзної нацистської Німеччини, який відкрився після ходи мітингу ведучий заявив, що учасники ходи зібралися, щоб вшанувати пам’ять героїв, які відродили (30 червня 1941 року. — Авт.) українську державність і потім воювали на три фронти — проти німецького нацизму, радянського комунізму і польського шовінізму».
Ідеї відродження української державності було присвячено і виступ Тягнибока, який привів у приклад цілий ряд «держав», які були попередниками сучасної незалежної України — від козаків Хмельницького до «Холодноярської республіки» 1918-1922 років. Саме націоналісти, за його словами, і можуть забезпечити збереження незалежності країни і відкинути ворогів, для чого їм необхідно пройти 21 липня у Верховну Раду. Інакше, за словами Тягнибока, «”Слуга народу”, а насправді “Слуга олігарха”, буде домінувати в парламенті, і туди залізуть московські посіпаки, які будуть нав’язувати нам “русский мир”. Це вже звична риторика, яку озвучує з початку червня (ще до формування коаліції зі «Свободою») і Білецький — тільки націоналісти зможуть зупинити «проросійський реванш».
Зупинити хоча б навіть і силою. Як зауважив Тягнибок, багато ліберальні та соціал-демократичні партії озвучують зараз близькі до націоналістів «ура-патріотичні» гасла, «але вони не бійці». А от націоналісти — бійці. Повоевав в АТО, вони хочуть повернутися у Верховну Раду, вибори в яку «Свобода» і «Правий сектор»* (у Білецького тоді ще не було партії) з тріском програли у жовтні 2014-го. Питання в тому, чи вдасться їм перехопити тодішній електорат «Народного фронту», або ж він піде до «Європейської солідарності» Петра Порошенка (успішно виступив на президентських виборах саме на Західній Україні) та іншим великим партіям.
* Діяльність організацій заборонена в РФ
Thanks!
Our editors are notified.