У Ризі починається саміт Східного партнерства: усі подробиці

У Ризі починається саміт Східного партнерства: усі подробиці

Сьогодні між Києвом і Брюсселем може бути підписано угоду про виділення чергового траншу макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро

Сьогодні ввечері в Ризі стартує саміт “Східного партнерства”. У столиці Латвії з’їдуться лідери 28 країн ЄС та 6-ти держав-учасниць програми Східного партнерства: Азербайджану, Вірменії, Грузії, Білорусі, Молдови та України. Головна мета саміту – звірити годинник і підвести підсумки шестирічної роботи програми “Східного партнерства”. Адже на сьогоднішній день лише в одній Білорусі немає діючого або замороженого військового конфлікту з Росією. Більш того, в ЄС все частіше лунають тривожні заяви про те, що програму “Східного партнерства” за інтеграцію пострадянських країн в європейську сім’ю слід закрити через небажання останніх проводити реформи і наростаючої агресії Росії.

ВЕЧЕРЯ І КРУГЛИЙ СТІЛ. Приїде в столицю Латвії сьогодні після обіду разом з делегацією АП і радником Михайлом Саакашвілі і Петро Порошенко. Спочатку у вузькому колі з лідерами країн ЄС, зокрема, з Ангелою Меркель, в Художньому музеї “Riga Bourse” вони підготують порядку денного саміту. Після, вже у Будинку Чорноголових – в однієї з президентських резиденцій, пройде урочистий вечерю високопоставлених гостей саміту. До організації такого масштабного заходу в Ризі почали готуватися заздалегідь: вже вчора центр Риги патрулювали поліцейські, центральними вулицями туди-сюди проносилися кортежі, а повітряний простір патрулювали військові вертольоти. Головний же, і заключний день саміту, що відбудеться в Національній латвійській бібліотеці, або, як її називають у народі, – “Замку світла”. Завтра там, після обіду, пройде головна і заключна частина саміту: узгодження та оприлюднення спільної Декларації за підсумками зустрічі.

ВИГОДИ ДЛЯ УКРАЇНИ. У ній, за словами голови комісії Сейму Латвії у справах Європи Лоліти Чигане “можуть прописати навіть дуже приємні сюрпризи для України”. Так, за словами європарламентарів, сьогодні між офіційним Києвом та Брюсселем може бути підписано угоду про виділення чергового траншу макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро. Також, вже точно відомо, що знайдеться місце в Декларації пункт про “долю безвізового режиму з Україною”. Як відомо, у середині травня Єврокомісія опублікувала звіт, в якому відкрито звинуватила українську владу в саботажі виконання вимог Брюсселя для скасування віз. Тепер, за словами керівника дирекції Єврокомісії з питань європейської політики сусідства Крістіана Даниэлсона, питання відкладається на рік. Політолог Володимир Фесенко прогнозує, що візи для українців скасують вже наступного літа. Рішення буде приймати Єврорада на одному із засідань початку наступного року. Серед цих вимог ЄС в обмін на скасування віз – боротьба з корупцією, реформа місцевого самоврядування, адміністративна реформа і підвищення рівня безпеки прикордонних регіонів, щоб не допустити незаконної міграції. “Тобто, у вас ще є домашня робота, над якою треба добре потрудитися. Я думаю, можливість скасування безвізового режиму буде відображена у підсумковій Декларації саміту “Східного партнерства”, – сказав “Сьогодні” керівник дирекції Єврокомісії з питань європейської політики сусідства Крістіан Даниэлсон.

А от згадки про перспективу членства України в ЄС, про що говорив напередодні саміту Петро Порошенко, у підсумковій Декларації напевно не буде. Це в бесідах з “Сегодня” підтвердили європолітики та експерти, нагадуючи, що така перспектива прописана в Лісабонському договорі: там йдеться про те, що будь-яка європейська держава може претендувати на членство в ЄС.

ІНША ПОЛІТИКА. За словами політолога Володимира Фесенка, українське питання не буде головним у порядку денному сьогоднішнього саміту “Східного партнерства”. Куди більш важливо, за його, словами європейських політиків та дипломатів, – змінити політику Євросоюзу по відношенню до Росії. У ЄС ніхто не заперечує: військова агресія Росії проти України сильно похитнула геополітичні чаші ваг. За словами екс-віце-прем’єра України з питань євроінтеграції Олега Рибачука, зараз Євросоюз стоїть перед глобальним вибором: з одного боку, Росію вже не можна назвати партнером, але з іншого – ніхто не наважиться прямо назвати її ворогом. Масла у вогонь підливає і пасивність української влади. В одному з офіційних прес-релізів до саміту “Східного партнерства” Євросоюзу вже відкрито звинувачує Україну в саботажі реформ, популізмі, дешевих обіцянках і переконаннях, що прагнення в ЄС – вилікує Україну від усіх внутрішніх хвороб”. За словами директора із зовнішньої політики Лондонського центру європейських реформ Яна Бонда, багато європейські країни можуть виступити за скасування чи послаблення введених санкцій проти Росії. Це, за словами експерта, стало можливим після заяви РФ, що вона не заперечує, щоб з 1 січня 2016-го ЗВТ між Україною та ЄС почала двосторонню роботу. “Багато європейські країни можуть сприйняти це як позитивний сигнал, у відповідь на який можна переглянути або послабити санкції. І Володимир Путін буде тиснути на деякі європейські країни і окремих людей, які зацікавлені у відновленні економічних зв’язків з Росією, чий бізнес орієнтований на Росію. Я думаю, ми не повинні ослаблювати санкції, поки війна на Донбасі не закінчиться, поки Україна повністю не відновить контроль над ділянкою російсько-українського кордону”, – вважає Бонд