В Україні відкривається офіс підтримки ООН: цілі і завдання

Політика

В Україні відкривається офіс підтримки ООН: цілі і завдання

Остаточний мандат офісу ще належить узгодити

Офіс підтримки ООН, про відкриття якого домовилися президент України Петро Порошенко і генсек ООН Пан Гі Мун, повинен зайнятися проблемою припинення вогню, демілітаризацією Донбасу і його подальшої реинтеграцией. Про це повідомив постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв.

За словами дипломата, офіс підтримки ООН покликаний допомогти спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в роботі по реалізації мінських угод.

“Офіс підтримки може стати початковою фазою чогось більш глобального. Але для початку – це стабілізаційна і політична місія”, – зазначив Сергєєва.

Він також додав, що функції цього офісу будуть залежати від його мандата, який ще повинен бути узгоджений. При цьому він зазначив, що в будь-якому випадку офіс буде сильною підтримкою для ОБСЄ, яка є регіональною організацією.

“ООН пропонує як сприяння виконання мінських угод створити в Україні офіс підтримки, який як раз і повинен зайнятися проблемою припинення вогню, демілітаризацією регіону та його подальшої реинтеграцией. Остаточний мандат буде залежати від консультацій, які ми повинні провести з ОБСЄ та ЄС. Очевидно, що якісь рішення будуть і з боку Європейського Союзу. Все це в сукупності повинно сприяти імплементації мінських угод”, – сказав Сергєєв.

Читайте также:
Завзятість Філарета ставить розкольників у глухий кут

Офіс буде доповідати генеральному секретареві ООН про події в Україні і на кожному окремому етапі пропонувати різні варіанти допомоги, повідомив дипломат.

“Наприклад, коли виникне необхідність у фахівцях з розмінування, ООН надасть допомогу в цьому, залучаючи свій спецпідрозділ UNMAS. Дійде справа до роззброєння – тоді постане питання про направлення експертів, які мають досвід роззброєння після конфліктів, наприклад, в Африці. Офіс підтримки повинен привнести міжнародний миротворчий досвід, якого немає в ОБСЄ”, – сказав він.

При цьому рішення про створення офісу може прийняти сам генеральний секретар ООН і проінформувати про нього Рада безпеки ООН. Генсек також може прийняти рішення після консультацій з радою безпеки ООН.

Сергєєв також звернув увагу на те, що відкриття офісу підтримки ООН не виключає того, про що раніше просила Україна – напрямки повноцінної миротворчої місії в Україну.

“Ми не відкликали своє прохання, воно знаходиться в роботі. Стосовно неї тривають консультації. Але все буде залежати від подальшого розвитку ситуації”, – сказав він.

Читайте также:
Ющенко: "Економічних втрат від дестабілізації набагато більше, ніж втрат від війни"

Нагадаємо, українська влада хоче залучити в Донбас миротворців.

На думку експертів, введення миротворців допомогло б припинити вогонь на Донбасі, але має дуже серйозні довгострокові наслідки.

“Військова місія миротворців ООН може бути використана для того, щоб зупинити війну і припинити вогонь”, – вважає політолог Вадим Карасьов.

“Миротворці дійсно можуть роз’єднати воюючі сторони і зайняти буферну зону”, – упевнений доктор історичних наук, професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Народний депутат, військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що введення миротворчого контингенту дало б надію на “фіксацію” лінії зіткнення.

Полковник Повітряних сил ЗС України Юлій Мамчур вважає, що миротворці могли б допомогти відновити контроль над кордоном між Україною і Росією. Який повинен бути розмір миротворчого контингенту, щоб він міг дійсно проконтролювати припинення вогню, розрахувати на даний момент складно.

“Щодо оптимальності контингенту – це треба прораховувати. На яких ділянках вважати, то на самих основних, то всюди… Але якщо вже прийнято таке рішення, то, я думаю, чим більше, тим краще”, – розповів екс-заступник глави Генштабу ВСУИгорь Романенко.

Читайте также:
Гройсман сподівається на позитивне рішення ЄС щодо прийнятих "безвізові" законів

Рішення про введення миротворців ООН приймає Рада безпеки організації. У нього входять 15 держав-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Постійні члени –Великобританія, Китай, Росія, США і Франція. У будь-якій з цих країн є право вето на рішення Радбезу. Росія вже виступила проти.


Источник:    segodnya.ua

Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.