Вашингтонський старець

Трамп хоче керувати Америкою до 2025 року

45-й президент США Дональд Трамп почав передвиборну кампанію. Почав у своєму стилі – майже оголосив війну Ірану, але в останній момент передумав. За два роки перебування при владі Трамп встиг наламати чимало дров у політиці та економіці, змінивши ситуацію в усьому світі. При цьому спочатку він говорив, що сам по собі президентський пост для нього цінності не представляє.Проте влада, як видно, володіє особливою магією.

Дональд Трамп заявив про намір знову балотуватися на президентський пост 19 червня під час виступу перед прихильниками в місті Орландо. На наступний день іранські ППО збили над своєю територією американський розвідувальний безпілотник. У відповідь Трамп заявив, що дав Пентагону наказ завдати у відповідь точкові удари по трьох іранських об’єктах, але за 10 хвилин до початку операції передумав.

Слон в посудній лавці

Здавалося б, все це схоже на політичну клоунаду. Однак експерти, які аналізують діяльність Трампа на посаді президента, відзначають, що у нього є чимало досягнень, завдяки яким він може отримати підтримку американців. Так, Трамп обіцяв виборцям робочі місця. В результаті рівень безробіття в США впав до 3,6% – це найнижчий показник майже за 50 років. 70% американців згодні з тим, що економіка країни перебуває в хорошому стані. Так, все ще може змінитися, є підстави вважати, що затіяна Трампом торгова війна з Китаєм у майбутньому боляче вдарить по економіці не тільки США, але і всього світу. Успіхи ж у зовнішній політиці вельми сумнівні. Здається, вислів «слон в посудній лавці» намертво прилипло до адміністрації Трампа.

Зайнявши Овальний кабінет, 45-й президент насамперед посварився з сусідами – поховав північноамериканську зону вільної торгівлі, куди входили Мексика і Канада. Посилилась напруженість у відносинах з Євросоюзом, якого Вашингтон не дає вести самостійну політику, постійно тисне, в тому числі намагається перешкодити будівництву «Північного потоку – 2», вигідного для Європи, і в першу чергу для Німеччини. Потім сталося загострення відносин з КНДР і переговори з північнокорейським лідером Кім Чен Ином, якого Трампу так і не вдалося схилити до роззброєння. Торгова війна з Китаєм поки завдала більше шкоди економіці Піднебесної, але Пекін вже думає над відповіддю.

Можна назвати успіхом особисто відданий наказ про ракетний удар по Сирії, ніж Трамп похвалився голови КНР Сі Цзіньпін за обідом, поставивши китайського лідера в незручне становище? Можливо, ця історія справила не останній вплив на погіршення відносин з Пекіном. І ось тепер мішенню став Іран.

Ось і надії Москви на поліпшення відносин з Вашингтоном Трамп не виправдав. Даремно в Думі так раділи його обрання. Його політика відносно Росії з самого початку відрізнялася суперечливістю. То захоплення Путіним і визнання в симпатії, то погрози. Ті, хто все ще вірить у те, що 45-й президент – наш друг, кажуть, ніби йому заважають з нами «дружити» конгрес і сенат, а так би він відразу зняв антиросійські санкції і налагодив співпрацю з Москвою у всіх областях. А що тепер? Здається, будувати прогнози про те, як буде вести себе «свіжообраний» Трамп щодо Росії, абсолютно безглуздо.

Раптовий і суперечливий

Скасування ракетно-бомбовим атаки на Іран виглядає по-трамповски комічно. Сам він пояснив, що збройні сили Сполучених Штатів були зведені і заряджені». Але тут Трамп нібито дізнався, що удар приведе до загибелі 150 іранців, після чого одразу ж передумав. Тобто, приймаючи рішення, він не володів такими даними? І лише перед самим ударом схаменувся: «А, до речі, скільки іранців в результаті загине?» 150 – занадто багато. А яка кількість жертв було б для Трампа прийнятним?

Вся ця історія якось не вселяє довіри і виглядає як екзотичний плід фантазій трамповских політтехнологів. Є й інша версія: начебто президента підштовхує до війни оточення, а він відчайдушно чинить опір. Однак більш імовірним виглядає інше припущення: американська армія вивчила всі можливості і виявилася не готовою до удару по Ірану. Якби розв’язалася війна, для гарантованої перемоги потрібна була б авіаційна, флотська і сухопутна угруповання загальною чисельністю в півмільйона військовослужбовців. А для цього Пентагону довелося б оголити китайський фланг.

Як би там не було, початок виборчої кампанії вийшло не найвдалішим.

І тут, як на замовлення вийшла книга нібито чергової жертви велелюбності Трампа. Письменниця Е. Джин Керролл звинуватила його у зґвалтуванні під час зустрічі в нью-йоркському універмазі в середині 1990-х років. Трамп, природно, все заперечує. Втім, йому не звикати до подібних звинувачень. Здається, що американське суспільство, в цілому, чутливе до теми харасменту, саме щодо Трампа зайняло спокійну позицію. Мабуть, нескінченні звинувачення жінок, людей, які згадували події 30-річної давнини, всім набридли і викликають тільки сміх.

Тим часом Демократична партія не дрімає і веде проти Трампа близько 15 різних розслідувань в конгресі, вивчаючи його спроби зловжити владою. Одночасно демократи шукають йому спаринг-партнера. Один з найбільш ймовірних кандидатів – Берні Сандерс. В демократичних колах часто нарікають, що, якщо б на вибори в 2016 році йшов він, а не Хілларі Клінтон, Трампу не вдалося б здобути перемогу. Інший ймовірний висуванець від демократів – колишній віце-президент Джо Байден. Обидва, до речі, старша Трампа. Що стосується Байдена, то його можуть підтримати фінансисти, незадоволені тим, що 45-й президент більше уваги приділяє розвитку промисловості, а не банківського сектора.

Аргументи за переобрання

Але кажуть, що в середовищі банкірів не все так однозначно. Єврейський капітал перейнявся до Трампу симпатією після того, як він спочатку визнала Єрусалим столицею Ізраїлю, а потім ще і Голанські висоти йому подарував.

Тим часом авторитетний голландський політолог Кас Мудде опублікував в британському виданні The Guardian чотири аргументи на користь переобрання Трампа в 2020 році. Перший з них – економічний підйом. Другий – збереження електоральної бази 45-го президента. Традиційні помірні республіканці продовжують його підтримувати, а праві релігійні виборці, які не в захваті від велелюбності Трампа, вдячні йому за призначення у Верховний суд двох затятих супротивників абортів. Рейтинг 45-го президента, як не дивно, стабільний протягом усього терміну – на відміну від нього самого. Третій аргумент – розбрат, у якому зараз знаходяться демократи. Поки вони не змогли сформулювати переконливу альтернативну програму, ні знайти явного лідера. Четвертий аргумент – популізм Трампа і його зростаюча фінансова підтримка.

Втім, президентські вибори пройдуть ще не скоро – 3 листопада 2020 року. Можливо, вони готують нам сюрпризи.

Брюс Торнтон, професор Каліфорнійського університету:

– Я думаю, що існує явний шанс на перемогу Дональда Трампа на наступних президентських виборах. Можна привести декілька причин. Демократи повторюють свої старі помилки. Вони зайняли крайні позиції щодо таких питань, наприклад, як пізні аборти, що дозволило республіканцям звинуватити їх у вбивстві новонароджених. Вони в повний голос говорять про соціалізм – цей термін завжди був токсичним в американському політичному просторі.

У такому контексті перемога Дональда Трампа виглядає дуже ймовірною. Додамо до цього, що зараз близько 46% виборців схвалюють його діяльність на посаді президента. Економісти поки не передбачають значного зниження економічного зростання принаймні до кінця 2019 року. Все це говорить на користь перемоги Трампа, але якщо економічна ситуація різко погіршиться, тоді буде інша розмова.