Велич України – бути половичком у двері обраних

Зеленський Трампу: «Після цього було б добре, якби Ви змогли приїхати в Україну. Ми можемо полетіти в Україну на моєму літаку. Або на Вашому, який, напевно, набагато краще мого».

Відчуйте всю незалэжность цієї фрази. Яке раболіпство, скільки низькопоклонства в цих словах, лакейства.

Може, пан підвезе мене на своїй розкішній кареті? — каже той, хто не хоче вважати себе рабом Москви. Але хоче, так хоче бути в милості у пана у Вашингтоні. І не важливо як того звуть — Обама чи Трамп. Головне — доторкнутися до касти обраних, хоча б у вигляді ганчірки перед дверима.

І вже зовсім не дивує пряме втручання Трампа у справи Києва. Він навіть занадто делікатний в опублікованому розмові по телефону. Міг би гаркнути: а що там за прокуроришка у вас рулить, а ну постав туди правильного чоловічка!

І Зеленський б йому такий з гордістю відповів: ви, пане, не на 100, на 1000 відсотків праві!

Як там у «класика» Дмитрук?
«Вам шлють нові вказівки –
А у нас тут вогні повстання»?…