30 вересня виповнюється 94 роки знаменитій актрисі театру і кіно, народної артистки СРСР Віри Васильєвої. Її прославила головна роль у фільмі «Сказання про землю Сибірську», але після тріумфального кінодебюту вона знімалася мало, хоча на театральній сцені її чекав великий успіх. Чому режисери не давали Віри Васильєвої ролей, а сама вона говорила, що її життя в кіно не склалася – далі в огляді.
Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Віра Васильєва народилася в 1925 р. в простій сільській родині. Після переїзду в Москву вони оселилися в комунальній квартирі. Побут був дуже складним – сім’я була багатодітною, і батьки пропадали на роботі цілими добами. А Віра тим часом багато читала і з тих пір, як вперше побувала у Великому театрі, мріяла про сцену. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, дівчинка не поїхала в евакуацію – вона залишилася разом з батьком в Москві, так як готувалася до вступу в театральне училище. Вона досі з жахом згадує про те, який жах викликали у всіх сигнали повітряної тривоги, і як разом з іншими підлітками вони чергували на даху багатоповерхівки, щоб гасити запальні бомби.
Віра Васильєва у фільмі *Сказання про землю Сибірської*, 1947 | Фото: kino-teatr.ru
Ще під час війни, в 1943 р., Віра вступила до театрального училища. Будучи студенткою, вона почала зніматися в кіно – спочатку в масовці, і в цих фільмах її прізвище навіть не згадувалася в титрах. А в 22 роки Васильєва отримала свою першу велику роль, яка зробила її зіркою всесоюзного масштабу, – вона зіграла Настуню у фільмі «Сказання про землю Сибірську». Успіх цієї роботи був феноменальним – на протязі цілого року фільм показували у всіх кінотеатрах країни, а молода дебютантка була удостоєна Сталінської премії. Люди підходили до неї на вулицях, називаючи Настусею, надсилали їй мішки листів.
Актриса з майбутнім чоловіком Володимиром Ушаковим у фільмі *Весілля з приданим*, 1953 | Фото: 7days.ru
Після прем’єри фільму режисер Іван Пир’єв запросив Віру в готель на розмову. Вона очікувала, що їй запропонують нову роль, але її чекало жорстоке розчарування. Їй недвозначно натякнули на те, що вона повинна віддячити режисера за свій успіх. Актриса відповіла категоричною відмовою, і розсерджений Пир’єв пригрозив їй тим, що вона більше не буде зніматися. Поки він залишався директором «Мосфільму», Васильєву дійсно не стверджували на ролі. Однак у її невдач в кіно були й інші причини. Найголовнішою з них актриса вважає свою «пересічну зовнішність».
Віра Васильєва та Андрій Миронов | Фото: tele.ru
Кадр з фільму *Чук і Гек*, 1953 | Фото: kino-teatr.ru
Перший успіх зіграв з нею злий жарт: з одного боку, роль у «Сказанні про землю Сибірської принесла їй визнання і популярність, з іншого – зробила заручницею образу простої сільської дівчини. І якщо зовні вона йому якийсь час відповідала, то внутрішньо це суперечило її єству. Віра Глаголєва говорила: «Віра Васильєва – це неймовірна внутрішня інтелігентність, яка в ній завжди, це жіноча чарівність, в будь-якому віці». Їй пропонували грати ролі председательниц колгоспу і сільських простачок, але далі проб справа заходило рідко. Режисери очікували побачити розовощекую дівчину, «кров з молоком», а на знімальний майданчик приходила витончена інтелігентна дівчина. Вони розчаровано зітхали: «Ми-то думали, що Ви – міцна, дебела…». І відмовляли в ролях.
Віра Васильєва в серіалі *Слідство ведуть Знавці*, 1975 | Фото: kino-teatr.ru
Незважаючи на те, що її театральна доля склалася успішно, і тут Віра Васильєва не отримувала всіх тих ролей, про які вона мріяла. Актриса вважає, що в Театрі сатири їй не вдалося розкритися в повній мірі, тому що їй пропонували гротескні образи, без тонких психологічних нюансів, а вона хотіла грати у виставах за п’єсами Островського і Чехова і в Малому театрі або Мхаті відчувала б себе більш впевнено. У Театрі сатири їй було складно, там вона завжди відчувала себе не в своїй тарілці. «Я була актрисою іншого плану, можливо, тому і була в стороні часто», – говорила Васильєва. Вона не приховувала того, що все життя відчувала себе героїнею іншого часу – XIX століття, з його уявленнями про кохання, чесність і благородство. А театр представлявся їй можливістю жити у цьому часу, граючи у виставах за творами класичної літератури.
Народна артистка СРСР Віра Васильєва | Фото: aif.ru
Віра Васильєва у виставі *Пікова дама*, 2014 | Фото: kino-teatr.ru
Режисер театру Валентин Плучек не бачив Віри Васильєвої гріховності і пристрасті, необхідних для тих ролей, про які вона мріяла. Довгі роки він довіряв їй тільки невеликі ролі простачок. За 5-6 років вона була задіяна в одних і тих же постановках, не отримуючи нових пропозицій. Тільки через 10 років їй нарешті дісталася помітна роль – графиня у виставі «Божевільний день, або Одруження Фігаро». Цю роботу називали однією з кращих її театральних ролей.
Кадр з фільму *Карнавал*, 1981 | Фото: uznayvse.ru
Кадр з фільму *Вийти заміж за капітана*, 1985 | Фото: kino-teatr.ru
Актриса була заміжня – 55 років вона прожила з актором Володимиром Ушаковим, але дітей у неї не було. З 28 років вона часто грала ролі матерів, її називали однією з головних киномам радянського кіно (мама Знам’янського в серіалі «Слідство ведуть Знавці», мама Микити, героя Олександра Абдулова, у фільмі «Карнавал», мама Олени, героїні Віри Глаголєвої, у фільмі «Вийти заміж за капітана» та ін). «Моя професія дає мені можливість зрозуміти і відчути те, чого я не пережила в реальному житті», – говорить Васильєва.
Актриса на сцені театру | Фото: teatral-online.ru
Своїх дітей у актриси немає, чоловік помер, але вона сьогодні не відчуває себе самотньою – більше 25 років тому доля звела її з Дариною Милославської – прихильницею її таланту, яка замінила їй рідну дочку і стала її хрещеницею. Сьогодні Віра Васильєва не шкодує і не сумує про те, що не народила дітей, – вона каже, що ніколи не уявляла себе мамою.
Актриса з чоловіком, Володимиром Ушаковим | Фото: tele.ru
Віра Васильєва з хрещеницею Дариною Милославської та її дочкою Світланою | Фото: tele.ru, sobesednik.ru
У 92 роки актриса продовжувала виступати в театрі, граючи любовні сцени з молодим чоловіком. Вона досі бере участь у постановках театру, їздить на гастролі і не уявляє свого життя без роботи, – каже, що саме це і тримає її на плаву: «Я дякую театр – мій рідний дім, де зазнала і горе, і невимовне щастя. Найбільше боюся виявитися непотрібною і тому продовжую мріяти… в надії до кінця днів залишитися затребуваною. Адже поки є можливість займатися улюбленою справою, я відчуваю себе захищеною від негараздів. А значить, життя продовжується».
Актриса на сцені театру | Фото: aif.ru
Коли їй поставили питання про те, як їй вдається в такому зрілому віці так чудово виглядати і відчувати себе молодою, вона відповіла: «Мені здається, чоловік повинен любити. Тому що, якщо він не любить, то все в нього згасає. Себе любити не цікаво». Віра Васильєва ніколи не робила пластичних операцій – не хотіла втратити власне обличчя. Вона не дотримується дієт, не займається спортом, але при цьому знаходиться в прекрасній фізичній формі.
Актриса у виставі *Фатальний потяг*, 2015 | Фото: aif.ru
Її секрет в іншому – Віра Васильєва оптимістка, вміє радіти дрібницям, ні на кого не гнівається і не таїть образи. Незважаючи на всі труднощі, які їй довелося подолати, актриса вважає, що її життя вдалося – і в професійній сфері, і в сімейній і дякує долі за всі злети і падіння. Можливо, тому вона і виглядає такою легкою, повітряною, років на 30 молодше свого справжнього віку. Залишається тільки побажати чудовій актрисі довгих років і нових ролей!
Народна артистка СРСР Віра Васильєва | Фото: aif.ru
Зіграти стільки різнопланових ролей їй допоміг власний досвід: Негасима ніжність нерозділеного кохання Віри Васильєвої та Бориса Равенскіх.
Thanks!
Our editors are notified.