«Віскарь» зрозумів, як перемогти Путіна

Західні «агенти впливу» знову в Кремлі?

Нові методи боротьби проти президента РФ Володимира Путіна пропонує шукати Україні Глен Грант, британський експерт з питань національної оборони і безпеки Інституту майбутнього (є і такий у нинішній «незалежної»)! Інакше, мовляв, не впоратися «з проклятими москалями». І, стало бути, не повернути Крим. Та ще втратити Донбас, все очевидніше дрейфує в бік Росії.

Оскільки безліч різних засобів, які намагався використовувати проти Росії і її лідера тепер вже екс-президент України Петро Порошенко, бажаних результатів ним і його ляльководами з Заходу не дали, в хід вирішено пустити радикальний. Суть його в «роз’яснювальної роботи» серед пересічних росіян, щоб налаштовувати їх проти Путіна. Коротше кажучи, в агентів впливу.

«Потрібен абсолютно новий підхід до взаємодії з Росією. У вас (української влади — авт.) немає альтернативи. Або ви йдете з Росією лоб в лоб, використовуючи всі можливі засоби, або ви зазнаєте поразки, а Росія продовжує свої злочини, йде з Азова в Чорне море і захоплює території крок за кроком. Проблема — це Росія сама по собі і російське суспільство. І поки ми не знайдемо новий спосіб налаштувати це суспільство проти Путіна в самій Росії, ми будемо йти тим же шляхом роками, поки Путін не помре від старості», — категоричний відставний підполковник.

У постмайданній Україні він вважається чи не головним військовим фахівцем з РФ, частенько виступаючи з антиросійськими коментарями на місцевих провладних телеканалах. За всю цю країну не скажу, але точно знаю, що, наприклад, кияни ставляться до нього з неприхованою іронією, називаючи не інакше як «Віскарь» — натяк на відому торгову марку даного напою і його, Гранта, пристрасть до нього.

— Шкода мужика, явно адже звихнувся на ґрунті нелюбові до Кремля, коли несе таку ахінею в очікуванні загрози з боку Росії! Чекає її, бідний, та все ніяк не дочекається, — сказав кореспонденту «СП» приятель з берегів Дніпра. — Глен Грант, до речі, був одним з ідеологів громадянської війни в Донбасі. Непогано, думаю, заробив на ній.

Найцікавіше в цій, на жаль, зовсім не кумедній ситуації те, що пропозиція британця, не те щоб «не прокотить», а, як би це сказати, запізніло, чи що. Бо краще, ніж сам В. о. Путін налаштувати наших громадян проти Ст. Ст. Путіна не зможе ніхто. Достатньо подивитися, як живуть російські пенсіонери, скільки в реальності (а не згідно з офіційними звітами) отримують вчителі, медики, працівники дитячих садків, інтернатів, будинків престарілих, і скільки чиновники різних рангів.

Нещодавно тим, хто годується від влади, підвищили оклади, з них виросли і їх численні бонуси. Що не кажи, а бути бюрократом у Росії вигідно. Особливо якщо подивитися на всі інші заробітні плати по країні.

Чиновників Росії вже набагато більше, ніж у часи пізнього СРСР. І вже, хтось в нашій країні, а вони точно не бідують. Навіть навпаки, жирують — судячи з тих корупційних справах, про яких росіянам влада час від часу повідомляє. А ще вони відверто ігнорують інтереси власних громадян. Останній тому приклад — народні обурення в Єкатеринбурзі.

Свіжі в пам’яті і протести, викликані так званою пенсійною реформою, затвердженої торік Держдумою. Президент обмежився красивими словами про світле майбутнє, в якому вийшли на заслужений відпочинок росіяни будуть жити безбідно і щасливо. Не сказав тільки, яке покоління має на увазі, говорячи про цьому майбутньому — сьогоднішніх студентів? Школярів?..

Або взяти майбутні вибори глав регіонів. Зараз якраз йде прийом заяв від потенційних кандидатів. Переважна більшість з них — висуванці чинної влади. І майже всі — діючі губернатори, або т.в.о.. Серед останніх — Олександр Бєглов. Минулої осені він змінив у Петербурзі Георгія Полтавченко.

У порівнянні з попередником, Бєглов, треба віддати йому належне, дуже активний. Поки, правда, в основному виправляє недоробки попередніх років. Що цікаво — заяву у виборчком Олександр Дмитрович, будучи членом партії влади «Єдина Росія», подав як самовисуванець. Пояснив це тим, що «губернатор повинен бути губернаторам всіх городян, а не якоїсь політичної партії, легше приймати рішення, незалежно від програм політичних партій». Але ж «ЄР», якщо хто призабув, створювалася як партія, що об’єднує всіх росіян. «Владної» стала з легкої руки своїх вождів…

Минулої весни пройшла ціла хвиля мітингів і акцій протесту, викликані невдоволенням людей поточною економічною ситуацією в країні. Крім цього, росіяни обмінювалися думками, висловлювали претензії до керівництва країною також у соцмережах. Найбільше претензій було до представників «ЄР».

Рейтинг партії, справді, помітно знижується. Досяг до початку літа мінімального за останні 11 років значення. За її представників готові нині проголосувати лише 32% росіян. Такі ж показники були у «ЕР» в січні поточного року, коли набули чинності непопулярні закони про підвищення пенсійного віку і ПДВ.

Загалом, як казала героїня однієї відомої казки, «щось недобре робиться у нас в королівстві». Може, підступи ворогів — тих самих вже «засланих козачків», розбурхують народ, про яких говорить українсько-британський експерт?

— У падінні рейтингу «Єдиної Росії» винна сама ця партія, її керівництво, — сказав «СП» Сергій Марков, директор Інституту політичних досліджень. — Протягом багатьох років у країні падає рівень життя людей, давно не доводиться говорити про зростання економічних показників. Уряд, глава якого Дмитро Медведєв є одночасно і головою «ЄР», цілком очевидно не справляється з обов’язками. Але і сам, і його кабінет у відставку не йдуть. Президент раз за разом подовжує непопулярного у росіян Д. Медведєву і міністрам «мандат довіри». Що, знову-таки, до позитивного результату не призводить.

— І скандалів у середовищі єдиноросів чимало…

— Так, в цьому ще одна причина відповідного ставлення до них пересічних громадян. Загрузли в якихось постійних розбірках, не виконуючи своє головне завдання, заради якої, власне, і створювалася партія — допомогти країні вийти на новий, більш високий рівень життя населення. Немає цілеспрямованої продуманої кадрової політики. Все це, звичайно, не може не позначатися на ставленні населення до президента Путіна, хоча формально він і є безпартійним. Поки його особистий рейтинг досить високий, стабільний. Але якщо нічого не змінювати, якщо економіку і далі буде трясти, то, самі розумієте…

— Виходить, влада сама налаштовує людей проти себе?

— Виходить, що так.

— Так що українським апологетам антиросійських провокацій турбуватися не потрібно?

— Я не виключаю, що в уряді РФ, як і в оточенні Володимира Путіна можуть бути люди, які навмисне паралізують ті дії влади, які спрямовані на поліпшення ситуації в країні. Західні антиросійські «центри впливу» цілком можуть мати «своїх» у наших владних коридорах. Відомо, що серед міністрів, а також радників різного рангу і статусу чимало лібералів, для яких, скажу образно, Росія ніщо, а Захід все.