Вершник смерті по імені «Діамант», або Навіщо херсонська акушерка майструвала бомби

Коли у Херсоні в благочестивій єврейській родині з’явилася на світ дівчинка, радісні батьки мріяли про щасливу долю для своєї крихітки. В найстрашнішому сні їм не могло привидітися, що їх дочка обере для себе ремесло ката, і замість того, щоб дарувати життя, стане її забирати. Що створені нею «пекельні машини» будуть буквально розривати людей на шматки, а вона відійде у вічність не в оточенні дбайливих дітей і онуків, а в тюремних застінках, у стані безумства.

Де народилася, вчилася і як потрапила в бурю революції Дора Вульфовна Діамант

Дора Вульфовна Діамант — революціонерка, член партії соціалістів-революціонерів (есерів) і їх бойової організації, учасниця організації замахів на міністра внутрішніх справ В’ячеслава Плеве і великого князя Сергія Олександровича./Фото: 2.bp.blogspot.com

Майбутня терористка Дора Діамант народилася в 1879 році в досить впливовою купецькій родині ортодоксальних херсонських євреїв. Торгівля приносила непоганий дохід, і батьки мали можливість подбати про освіту доньки. Дору визначили в єврейську школу для дівчаток, по закінченні якої вона чотири роки провчилася в гімназії. У дівчини була сильна тяга до освіти, тому, поховавши рано пішла з життя мати, вона всупереч волі батька покинула рідну хату і вступила на акушерські курси при одному з найстаріших вищих навчальних закладів Російської імперії – Юр’ївському університеті.

Для продовження навчання восени 1900 року Дора Діамант перебралася до Києва, де з головою поринула у вируючу заворушеннями студентське життя. У прогресивних молодіжних гуртках дівчина вперше стикнулась з революційними ідеями. За участь у масової студентської демонстрації протесту проти зловживань адміністрації та безпідставних відрахувань однокурсників була арештована і поміщена в Лук’янівську в’язницю. Після недовгого змісту в пенітенціарному закладі Дору вислали під нагляд в Кишинів. Незабаром місцем заслання став Катеринодар, потім – Полтава.

Як молода єврейка долучилася до Бойової організації Савинкова

Борис Савінков — революціонер, терорист, один з лідерів партії есерів, керівник Бойової організації партії есерів./Фото: 24warez.ru

У Полтаві відбулося становлення Дори Вульфовны як революціонерки. Це відбулося під впливом її нових знайомих, серед яких були член таємної революційної організації «Ишутинский гурток» Петро Миколаїв, знаменита «бабуся російської революції» Катерина Брешко-Брешковская, один із засновників Бойової організації партії есерів Григорій Гершуні. Ці сильні особистості зміцнили Дору в эсеровских переконаннях і залучили до роботи в місцевому комітеті своєї партії. Це була мирна діяльність (ведення архівів, друкування прокламацій, участь у виданні «Селянської газети»), а Доре хотілося чогось більш серйозного. Тому не дивно, що їй довелося ще раз відсидіти термін в арештантських ротах – за участь в демонстрації.

У Полтаві відбулося ще одне важливе для дівчини подія – зустріч з колишнім студентом Київського університету, есером-бойовиком Олексієм Покотиловым, які з її надовго зв’язали як дружні, так і більш глибокі особисті стосунки. Після закінчення терміну нагляду, восени 1903-го, Діамант повернулася в Київ. Там вона продовжувала опостылевшую їй нудну комітетську роботу, поки не змогла виконати сформувалася в Полтаві заповітну мрію – стати повноправним членом Бойової організації есерів. До Бориса Савинкову Дору привів Покотилов. Лідеру соціалістів-революціонерів не знадобилося багато часу, щоб розгледіти в невисокою тендітній дівчині людини, фанатично відданого революції, здатного принести себе в жертву заради великої справи і готового піти на терор.

Благородна вбивця, або чим закінчилася полювання на Плеве і генерал-губернатора Москви, і як Дора Діамант оплакувала своїх жертв

Вбивство В’ячеслава Плеве – міністра внутрішніх справ./Фото: img-fotki.yandex.ru

Пізнання Дори в області хімії визначили її місце в терористичної організації – їй належало займатися виготовленням бомб. У найближчих планах есерів стояло вбивство міністра внутрішніх справ В’ячеслава Плеве. Ця акція принесла організаторам чимало клопоту: перша спроба провалилася, при підготовці другої випадково загинув Олексій Покотилов. Прагнучи помститися за близьку людину, Дора благала взяти її в метальники, але їй цього не дозволили. Привести вирок у виконання доручили Єгору Созонову, і він з цим впорався. Однак на місці вибуху звиклий до невдач Савінков не помітив трупа Плеве і прийняв закривавлені шматки людської плоті за останки соратника. І тільки побачивши в газеті портрет міністра в траурній рамці, зрозумів, що справу зроблено.

Жертвою наступного теракту був намічений московський генерал-губернатор Великий князь Сергій Олександрович. Всупереч черговим проханням Дори дозволити їй взяти безпосередню участь у вбивстві, керівництво знову доручив їй тільки виготовити і зберегти до потрібного моменту дві бомби. Перша спроба не відбулася: терорист Іван Каляєв, якому було доручено кинути бомбу, не зміг підняти руку на перебували у кареті дружину Великого князя та його малолітніх племінників. 4 лютого 1905-го Сергій Олександрович виїхав один – і був розірваний «пекельною машиною», створеної Дорою Діамант і кинутої Каляевым.

За свідченням Бориса Савинкова, в Дорі жило дивне протиріччя: в обох випадках вона доходила до істеричного стану і ридала, але оплакувала при цьому не тільки загиблих товаришів, але і своїх жертв і вінілу себе в їх смерті.

Як поплатилася Дора за участь у бойовій організації

Петропавлівська фортеця в 1906 році./Фото: kdnv.ru

Незважаючи на ретельну конспірацію терористів, в кінці 1905 року дві таємні хімічні лабораторії в Санкт-Петербурзі були виявлені поліцією. Знаходилася в одній з них Дору Діамант заарештували, засудили за злочинну діяльність стосовно імператора і членів імператорського будинку і заточили в Петропавловську фортецю. Перебування в темній сирій камері воскресило жах, пережитий раніше в давили на свідомість замкнутих стінах Лук’янівки. Виснажена фізично і психічно, Дора не витримала кошмару і втратила розум. До цього її спонукало епізод, коли в казематі згасла електрика, і на порозі камери з’явилися охоронці зі свічками. Не відреагувавши на тьмяне світло, дівчина побачила тільки насуваються на неї з темряви зловісні фігури. Після цього випадку Дору перевели до лікарні святого Миколи Чудотворця, де вона, постійно благаючи дати їй отрути, щоб припинити страждання, померла в жовтні 1907 року.

Про роль Дори Вульфовны в Бойовій організації можна судити по тому, як у своїх «Спогадах терориста» Савінков зазначив, що смерть Діамант позбавила есерів «однієї із самих великих жінок терору».

Інша відома терористка, Віра Засулич, також пішла цим шляхом, але їй вдалося уникнути покарання.