Він зіграв у кіно понад 75 ролей, трохи менше образів втілив на театральній сцені. Самими яскравими роботами Олександра Михайлова в кіно стали фільми «Самотнім надається гуртожиток», «Мужики», «Любов і голуби», а в театрі він грав Івана Грозного, князя Мишкіна, Раскольникова. Навіть важко собі уявити, що коли-то актор мріяв зовсім не про сцену, а в театральний інститут вступив завдяки чистій випадковості.
Морська душа
Олександр Михайлов в дитинстві з мамою, Степанидою Наумовной. / Фото: www.7days.ru
Його життя з самого народження не була простою. Народився Олександр Михайлов в бурятського селищі в 1944 році. Там же, в Бурятії, пройшли його ранні роки. Пізніше родина переїхала на станцію Степ в Забайкальському краї. Йому було всього чотири роки, коли батьки розлучилися і надалі всі турботи про виховання сина лягли на плечі однієї мами.
Степанида Наумівна була жінкою владної, іноді навіть жорсткою. Але всі проблеми вміла вирішувати за допомогою пісні. Якщо було важко на душі і хотілося вити від туги, вона просила сина дістати балалайку і заводила пустотливі частівки. А іноді чистим голосом виводила сімейні старообрядницькі пісні. Напевно, саме від мами у спадок і отримав Олександр свою музикальність.
Олександр Михайлов у фільмі «Самотнім надається гуртожиток». / Фото: www.rzd.ru
Йому було всього десять років, коли він випадково побачив в журналі репродукцію картини Айвазовського «Дев’ятий вал» і назавжди захворів морем. Тоді його просто замкнуло на мрії про море. Десятирічний Олександр двічі втікав з дому і без копійки грошей намагався дістатися в Нахімовське училище в Ленінграді. Після другої втечі сина Степанида Наумівна зважилася на переїзд до Владивостока, щоб син зміг піти вчитися в морехідне училище.
Правда, в морехідку брали лише після восьмого класу, Олександр ж тільки закінчив сім. Але він не збирався відступати від своєї мрії: поступив у ремісниче училище, яке стояло прямо на березі моря, в бухті Діомід, а ще там замість майок видавали тільники. Але після закінчення не пішов на суднобудівний завод, а умовив капітана дизель-електрохід «Ярославль» взяти його в плавання, на будь-яку посаду.
Олександр Михайлов у фільмі «Самотнім надається гуртожиток». / Фото: www.kino-teatr.ru
Олександр Михайлов став учнем моториста і протягом двох років ходив у море, відчуваючи себе абсолютно щасливим. Став мотористом, потім електриком і вже отримав направлення в морехідне училище, коли під час шторму в Охотському морі на дно пішли відразу чотири сейнера. Судно, на якому ходив Олександр Михайлов, було більш важким і змогло вийти з шторму. Але в зв’язку з ним не було кілька днів і на березі вже не сподівалися побачити членів екіпажу живими.
Зійшовши на берег, Олександр Михайлов побачив посивілу за ці кілька днів маму. Мама тоді поставила ультиматум: або море, або вона. Він вирішив списатися, але лише на час, поки мама не заспокоїться. Працював електромеханіком на швейній фабриці, продовжував мріяти про море. А потім в його життя увірвалася нова мрія.
Мрія про сцену
Олександр Михайлов. / Фото: www.yandex.net
На виставу «Іванов» за Чеховим він потрапив зовсім випадково. Сподівався відсидіти до антракту і тут же втекти в сусідній ресторан, де рибалки збиралися відзначати закінчення путини. Грали в той день студенти Далекосхідного інституту мистецтв. Олександр Михайлов не тільки не пішов після першого акту, але навіть після закінчення спектаклю він далеко не відразу зміг зрушити з місця. Тоді його захопила нова мрія про сцену. У той вечір він довго блукав по Амурського затоки, прощаючись з океаном.
Незабаром він уже стояв на порозі Далекосхідного педагогічного інституту мистецтв, де був відкритий додатковий набір на театральний факультет. Всього за одну ніч він вивчив уривок з «Крейцеровою сонати», вірші та байки, яку знайшов, буквально пристаючи на вулиці до перехожих, які шарахалися від нього, як він божевільного. Лише один чоловік запитав, навіщо йому байка, і потім повів до себе додому, де і вручив книжку з байкою «Білка».
Олександр Михайлов. / Фото: www.auction.ru
На іспиті невдалий абітурієнт був затиснутий і навіть покрився від хвилювання червоними плямами, однак керівник курсу Віра Миколаївна Сундукова повірила в нього і наполягла на його зарахування. І протягом перших двох років навчання, коли деякі педагоги доводили їй професійну непридатність Михайлова, Віра Миколаївна продовжувала в нього вірити і не дозволила відрахувати.
Розкрився він лише наприкінці другого курсу, коли разом з Юрієм Кузнєцовим вони показували уривок з «Піднятої цілини» Шолохова. В кінці показу йому аплодували не тільки однокурсники, але і педагоги. Так збулася ще одна мрія Олександра Михайлова, він став актором. Служив в Саратовському драмтеатрі, пізніше став учасником трупи Театру імені Єрмолової, потім грав в Малому театрі. З 1974 року почав зніматися в кіно.
Мрії про щастя
Олександр Михайлов. / Фото: www.games-of-thrones.ru
Олександр Михайлов не дарма називає себе мрійником. Він мріє все життя, з самого дитинства. І найголовніше, що всі його головні мрії мають звичай збуватися. Правда, іноді це відбувається далеко не відразу.
Віра Мусатова. / Фото: www.mtdata.ru
На другому курсі інституту майбутній актор познайомився зі студенткою музичного факультету Вірою Мусатової. Тоді він вірив: це щастя на все життя. Однак сталося те, що часто трапляється в сім’ях: мама не прийняла дівчину сина. Тоді Олександр все ж одружився на коханій і потім 35 років метався між двома коханими жінками, дружиною і мамою. Але всі його старання були марні, їх не змогло примирити навіть народження сина й онука Костянтина.
Олександр Михайлов з дружиною Вірою Мусатової і сином. / Фото: www.yandex.net
Він втомлювався від сімейних сварок, а після і зовсім з головою занурився в роман з колегою Ольгою Кузнєцової, яка в 1991 році народила від нього дочку Анастасію.
Олександр Михайлов з донькою Анастасією. / Фото: www.yandex.net
Далі був болісне розлучення, який, незважаючи ні на що, дозволив подружжю зберегти нормальні стосунки. Тим не менш, після розлучення з першою дружиною Олександр Михайлов довго не міг оговтатися, бачачи осколки своєї мрії про сімейне щастя. Якийсь час йому навіть не хотілося жити, і він поїхав на війну в Чечні, спочатку з концертами, після залишився воювати. Але Бог зберіг йому життя і подарував ще один шанс стати щасливим.
Олександр Михайлов. / Фото: www.fishki.net
З Оксаною Пожарновой він познайомився ще в той час, коли вона зустрічалася з актором Володимиром Васильєвим. Виявилося, що вони народилися в один день, тільки з різницею в 23 роки, а прадід Оксани носив прізвище Михайлов. Він служив пожежником у селі Соколове, і професія незабаром стала його прізвищем.
Оксана пізніше вийшла заміж за Васильєва, у них народився син Владислав. Хлопчикові було всього два роки, коли батько помер від інфаркту, ускладненого діабет.
Олександр Михайлов з дружиною Ксенією та дітьми Владиславом і Мирославою. / Фото: www.bez-makiyazha.ru
Вони зустрілися знову через рік після смерті Володимира Васильєва. Тоді Олександр Михайлов попросив Ксенію доглянути за мамою, поки він буде на гастролях. Повернувшись у столицю, актор одразу ж вирушив до мами і застав повну ідилію: Степанида Наумівна і Ксенія встигли подружитися. Тоді у нього і з’явилася думка про те, що ця жінка неспроста з’явилася в його житті.
Олександр Михайлов з дочками. / Фото: www.games-of-thrones.ru
Вони разом вже більше 17 років, їх дочка Мирослава з 16 років грає у театрі та знімається в кіно, а Владислава Олександр Михайлов усиновив, тому з гордістю говорить про те, що у нього четверо дітей.
У другому шлюбі він знайшов душевний спокій і зрозумів, що абсолютно щасливий. Ксенія стала для нього тим самим надійним тилом, якого йому так не вистачало все життя. Всі його мрії збулися, але в житті Олександра Михайлова завжди знаходиться місце для нових горизонтів і мрій.
Однією з найяскравіших робіт Олександра Михайлова в кіно стала роль Василя Кузякіна у фільмі «Любов і голуби». Фільм міг би стати двухсерийным, проте режисерові Володимиру Меньшову довелося вирізати безліч кадрів, розкритикованих цензурою за аморальність і «приниження гідності простих колгоспників».
Thanks!
Our editors are notified.