Президент України Петро Порошенко в четвертий раз виступає на засіданні Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй
Президент України Петро Порошенко виступив з промовою на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН “Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство і загальна відповідальність у підтриманні мирних, справедливих і стабільних суспільств”.
Далі повний текст промови президента України:
Шановна Голово, Шановні гості, Пані та панове, від імені України щиро вітаю пані Марію Эспиносу з обранням на посаду Голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Ми підтримуємо визначені Вами пріоритети і готові внести свій внесок в їх реалізацію. Наші дискусії відбуваються у визначальний момент для Організації.
Незважаючи на загальний заклик до миру і проголошене зобов’язання його підтримувати, війни і збройні конфлікти залишаються нашою реальністю. Конфлікти є основною причиною зростання числа біженців і переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентним 65500000.
Відсутність світу – це і відсутність розвитку, коли сотні мільйонів людей приречені на злидні. Ще два десятиліття тому міжнародне співтовариство безпеки здавалося стойко міцним. Сьогодні ми бачимо відкат до все більшої нестабільності та небезпеки, де традиційні і гібридні загрози становлять виклик міцності наших товариств.
Занадто часто ми чуємо пафосні заяви про світ, поваги до міжнародного права і відданості правам людини, які залишаються лише заявами – милозвучними словами, політично коректними сигналами, які, однак, не підкріплюються конкретними діями.
Ми можемо піддатися спокусі обговорювати свої досягнення або грандіозні плани на майбутнє. Однак, на наш погляд, вирішення фундаментальних проблем, з якими стикається ООН і все міжнародне співтовариство, набагато важливіше. Ми ніколи не повинні забувати, що головною метою існування цієї організації є “врятувати наступні покоління від лиха війни”.
Пані Голова, на жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п’ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни. Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще однієї тільки що втраченої людського життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН. Вчора, як і позавчора, ще кілька сімей були вбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак. поки я проголошую цю промову, нам принесли сумні звістки про ще однієї смерті на лінії розмежування, яка здійснилася з руки перманентного постійного члена Ради Безпеки ООН. Знову кілька сімей не дочекалися своїх синів і батьків з лінії розмежування.
Москва робить українських дітей сиротами. Катує наших патріотів у своїх тюрмах. Понад 1,5 мільйона чоловік стали внутрішньо переміщеними особами. Вони все ще не можуть повернутися в свої будинки.
Росія постійно примножує людської трагедії, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.
Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не тільки в окупованому Криму, але й на Донбасі.
Для українців це повсякденна реальність вже протягом чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення і людські страждання. Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним випробуванням – випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру. Не забувайте, що це за війна.
Україна прийняла суверенне рішення про власному шляху до вільного світу, заснованому на демократичних цінностях і правилах. Росія карає Україну за це. Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше в промисловому масштабі. Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, “самі напали на себе”.
Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії “нападе на себе”? Буде мир і далі перебувати в стані “зручного заціпеніння”, сподіваючись, що “наступним буду не я”? Ми захищаємо українську землю і наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджується неоімперіалістичні державі, який хоче розділити світ заново – і таким чином ми захищаємо Вільний світ.
ООН не повинна мовчати, коли цінності і принципи, закріплені її Статутом і принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето. Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об’єднаних Націй Корисні для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.
Пані Голова, як могло статися таке погіршення міжнародної ситуації? Багато були переконані, що повага до світу і міжнародного права є незмінною даністю. Події на міжнародній арені за останнє десятиліття серйозно підірвали цю впевненість. Політика умиротворення і пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність. Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.
Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, нарешті, проти всіх нас! Наївно вірити, що “безпечна гавань” завжди буде поруч. Не буде ніякої “безпечної гавані”, якщо ми дозволимо кому вважати, що для нього не існує ніяких правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.
Якщо ж не буде сильної і єдиної відповіді, такий безвідповідальний і егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн і навіть цілих міжнародних організацій.
Все в спробах вийти сухим з води. Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях. Що ж може в цьому допомогти? Тільки відповідальність. Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну і неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – насамперед, норм і принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як родина націй, можемо бути в досягненні загальних цілей.
Забезпечити відповідальність – непросте завдання.
Можу вас запевнити: ніщо не зупинить Москви від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за його вчинки не стане неминучим. Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – скрипаль, після Аллепо – Ідліб …
Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні окупація Азовського моря. Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден. Такі грубі порушення повинні бути припинені як незаконні, в тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони повинні отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.
Ефективність міжнародних дій часто не відповідає очікуванням, а дієздатність самої Організації Об’єднаних Націй піддається сумніву. Ми повинні визнати, що відповідальність за поточний стан справ лежить на всіх нас колективно, і кожному з нас особисто. Якщо ми хочемо створити мирне, справедливе і стійке суспільство, ми повинні захищати Статут ООН, підтримувати його норми і принципи, вдаватися до рішучих заходів по відновленню справедливості.
Дозвольте мені бути відвертим – хороший мова Статуту нічого не коштує, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилося, настав час діяти!
Організація Об’єднаних Націй повинна консолідуватися, адже здійснюються постійні спроби зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах, і силою переглянути міжнародно визнані кордони.
Це небезпечне падіння в прірву нецивілізованого світу, в якому відсутні будь-які правила, повинно бути зупинене.
У зв’язку з цим виникає необхідність активізувати і посилити роль Генеральної Асамблеї у сфері міжнародного миру і безпеки.
З поширенням конфліктів ми повинні забезпечити максимальну гнучкість і повноту порядку денного Генеральної Асамблеї, яка є єдиним всеосяжним і головним майданчиком формування політики.
Саме тому Україна запропонувала включити пункт про “Ситуації на тимчасово окупованих територіях України” до порядку денного поточної сесії Генеральної Асамблеї.
Державам-членам повинні надаватися всі можливості для детального розгляду усіх нагальних питань, які потребують уваги міжнародного співтовариства.
Як зазначила голова Генеральної Асамблеї, ми повинні “сприяти швидкому і ефективному реагуванню Генеральної Асамблеї на надзвичайні ситуації”.
країна, як одна з віце-голів 73-ї сесії, готова надати цьому максимального сприяння. Як держави-члени, ми “наділили Раду Безпеки головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки”. Якими мають бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його не для того, щоб сприяти міжнародному миру і стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності?
Настав час відзначити, що зловживання правом вето – це гальмо, що заважає нашій Організації діяти в повну силу. Ми вважаємо, що прогрес у питанні реформи Ради Безпеки буде важливим внеском у триваючу в ООН широкомасштабні зміни.
У цьому контексті ми підтримуємо початку міжурядових переговорів з метою узгодження тексту відповідного документа і готові конструктивно приєднатися до цього процесу. Ми також очікуємо, що поточна реформа в галузі підтримання миру і безпеки, ініційована Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї, буде сприяти підвищенню можливостей і швидкості Організації в питанні реагування на нові загрози для міжнародного миру і безпеки.
Україна повністю поділяє підхід Генерального секретаря до миротворчої діяльності Організації в рамках концепції “Дії з підтримання миру” (A4P). Це своєчасна можливість для держав-членів і керівництва ООН вжити заходів, спрямованих на реальні зміни в миротворчій діяльності ООН.
Мова йде саме про такий миротворчу діяльність, за якої Україна зверталася в ООН ще у квітні 2015 року, коли я направив відповідного листа, підтриманої Верховною Радою України, на адресу Голови Ради Безпеки, Президента Генеральної Асамблеї і Генерального секретаря ООН.
Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресію проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.
Місії з потужним мандатом і широким колом відповідальності, сприяти поверненню світу на українську землю. А не тій, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора і його поплічників у Донбасі.
Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання. Зрештою, чітко відповідно до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів “Зробити ООН корисною для всіх людей”, саме з допомогою узгодженої Радою Безпеки миротворчої місії ООН може врятувати численні життя людей і запобігти їх подальшим стражданням.
Пані Голова, ми як ніколи налаштовані і надалі захищати кожен клаптик нашої землі від агресора. Крім того, ми продовжимо розглядати всі наявні можливості мирного вирішення конфлікту і відновлення територіальної цілісності України. Дозвольте мені підкреслити, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.
Пріоритетними для нас є багатосторонні механізми – тому ми звернулися за підтримкою до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, форумів і форматів. Ми будемо дотримуватися цього підходу і надалі.
Москва відчути силу міжнародного права.
Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуті значні результати. Зокрема, на початку 2017 Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму. Однак Росія продовжує ігнорувати таке рішення, нехтуючи не тільки своїми міжнародними зобов’язаннями, але і демонструючи зневагу до самого Суду.
Ще один важливий елемент нашого справи в Міжнародному суді – це збивання в 2014 році літака МН17 і причетність Росії до цієї трагедії. Важливо, що Австралія і Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України залучити Росію до відповідальності за цей злочин. Міжнародна спільнота в черговий раз закликає Росію визнати свою відповідальність і припинити деструктивні дії як в Україні, так і в інших місцях.
Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що в кінцевому результаті дозволить нам добитися правосуддя.
Пані та панове, минуло майже чотири роки з тих пір, як Росія здійснила спробу анексії і окупації Криму та міста Севастополь. За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує стабільності і безпеки всього Чорноморського регіону. Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує пильної уваги і негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.
Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу. Саме тому під час цієї сесії України розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції. З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари і етнічні українці зазнають репресій і дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, тортур, переслідувань і арештів за сфабрикованими звинуваченнями.
Список заручників і жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже кожен день.
Здається, що бути українською або кримським татарином в сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.
Кримського фермера Володимира Балуха заарештували і посадили на 5 років за воспарения українського прапора над власним будинком. Кримський режисер Олег Сенцов перебуває за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями. І Олег, і Володимир оголосили голодування в знак протесту, тому зараз вони балансують на межі життя і смерті.
Я глибоко ціную надзвичайний вияв підтримки та єдності по всьому світу в спробі звільнити цих хоробрих людей. На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародного співтовариства і багатьох представників російської інтелігенції.
Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованої території Донбасу десятки український.
Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою молодшу дочку, адже 3,5 року знаходиться в полоні. Всі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету і територіальної цілісності України, українською, містяться як політв’язнів, цілком ігноруються.
Це черговий приклад безвидповильности Росії: спочатку підбурювати і відправляти своїх громадян на цю війну, а потім просто покинути їх напризволяще.
Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже. Їм байдуже за страждань. Їм байдуже по правді. Їм байдуже за законом. Вони думають, що їх військова міць і статус в ООН дають на це право. Ми – ті, хто повинен довести, що вони помиляються. Ми – ті, хто повинен змусити їх не бути байдужими. А інакше, навіщо ми тут зібралися? Інакше, у чому різниця між світом “до” ООН і світом після створення ООН? В цілому, Україна завжди вважала захист прав людини одним з наріжних каменів діяльності ООН. Неможливо досягти стабільного миру і безпеки у відриві від питання про права людини.
Таким чином, ми підтримуємо зусилля повернути питання прав людини в Раду Безпеки ООН і сприяти тісній співпраці між усіма органами ООН, залученими до цього.
Пані та панове, моя країна виконує зобов’язання щодо Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року та Цілями сталого розвитку. У другому кварталі 2018 українська економіка зросла на 3,8% в річному вимірі. Зростання відбувається десятий квартал поспіль – це точно стійкий тренд. Зростання ВВП було обумовлено макроекономічною стабілізацією, покращенням інвестиційного клімату та оздоровленням банківського сектора.
Україна демонструє кращі темпи зростання серед ринків, що розвиваються. Незважаючи напрямки майже 6% ВВП на сектор безпеки і оборони, в економічній, соціальній і політичному житті України відбуваються докорінні зміни. Ми цілеспрямовано впроваджуємо ряд прогресивних реформ – від реформи судової системи, освіти, охорони здоров’я до впровадження децентралізації і боротьби з корупцією.
У 2019-2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і Соціальній Раді ООН в Україні буде покладена велика відповідальність.
Грунтуючись на своєму недавньому значному досвіді, моя країна буде докладати зусиль для зміцнення ролі Ради в процесі впровадження та огляду виконання Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, насамперед в умовах конфлікту і постконфліктної відбудови. Серед 17 Цілей сталого розвитку України, зокрема, вітає ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі.
Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн. Людей недоїдають, моя держава не може стояти осторонь і готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки в світі. Україна, як ніхто інший, знає ціну цій трагедії.
У листопаді ц. р. ми вшановуємо 85-ту річницю одного з найстрашніших злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У цьому зв’язку хотів би відновити свій заклик до Асамблеї відзначити одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації.
Пані Голова, наша Організація потужна рівно настільки, наскільки ми йому це дозволяємо. Отже, наша повна підтримка і міцна політична воля необхідні для того, щоб діяльність ООН відповідала реаліям сучасного мінливого і неспокійного світу.
Як Ви справедливо зазначили це в темі нинішніх дебатів Генеральної Асамблеї ООН “корисною для всіх людей”. Нашої завданням і загальною відповідальністю є збільшення можливості ООН для реалізації нею наших очікувань. Зробити це завдяки глобального лідерства, заснованого на спільних цінностях – свободу, верховенство права і терпимості.
Дякую за увагу.
Нагадаємо, в минулому році восени Порошенко також їздив в ООН. Під час виступу президент говорив про реформу ООН, тероризмі, миротворців і окупованих Росією територіях. Читайте повний текст виступу Порошенка.
Також ми писали, що у грудні минулого року Генасамблея ООН прийняла “кримську” резолюцію. За результатами голосування в пленарному залі документ підтримали 70 країн-членів ООН, утрималися 76, виступили “проти” – 26 країн.
Thanks!
Our editors are notified.