Висаджена Конституція: як прийняття поправок в Основний закон переросло у побоїще

Висаджена Конституція: як прийняття поправок в Основний закон переросло у побоїще

Що відбувалося зовні і всередині парламенту, що таке “особливий статус” і на кому лежить відповідальність за трагедію

Сьогодні в стінах парламенту проходило вирішальне позачергове засідання: нардепи проголосували в першому читанні проект змін до Конституції в частині децентралізації влади. Але важливе засідання несподівано для всіх переросло в безпрецедентне побоїще з мітингами, вибухами гранат, сотнею постраждалих і смертю.

Рада: закон прийняли під крики “Ганьба!”

В день ухвалення змін в Конституцію було неспокійно не тільки під стінами парламенту, але і в залі засідань: нардепи від фракції “РП” заблокували трибуну з самого ранку! “Ми закликаємо депутатів-патріотів приєднуватися. Зупинимо антиконституційний заколот разом!”, — заявив нардеп від “РП” Ігор Мосійчук. Крім радикалів, проти змін виступила “Самопоміч”, яка називає їх узурпацією влади. “Ми однозначно не будемо підтримувати ці зміни”, — заявив у коментарі “Сегодня” народний депутат від фракції Семен Семенченко.

Першою фракцією, яка вирішила голосувати “за”, стала “БПП”. “Фракція однозначно визначилася, що ми будемо підтримувати зміни до Конституції. Я думаю, що 226 голосів сьогодні в залі буде”, — заявив перший заступник голови фракції Ігор Кононенко і запевнив, що 99% депутатів “БПП” будуть голосувати, хоча і є окремі депутати з іншою думкою. Приміром, з правкою щодо особливого статусу Донбасу не був згоден нардеп від “БПП” Єгор Фірсов: “Моя позиція не змінилася — я голосувати не буду”. Після висловився “Народний фронт”: нардеп Юрій Береза заявив, що фракція підтримає проект. “За” виступила і опозиція: “У нас є багато питань до тієї моделі децентралізації, яка пропонується. Але сьогоднішнє голосування в будь-якому випадку відкриває шлях до миру і виконання Мінських угод. Тому ми будемо голосувати за”, — пояснив заступник голови фракції “ОБ” Олександр Вілкул.

Фото: Р. Салай

ПРИЙНЯЛИ. У підсумку засідання почалося близько 12 години дня, під крики “Ганьба!”: у залі зареєструвалися 320 нардепів при необхідних 226 голосах. Протягом всього засідання трибуна була заблокована нардепами від “РП”, “Самодопомоги” та деякими позафракційними депутатами, які намагалися перекричати виступаючих. Тим не менш, вже близько години дня, з першої спроби депутати таки прийняли поправки до Конституції у першому читанні: 265 голосами “за” при необхідних 226. Відразу після цього Гройсман оголосив про закриття засідання парламенту, висловивши впевненість у тому, що для прийняття в цілому необхідні 300 голосів у Раді.

Готові голосувати і нардепи. “На наступному голосуванні ми підтримаємо проект, якщо будуть прийняті закони щодо імплементації Мінських домовленостей. Таких законопроектів десять”, — сказав нам нардеп від “ПРО” Михайло Папієв. А у фракції “Самопоміч” після голосування трапився скандал: п’ять її членів, які проголосували “за” зміни, що були виключені зі списку: Ганна Гопко, Вікторія Пташник, Єднак Остап, Павло Кишкар і Віктор Кривенко.

ЩО ТАКЕ ОСОБЛИВИЙ СТАТУС ДОНБАСУ

Зміною, з-за якого сталися сутички під ВР, закінчилися трагедією, став пункт 18, з’явився в перехідних положеннях Конституції. Він говорить, що “особливості місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей регулюються окремим законом”. Але ні слова про особливий статус цих районів у прийнятих змінах немає! Просто закон, який регулює ті самі “особливості місцевого самоврядування”, називається “Закон про особливий статус Донбасу”, і був прийнятий ще у вересні минулого року, пояснюють експерти.

Основні положення закону такі:
— дострокові вибори місцевої влади повинні були пройти в грудні 2014 р. за українськими законами, але цього не сталося);
— місцева влада бере участь у призначенні прокурорів і суддів;
— “учасників подій” на Донбасі держава гарантувало звільнення від кримінальної відповідальності;
— “поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів Донбасу і адміністративно-територіальними одиницями РФ: ці відносини будуть засновані на угодах про транскордонне співробітництво, які укладаються територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади;
— створення загонів “народної міліції” за рішенням міських, селищних, сільських рад; “народна міліція” повинна охороняти громадський порядок у населених пунктах; у загони можуть входити добровольці з числа місцевих громадян України, координувати її роботу будуть сільські, селищні чи міські голови;
— запроваджується особливий економічний режим господарської та інвестиційної діяльності та щорічне фінансування з держбюджету України соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей; для цього вводиться відмінний від загального економічний режим господарської та інвестиційної діяльності, спрямований на відновлення об’єктів промисловості, транспортної і соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промпотенциала, створення нових робочих місць, залучення інвестицій в окремих районах Донецької і Луганської областей. Навіть при скороченні видатків бюджету фінансування на ці цілі урізати не може.
— кожному жителю регіону гарантується вільне використання російської чи іншої мови в суспільному і приватному житті; мова йде про сферу освіти, ЗМІ, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судочинства, економічної, соціальної і культурної діяльності.

Фото: Р. Салай

ПІСЛЯ ГОЛОСУВАННЯ. Неспокійний день анонсували ще напередодні засідання: міліція повідомляла, що порядок охоронятимуть 3,5 тисячі правоохоронців. Ранок почався з пікету: до будівлі прийшло близько 300 осіб, серед яких були представники “Радикальної партії”, “Свободи” та громадські активісти, які вимагали не приймати зміни до Конституції. Будівлю оточили бійці Нацгвардії зі щитами, а проїзд по вулиці Грушевського перекритий бійцями “Правого сектора”. Пізніше під парламент привезли страхітливий сміттєвоз з написом “люстратор”.

Після закриття засідання, коли нардепи проголосували децентралізацію, почалися жорсткі зіткнення. До того часу вже близько тисячі протестувальників спробували зі штурмом прорватися в будівлю Ради. У правоохоронців, які намагалися їм перешкодити, летіли димові шашки і камені. Близько 14:00 під стінами парламенту раптово пролунали 6-7 вибухів, один з яких, за словами радника глави МВС Антона Геращенка, пролунав з-за кинутої в нацгвардейцев бойової гранати. За даними столичної міліції, осколками було поранено більше 10 міліціонерів, Нацгвардія повідомила про 50 поранених з їх боку. Постраждалим намагалися надавати допомогу на місці до приїзду швидкої, а по вулиці і площі всюди виднілися плями крові. Вивозили поранених, за словами очевидців, не тільки швидкі, допомагали навіть машини поліції. Одним з поранених виявився радник глави МВС Василь Паскал. За словами глави МВС поранено більше сотні. “122 людини перебувають у лікарнях, у тому числі кілька людей у важкому стані, у тому числі 11 — у важкій формі. Крім того, поранення отримали двоє французьких журналістів одного з телеканалів і зараз перебувають у лікарні”, — повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, додавши, що заарештовано вже 30 осіб, затриманих і буде більше. Пізніше в МВС заявили про загибель одного з поранених нацгвардецев: поранення він отримав від потрапляння осколки гранати в серце. Вже о 16:00 міліція заявила, що зіткнення закінчені, але на момент здачі номера вони поновилися.

ЗАГИНУВ СТРОКОВИК. Загиблим нацгвардейцем виявився 25-річний Ігор Дебрин з Херсонської області. Про це повідомив нардеп Антон Геращенко: “Боєць Національної гвардії загинув від потрапляння осколка бойової гранати, який розірвав йому грудну клітку. Він був призовником строкової служби весняного призову”. Довідавшись про загибель сина, його батько 58-річний Анатолій, заридав. “Син загинув…”, — сказав кореспонденту “Сегодня” Анатолій Миколайович. Селищний голова Зміївки, де ріс Ігор, Олександр Козак розповів “Сьогодні”, що про загибель односельця дізнався від колег. “Ігор був чесним хлопцем, у нього дуже шанована й порядна сім’я. Мама Ігоря — директор дитячого саду, батько – виконроб на машзаводі, Ігор теж там працював”, — розповів нам Козак.

ВИПРАВДАЛИСЯ. Винних у МВС знайшли відразу. “Це результат кількох вибухових пристроїв кинутих з боку людей у футболках партії “Свобода”. Ніякі політичні цілі не виправдовують того, що ви зробили сьогодні під Радою. Ви привели з собою не мітинг з політичними розбіжностями — ви привели покидьків, ранивших в тому числі більше п’ятнадцяти бійців, які пройшли фронт!”, — заявив Аваков. Незабаром був затриманий активіст, головний підозрюваний у підриві гранати. Пізніше на брифінгу Арсен Аваков заявив, що затриманий — боєць батальйону “Січ” (батальйон “Свободи” при МВС — Авт.). “Затриманий чоловік, який кидав гранату. Затриманий — Ігор Гуменюк, який використовував гранату типу РГТ. Одна граната були при ньому, одну він кинув. Чека гранати була при ньому”, — заявив Аваков.

У самій “Свободі” у відповідь заявили, що вся відповідальність за подію лежить на владі, і зажадали відставки глави МВС. “Те, що Аваков так оперативно призначив винних, говорить про одне: провокація була їм і спланована. Очевидно, що у влади була мета створити підстави для застосування каральними органами зброї, щоб при остаточному утверджении зрадницьких змін до Конституції вже ніхто не міг перешкодити”, — заявив глава “ВО Свобода” Олег Тягнибок.

Схожі заяви зробили й інші політсили, які брали участь у мирному протесті. “Те, що відбувалося сьогодні під Радою – ганебна провокація, ймовірно — ФСБ. “ПС” не приховував, що ми будемо приймати участь у пікеті, ми неодноразово це анонсували. Але ні до яких радикальних дій ми непричетні, ми прийшли на мирний пікет”, — заявив спікер “ПС” Артем Скоропадський. Не беруть на себе відповідальність і “Радикальної партії”: “Теракт під стінами ВР — це провокація спецслужб, спрямована на дискредитацію політичних сил і громадських об’єднань, які виступають проти внесення в Конституцію змін по особливому статусу Донбасу”, — заявив Мосійчук.

Фото: AFP

“Все вийшло з-під контролю”

Незважаючи на те, що всі три політсили, які беруть участь у пікеті, заявили про провокації, до яких вони причетні, політологи вважають, що відповідальність лежить саме на самих партіях. “Я б прибрав варіант зовнішнього фактора (провокації російської сторони. — Авт.). Це вийшов за межі радикалізм. Спочатку, по всій видимості, дійство планувалося як певний ребрендинг політсил, хотіли пограти в незгодних. Але все вийшло з-під контролю. Це свідчить про безвідповідальність, політиканство і популізм. Замість того, щоб вирішити проблеми країни, політсили зараз займаються набиранием очок та іграми в патріотизм і не можуть проконтролювати, що відбувається”, — каже політолог Вадим Карасьов. Є й інша думка. “Потрібно поставити питання: кому вигідна кров під ВР? Тільки нашому ворогові. А чиїми руками це було зроблено, питання друге, і потрібно розбиратися. Хоча варіантів всього два: або це дійсно провокація ФСБ, або неконтрольована ситуація серед учасників протесту. А можливо, і їх симбіоз”, — вважає професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

Але репресій партіям, які влаштували пікет, боятися не варто. “Владі треба діяти жорстко і розумно. Порушники повинні бути покарані. А з політсилами, які організували протести, необхідно провести діалог і дати їм зрозуміти, що відповідальність лежить не тільки на правоохоронців, але і на керівниках політсил, які не повинні допускати подібні провокації”, — говорить Володимир Фесенко. За його словами, вибухи могли бути як спланованою провокацією, так і збігом обставин через неконтрольованого дійства — в цьому ще належить розібратися.