У нас проблеми з космосом. Або з Роскосмосом?

Збитки Росії від аварій в галузі сягнув астрономічних сум

Днями уряд опублікував постанову про субсидування страхування космічних пусків. Витрати на страхування ризиків пропонується підвищити до 12,7 млрд рублів. При цьому у фінансово-економічному обґрунтуванні до документів оприлюднені цифри шкоди Росії від аварій в ракетно-космічній галузі.

За період з 2010 по 2018 рік він перевищує 35 млрд рублів.

Аварійні пуски 2010 – 2018 роки

Всього, як свідчить документ, у 2010 – 2018 роках було скоєно більше 80 запусків космічних апаратів. З них 11 закінчилося аваріями. В кожному окремому випадку аварії був знайдений свій конкретний винуватець.

Але питання залишається відкритим: у чому фундаментальні причини, з чим вони пов’язані? З космосом або з Роскосмосом? А може бути, з загальною системою організації нашого господарства, насамперед науки і промисловості?

Космос, де важко приховати кричущі помилки, стає свого роду лакмусовим папірцем, який виявляє наші найболючіші проблеми

Нагадаємо, які пуски не вирішили своїх завдань або закінчилися аваріями в останнє десятиліття.

У 2010 році ракета РН «Протон-М» повинна була вивести на орбіту три апарату Глонасса. Пуск виявився невдалим, Глонасс впав у Тихий океан. Збиток склав 2,5 млрд рублів.

2011 рік взагалі став самим сумним для нашої космонавтики. 5 з 32 пусків не вирішили своїх завдань або закінчилися аваріями. У результаті ми втратили військовий апарат «Гео-ІК-2», супутники «Експрес-АМ4», «Меридіан», космічна вантажівка «Прогрес М-12М» і апарат «Фобос-Грунт». Збитки перевищили 18 млрд рублів.

У 2012 році була біда з супутниками зв’язку. Все та ж РН «Протон-М» не змогла вивести на орбіту «Експрес-МД2» і «Телком-3». Збиток – 6 млрд рублів. Крім цього, з-за проблем розгінного блоку «Бриз-М» не вдалося штатно вивести на розрахункову орбіту супутник «Ямал-402». Тут збиток склав трохи менше 100 млн.

У 2013 році була поставлена під сумнів сама конкурентоспроможність Роскосмосу. РН «Зеніт-3SL» зазнав фіаско з американським супутником Intelstat-27. РН «Протон-М, в свою чергу, знову ж таки зазнав фіаско з трьома ГЛОНАСС-М. Збиток – понад 4 млрд рублів.

У травні 2014 року в щільних шарах атмосфери згоріли супутник зв’язку «Експрес-АМ4Р» і ракета-носій «Протон-М». Тоді ж європейські навігаційні супутники Galileo, які повинні були стартувати з космодрому Куру за допомогою ракети-носія «Союз-СТ-Б» з розгінним блоком «Фрегат-МТ», не вийшли на розрахункову орбіту.

У квітні 2015 року сталася аварія з вантажним транспортним кораблем «Прогрес М-27М». Він пішов на 30 км вище розрахункової орбіти, а потім згорів у щільних шарах атмосфери. Збиток – 5 млрд рублів. Ще через місяць, – і знову з великою втратою іміджу Роскосмосу, – не вдалося запустити мексиканський супутник MexSat-1. У липні «Союз ТМА-17М» пристикувався до МКС з нераскрывшейся сонячною батареєю, а в грудні новітній супутник дистанційного зондування Землі «Канопус-СТ» просто був втрачений.

У грудні 2016 року вантажний корабель «Прогрес МС-04» вийшов на нерасчетную орбіту і зазнав аварії.

28 листопада 2017 року ракета-носій «Союз-2.1 б» з розгінним блоком «Фрегат» повинні були вивести на орбіту 19 різних апаратів. Із-за неполадок в розгінному блоці всі вони впали в Атлантичний океан.

Нарешті, 11 жовтня 2018 року при запуску «Союзу МС-10» з Олексієм Овчининым і Ніком Хейгом на борту сталася аварія ракети-носія. Люди, на щастя, серйозно не постраждали

Фінансові витрати певною мірою дозволило покрити страхування (було відшкодовано близько 20 млрд рублів). Однак ряд пусків не були застраховані. Це призвело до більш ніж десятимиллиардным втрат, «і відшкодування яких не встановлені». Однак не все вимірюється грошима. На питання, – хто вважатиме репутаційні витрати російської космічної галузі в результаті цих аварій? – відповіді немає, і не буде.

Боргова яма провідних підприємств Роскосмосу

На цьому тлі показово, що провідні підприємства, підконтрольні Роскосмосу – АТ «Державний космічний науково-виробничий центр ім. М. В. Хрунічева», ПАТ «Ракетно-космічна корпорація «Енергія» та АТ «Ракетно-космічний центр «Прогрес» знаходяться в глибокій борговій ямі.

Згідно з даними Рахункової палати, саме «Роскосмос» має другу за обсяги суми дебіторської заборгованості за виданими авансами (близько 230 млрд рублів)

При цьому важка ситуація склалася в Центрі Хрунічева, єдиному підприємстві, яке виробляє важкі ракети. Глава Роскосмосу Дмитро Рогозін говорив: «Будемо витягати підприємство з болота… Спочатку необхідно реструктуризувати кредитне навантаження і відстрочити сплату пені і штрафів за колишнім позовами замовників… Потім, після 2022 року, виведемо підприємство в плюс».

Втім, у пана Рогозіна завжди є безліч самих оптимістичних планів. На жаль, результати його діяльності виглядають дещо більш сумно.

До речі, на сьогоднішній день Центр Хрунічева повинен «Роскосмосу», – за повідомленням того ж Рогозіна, – близько 26 млрд рублів за кредитом. В якійсь мірі це можна порівняти з тим, як якщо б права рука мала б борги з відсотками перед головою. Виглядає абсурдно, але абсурдно почасти виглядає і вся наша економіка.

Як кажуть в самому Центрі Хрунічева, він перетворився з колись успішної кампанії з великим числом зарубіжних замовлень в збиткове підприємство, в тому числі і зважаючи політики Роскосмосу. До Центру було приєднано кілька «безнадійних» організацій, і з тих пір його проблеми «ростуть як сніжний ком».

У РКК «Енергія» теж чимало проблем з «Роскосмосом». Тільки в 2017 році структура пана Рогозіна направила підприємству позовів на 3,7 млрд рублів. Звичайно, це набагато менше, ніж у Центру Хрунічева, але майбутнє королівського гіганта туманно. Число запусків Прогресу і Союзу знижується, нових контрактів з США не передбачається.

Самарський «Прогрес» свою звітність не публікує, але, за даними Росстату, його короткострокові і довгострокові зобов’язання перевищують 60 млрд.

Проблеми спільні, рішення – особливі

По суті, проблеми нашої космічної галузі – це систематичні проблеми всієї інтелектуальної і господарського життя країни. Тільки тут, де Росія ще не втратила свої лідируючі позиції, хоча і сильно програє в конкурентній боротьбі, вони оголюються з граничною ясністю. При відмінному інжинірингу у нас далеко не завжди професійний менеджмент, але справа навіть не в цьому. Все починається зі студентської лави, з підготовки спеціалістів і престижу професії. Впирається в культуру виробництва. І, зрештою, замикається на корупційної складової і загальній моральній атмосфері в економіці.

У листопаді минулого року голова Рахункової палати Олексій Кудрін повідомив, що «Роскосмос» став рекордсменом за фінансовим порушенням. Це і порушення дисципліни, і нераціональні витрати, і завищення цін (Кудрін назвав їх «космічними»):

«Неправильно проводяться процедури закупівель, завищені ціни, дуже багато омертвлено коштів на недобудовані об’єкти або об’єкти, які просто простоюють, не використані кошти на рахунках місяцями».

Це багато що пояснює, і до цього важко щось додати.

Космос – один із ключових символів сучасної Росії, залишений нам у спадок від СРСР. Багато в чому він створює образ нашої країни і держави, і для російських людей, і по зовнішньому світі

Тому, якщо починати оздоровлення всієї господарської системи, то саме звідси. Космічна галузь чекає професійного керівництва та послідовної державної підтримки.

Справа за «Роскосмосом».