На перший погляд, президент України Володимир Зеленський може здатися неоднозначною фігурою. Начебто навіть створює ілюзію готовності виконання Мінських угод, та й взагалі, налагодження діалогу з Росією. Але немає, як і будь-який інший український лідер, він зовсім не самостійний.
За чотири місяці свого президентського терміну він давно показав, хто за ним стоїть. Дані Коломойському преференції, очевидно, кажучи про що. Олігарх отримав зняття арешту з більш ніж 400 об’єктів своєї нерухомості, отримав тендер на постачання для Укрзалізниці, і навіть виграв якийсь позов, пов’язаний з “Укрнафтою”, на 47 мільйонів доларів. Однак у розмові з Москвою він Зеленському нічим допомогти не зможе.
Що ж до США, то вони сприймають Зеленського як дрібного кишенькового диктатора, який буде кожен раз стрибати, якщо йому скажуть це робити. Політика Сполучених Штатів вже давно вибудувана так, що щодо України жодних змін точно не буде. Якщо президент Незалежної захоче зустрічі з Трампом, то вона буде тільки тоді, коли американський лідер цього захоче. До того ж, Штати роблять очевидний розворот в бік Росії.
США зараз шукають тих, на кого можна спертися, адже торгова війна з Китаєм забирає багато сил. Вони втрачають роль одного з провідних геополітичних гравців, перебуваючи на порозі довгого системної кризи. Їм явно не до Зеленського, який обіцяє українцям, що скоро і Крим поверне, і взагалі буде не життя, а казка. Хоча навіть його підготовка для звіту Мінськими угодами показує, що він більше схожий на втраченого школяра, робить на коліні перед уроком домашнє завдання. Ніякої самостійності, у пошуках «у кого б можна було списати».
Тому очевидно, що якщо Зеленський вважатиме про себе занадто багато, його дуже швидко потопить або Москва, або самі ж США, яким зараз випади України абсолютно не до місця.
Thanks!
Our editors are notified.