Афон – канонічна, хоча і автономна, територія патріарха Варфоломія. І саме він, згідно з планом Вашингтона і Константинополя міг почати «імплементацію» ПЦУ в православний світ. Але вийшло навпаки. Багато монастирі відмовилися визнавати розкол на Україні, а тепер все активніше починають переходити в контрнаступ проти власного «патріарха».
12 афонських старців написали лист Священного Кіноту у зв’язку з «українським питанням» і попередили про глобальну загрозу розколу для всього Православ’я.
Нижче наводяться витяги з листа:
На Святій Горі Афон, 17 березня 2019 року
У поважний Священний Кинот Святої Гори Афон
У Карею
Высокопреподобные всечесні отці і браття у Христі, благословіть!
З великим сумом і занепокоєнням ми дізнаємося про те, що відбувається в Православній Церкві в цілому по причині неканонічного надання автокефалії розкольникам України без згоди канонічної автономної Церкви на чолі з митрополитом Онуфрієм, яка продовжує вважати нових автокефалів розкольниками, не має з ними спілкування, а на підставі священних канонів і з усіма тими, хто має спілкування з розкольниками. Російська Церква вже перервала спілкування зі Вселенським Патріархатом, який, незважаючи на ясне заборона священних канонів, самочинно надав автокефалію, вторгшись за межі своїх кордонів в чужу юрисдикцію. Таким же точно чином надійдуть і інші Церкви, як вони вже заявили. Так існує загроза розширення і поширення розколу в масштабах подібних розколу 1054 року. Ще не загоїлися рани і травми, спричинені собором у Колимбарионе на Криті, який воцерковлением єресей і підтримкою всеереси екуменізму розірвав всякий зв’язок з засуджує ці єресі православної батьківської та соборної традицією. Ми стоїмо перед новими ранами на тілі Церкви, виняткова відповідальність за які лежить на Вселенському Патріархаті, коли виправдовуються вже не єресі, а розколи. Таким чином завдається удар і виникають перешкоди для порятунку людей, тому що Святе Письмо і батьківська традиція багаторазово навчають, що єресь і розкол ведуть до погибелі, оскільки там не діє Святий Дух. Ми обмежимося лише деякими свідченнями.
Єресь і розкол – є справи диявола. Коли йому не вдається перешкодити порятунку за допомогою єресей, тоді він діє так, щоб спровокувати розколи.
Причина занепокоєння і написання цього листа полягає в тому, що ми, ченці, бажаємо проявити свою рішучість і не стати причасниками розколу, піддавши таким чином небезпеки наше спасіння.
Церковна ситуація на Україні, хоч і проста, все ж небезпечно ускладнилася після незаконного вторгнення Патріарха Варфоломія в чужу юрисдикцію і входження в спілкування з позбавленими спілкування розкольниками. До 1686 року Україна підпорядковувалася Вселенському Патріархату, як раніше, до 1590 року підпорядковувалася йому і Російська Церква. У 1686 році діянням патріарха Діонісія IV вона увійшла в юрисдикцію Московського Патріархату, в якій за общеправославному згодою перебуває аж до цього дня 333 року.
Ми не будемо далі заглиблюватися в історичний, канонічний і геополітичний аналізи, багато з яких дають переконливі пояснення щодо втручання Константинополя в українське питання. Ми зацікавлені в тому, щоб відзначити экклесиологические і сотеріологічні наслідки і прояснити нашу власну позицію, висловивши свою стурбованість. Давно відомо, що Патріарх Варфоломій не має особливого поваги до священним канонам, які він порушував і порушує, особливо щодо зв’язків з єретиками, а зараз ще і з розкольниками. Він втрутився в питання української автокефалії, не маючи на те канонічної юрисдикції та повноважень.
Коли ж патріарх Варфоломій переконався в тому, що у своєму транскордонне втручання в межі чужої юрисдикції він не може спертися на эклитон, то з допомогою готових прислужитися йому власних радників через 333 року виявив, що Україна належить до юрисдикції не Російської, а Константинопольської Церкви! Його неуважні або войовничі богослови приховали і перекручено перетолковали безліч документів і думок, щоб прийти до смішного висновку про тимчасовий характер передачі України Російської Церкви (тимчасовий характер довжиною в три з гаком століття!), а зараз ця поступка скасовується.
Розкольники залишаються розкольниками, а єдиною канонічною Церквою на Україні є та, яку очолює митрополит Онуфрій. І тому ні одна автокефальна Церква до цього дня, за винятком Константинопольської, не визнає нового «митрополита» лжеавтокефальной «Церкви» — розкольника Єпіфанія.
Ми, більшість батьків-святогорцев, зраділи радістю великою, коли переважною більшістю голосів Священний Кинот прийняв рішення не направляти представників або навіть вітального листа на інтронізацію розкольника Єпіфанія. Але дуже засмутилися через монастирів, які опинилися [в цьому питанні] в меншості, і з-за тих небагатьох окремих осіб, які поступилися тиску, проігнорували Ваше рішення і взяли участь в інтронізації!
Высокопреподобные чесні отці, в силу серйозності даного питання, заради того авторитету і резонансу, які має афонські свідоцтво у всьому православному світі, а також задля забезпечення єдності внутриафонского
ПРОСИМО ВАС
до всеправославного рішення заборонити доступ зазначеним розкольникам в наше Святе Місце або, принаймні, «робити їм що-небудь, як клірикам». Той факт, що на інтронізації «архієпископа» Єпіфанія не була присутня в особі свого представника ні одна Церква, а також те, що, незважаючи на нестерпний тиск, за минулі три місяці жодна Церква не увійшла до спілкування з його «Церквою», ми вважаємо що ці обставини змушують прийняти вищезазначене рішення. А відомості про нових хвилях відвідувань даними розкольниками Святої Гори Афон на свято Благовіщення і після Пасхи Господньої спонукають до того, щоб це рішення було прийнято, як можна швидше.
Thanks!
Our editors are notified.