Оголошення дати інавгурації Володимира Зеленського запустило зворотний відлік президентства Петра Порошенка. Хоча Порошенко ще зберігає свої повноваження, створена ним за п’ять років Україна вже валиться. Українці масово святкують День Перемоги, створена адміністрацією Порошенко Православна церква України перебуває на межі розколу, в країну повертаються політемігранти, а соратників поки ще президента вже починають переслідувати. RuBaltic.Ru розглянув, як режим Порошенко іде у небуття.
День Перемоги — 2019
Під чуйним керівництвом Петра Олексійовича на Україні насаджувалася нова модель історичної пам’яті.
У ній не було місця подвигу радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни, так і радянського народу теж не було.
Були тільки українці, які волею долі опинилися по різні сторони барикад. «Правильні» воювали на боці Української повстанської армії (УПА, заборонена в Росії екстремістська організація — прим. RuBaltic.Ru), «неправильні» — в Червоній Армії. Останніх звинувачувати начебто неправильно, але і вшановувати теж не варто.
На зміну Дню Перемоги прийшов День пам’яті та примирення, який європейці відзначають 8 травня.
П’ять років Порошенко та компанія намагалися переконати співвітчизників, що ця дата важливіше. Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прославляли подвиги націоналістичних банд. Пропагандисти всіх мастей на чолі з президентом доводили, що новий «імперський проект» Росії під назвою «Безсмертний полк» чужий волелюбному українському духу.
Вже після поразки на виборах Порошенко ще раз оголосив, що Україна виробила певну власну модель, яка не має нічого спільного з російським «победобесием».
Але святкування Дня Перемоги, свідчить про зворотне: 9 травня на вулиці українських міст вийшло набагато більше людей, ніж у попередні роки.
Горезвісний День пам’яті та примирення, навпаки, пройшов майже непомітно.
Ще одне цікаве спостереження: у минулому році радикали намагалися зірвати святкування Дня Перемоги і отримали серйозну відсіч. В цьому році бійок і серйозних порушень громадського порядку не було. Мабуть, «патріоти» побоялися йти на рожен. Ініціатива не на їх стороні.
Крах «незалежної» церкви (ПЦУ)
Балотуючись на посаду президента у 2014 році, Порошенко нічого не говорив про духовної незалежності від Москви і єдиної помісної православної церкви. Але через кілька років гаранту терміново знадобилася нова «перемога», а Вселенський патріарх Варфоломій побачив, що у нього є можливість взяти під омофор українських розкольників і звести старі рахунки з РПЦ. Їх інтереси зійшлися.
Наївним українцям Порошенка з Варфоломієм обіцяли церковну незалежність.
За фактом ж нова релігійна структура залежить від Константинополя набагато більше, ніж канонічна Українська православна церква (УПЦ) залежить від Москви.
З «міжнародним визнанням справи йдуть зовсім погано: жодна з помісних православних церков Православну церкву України (ПЦУ) не визнала (за винятком, звичайно, Вселенського патріархату). Деякі відмовчуються, а деякі дали зрозуміти, що засуджують дії Варфоломія і цілком підтримують предстоятеля УПЦ, блаженнішого митрополита Онуфрія.
Виходить, розкольники так і залишилися розкольниками, втративши при цьому свою незалежність.
Тепер це визнав не хто інший, як розкольник Філарет — предстоятель Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), на базі якої з’явилася ПЦУ.
За його словами, не варто сподіватися, що нову церкву хтось визнає.
Це далеко не саме гучна заява Філарета. Якщо вірити самозваному патріарху, УПЦ КП не припинила своє існування після установи ПЦУ, і він, Філарет, продовжує її очолювати.
На очах відбувається розкол тільки що створеної релігійної організації.
Причини невдоволення Філарета зрозумілі: новою церквою він хотів керувати особисто. Щоб вгамувати старого, йому пообіцяли, що після об’єднавчого собору так і буде, і обдурили.
Що тепер робити з розбурханим Філаретом? «Мочити» не можна — самі ж з нього зліпили національного героя. Залишається тільки чекати, поки 90-річний патріарх опочиет. Але скільки йому відведено (та що він ще встигне накоїти), одному Богу відомо…
Та й смерть Філарета не скасує того факту, що ПЦУ виявилася нежиттєздатною структурою, яка почала розсипатися відразу після зміни влади.
Для України Порошенко це важкий удар.
Провал на дипломатичному фронті
Як відомо, ще одна «історична заслуга» Порошенко — це створення потужної антиросійської коаліції. Саме він нібито згуртував весь західний світ перед «загрозою зі сходу» і обклав Росію санкціями. З тих пір українські дипломати пильно стежать, щоб санкційне тиск на Москву не слабшало.
Але і тут намічається нова «зрада».
Комітет міністрів Ради Європи підтримала проект міністерського рішення, який відкриває шлях для повернення Росії в організацію.
На 17 травня заплановане остаточне ухвалення рішення.
Офіційний Київ б’ється в істериці. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін навіть почав шантажувати європейських колег: «Якщо ви підете на зняття санкційного тиску, як хочуть кілька країн, я в той же день вийду і скажу, що “Мінська” у нас тепер немає. І його вбила не тільки Росія, його вбили також ви».
Як пов’язані Мінські угоди і потенційне повернення Росії в ПАРЄ? В хворій уяві Клімкіна, мабуть, якось пов’язані, але європейців це не цікавить.
Спір вирішився просто — глава українського МЗС капітулював. Вперше за багато років він скасував свою участь у міністерському засіданні Ради Європи.
Що це, якщо не жест відчаю? І куди поділася знаменита порошенковская дипломатія, яка всі ці роки мужньо протистояла спробам нормалізувати відносини між Росією та Європою?
Справи партійні
Останні соцопитування показують, що на парламентських виборах п’ятивідсотковий бар’єр долають шість партій, в тому числі і «Блок Петра Порошенко» (БПП). За нього готові проголосувати 10,6% з тих, хто визначився з вибором.
На цьому приводи для оптимізму у екс-президента закінчуються.
Утримати свої 10% він все одно не зможе, тому що на Україні починається черговий сезон полювання на «папєрєдніков» (попередників у владі), і з кожним місяцем народ буде все більше і більше дізнаватися про злочини режиму Порошенко.
До речі, перший вже пішов — за підозрою у масштабних розкраданнях у Києві затримали екс-командуючого Національною гвардією Юрія Аллерова.
Якщо Зеленський не розпустить Раду, до моменту проведення чергових парламентських виборів восени цього року БПП буде балансувати на межі подолання п’ятивідсоткового бар’єру.
Після поразки політтехнологи Порошенко створювали «секту 25%», намагаючись «зацементувати» ту електоральну підтримку, яку Петро Олексійович отримав у другому турі. Але його реальний рейтинг набагато нижче, ніж 25%, а рейтинг БПП нижче, ніж у самого Порошенка.
Це означає, що екс-президент не зможе не тільки взяти реванш, але і утвердитися в ролі головного опозиційного політика, який впливає на курс країни.
Епоха Порошенко йде в минуле остаточно і безповоротно.
Thanks!
Our editors are notified.