Україна: протистояння тільки починається

Верховна Рада не дозволила Володимиру Зеленському звільнити глав МЗС і Міноборони

За відставку міністра Степана Полторака проголосували 70 депутатів. За відставку його колеги Павла Клімкіна – 141 депутат. Таким чином, обидва міністри залишилися на робочих місцях, а Зеленського ткнули носом в його куці повноваження. Раду він так і не розпустив, уряд – не розігнав, і навіть запропонований ним законопроект про незаконне збагачення, що передбачає конфіскацію майна, депутати без праці заблокували. Таким чином, центр влади на Україні сьогодні – Верховна Рада, а не президент.

Зміст депутатського демаршу, само собою, не в тому, щоб залишити міністрів на їх робочих місцях. І до Полтораку, і до Клімкіну, у народних обранців накопичилося питань не менше, ніж у президента. Але в даному випадку важливіше було продемонструвати команді Зеленського і йому самому, у кого в країні владу. Спікер Андрій Парубій сьогодні реальний глава держави. Тільки він вирішує, хто з міністрів піде у відставку, а хто залишиться працювати в уряді. Залишиться старий прем’єр-міністр, чи слід призначити нового. Схоже, що і остаточне рішення про достроковий розпуск Ради, в кінцевому підсумку, приймати Парубію. Залишається гадати, чи дозволить Парубій відправити у відставку генпрокурора Юрія Луценка – як того вимагає президент. Судячи з олімпійського спокою Луценка, напередодні оголосив, що він нікуди не йде, підсумок голосування буде таким же, як за Клімкіну і Полтораку.

Слід нагадати, що в пострадянській історії протистояння парламенту і президента одного разу вже загострювалося самим серйозним чином – в Росії, в 1993 році. Закінчилося розстрілом парламенту. Але в сьогоднішньому випадку більше ризикує, мабуть, президент України. За його спиною – жодного силовика, дарма, що керівництво СБУ він призначив своїх людей. Подейкують, що підтримку Зеленському може надати глава МВС Арсен Аваков, але, насправді, поки що така підтримка – лише порожні балачки. А ось Парубій цілком може зняти Авакова – досить буде «підозри» від генпрокурора і одного депутатського голосування. Україна вступає сьогодні, мабуть, самий непередбачуваний етап своєї новітньої історії.