Україні і Росії вже давно «Треба поговорити»

Вчорашній телеміст «Треба поговорити» завдяки протидії влади на Україні і підконтрольних їм націоналістичних угруповань був проведений в кілька обрізаному форматі. І все ж він відбувся. І, незважаючи на те, що він не буде мати (та й не міг) яких би то не було значущих наслідків, він справив на мене дуже гарне враження і породила в голові кілька дуже цікавих думок з приводу».

З ким би нам поговорити

Моє ставлення до місця і часу проведення телемосту можна прочитати в попередніх матеріалах, присвячених цій події.

Так, місце і час його проведення було вибрано не випадково і не зовсім вдало (вірніше, зовсім невдало, якщо вважати найважливішою метою початок реального діалогу). По суті він був задуманий, як частина передвиборчої виборчої кампанії партії «за Життя» і, в першу чергу, саме цієї мети був присвячений. Якщо б організаторам заходу було потрібно провести саме міст, а не політичний захід «Опозиційної платформи», то вони могли б зробити це і набагато раніше трохи інакше. А рекламувати таку подію вустами Дмитра Кисельова, та ще за тиждень до парламентських виборів у Києві, це схоже маханию тореадором червоною ганчіркою перед биком. А ще, посягання на рейтинги партії чинного президента. І тут реакція як перших, так і других була цілком передбачувана.

Радикали оголосили ультиматум і змусили канал «NewsOne» відмовитися від затії, а Володимиру Зеленському та його штабу довелося поламати голову над тим, як красиво, в рамках передвиборної риторики, а значить і без великих електоральних втрат вийти з вельми делікатного становища.

Україна–Грузія, замість Україна-Росія

Що цікаво, на тлі скасування телемосту Росія-Україна, ідею його проведення, але в абсолютно новому форматі перейняли опоненти «проросійських» сил на Україні.

Вчора київський «24 канал» з благословення керівництва вустами свого провідного Артема Овдієнко і не зовсім цензурної формі запропонував дати спільний з грузинським телеканалом «Руставі-2» «інформаційний відсіч» Кремлю. Для цього було запропоновано провести свій телеміст, в якому б об’єдналися всі «патріотичні» сили двох країн.

Ідея об’єднати свої зусилля виникла в українських і грузинських «патріотів» на тлі недавнього скандалу з грузинським телеведучим Георгієм Гадуния, який у прямому ефірі в рамках своєї авторської програми «Постскриптум» нецензурно висловився на адресу Росії і її президента. І тут ми підходимо до одного дуже важливого аспекту проблеми.

Об’єднання «патріотів» двох країн виникло не заради того, щоб їхні народи стали жити краще. Навпаки, вони готові і далі руйнувати і знищувати будь-які зв’язки між народами. При цьому вони відкрито говорять, що на інтереси цього самого народу їм відверто наплювати. У них є установка на розпалювання ненависті і ворожнечі і заради цього вони готові воювати з «агресором» до останнього грузина чи українця. А тим більше, вони не збираються звертати увагу на якісь там пов’язані з цим труднощі в торгівлі:

«Плювати я хотів і на «Боржомі», і на вино. Що, значить, ми повинні говорити, що Путін хороший, для того щоб хтось міг ввозити в Росію «Боржомі», вино і «Набеглаві»? Ссать я хотів на всі три, мені плювати. Дуже перепрошую, але ми країна або торговельний об’єкт? Валіть і продавайте на Україні»

Генеральний директор каналу «Руставі-2» Ніка Гварамія

Тобто всіх цих людей об’єднує ненависть і злість, якої вони хочуть заразити якомога більшу кількість своїх співгромадян. І це основний посил, який буде у телевізійного мосту «Руставі-2» – «24 канал».

Розібравшись з цим важливим моментом, пропоную повернутися до аналізу недотелемоста телеканалу «Росія-1».

Менше політики, більше спілкування

Що приємно вразило, так це дуже великий контраст з тими ж політичними ток-шоу на тому ж «Росія 1». Російські політичні ток-шоу, де між собою гризуться політики і політологи, по суті, не особливо відрізняються від того, що відбувається на таких же програмах в тій же Україні. Але з російською специфікою звичайно. І там і тут говорять про «хороших наших» борців з «поганими не нашими», приправляючи все це лайкою і клоунадою, розрахованої на низькорівневе споживання. По суті всі ці шоу працюють на ницих інстинктах людства, і тут немає ніякої принципової різниці не тільки між ними, але і, наприклад, гладиаторскими боями в Римі.

Під час телемосту «Треба поговорити» упор був зроблений на зовсім інше. Пошук не роз’єднують почав, а об’єднують. Саме тому у студії «Росії-1» зібралися представники мистецтва і спортсмени. А точно такий же підбір кадрів повинен був бути, за задумом організаторів і в київській студії. І виглядало це все зовсім по-іншому.

Так, все це виглядало, як дуже гарно поставлена політична мильна опера поки ще без щасливого кінця (все в дусі останніх заяв Володимира Путіна з цього приводу).

Наприклад, не можна розумній людині не погодитися зі словами співробітниці київського музею, яка сказала наступне:

«У нас в країні громадянська війна. Перший міст треба провести з Донбасом. Бабусі голодують, а наша київська влада зажерлась. Я люблю свою країну, я люблю Росію. Тільки люди, тільки народ може об’єднати нас знову».

Це все чудово і правильно, але сьогодні порядок денний вимагає вже іншого. Вона вимагає ідей і методів, як ці ідеї реалізувати. І якраз цього, запрошена публіка, згенерувати точно не зможе.

Але все ж навіть з цього, майже марного розмови «про все хороше проти всього поганого» можна виділити кілька потрібних напрямків за якими можна і потрібно діяти.

Як змінити настрій суспільства

Якщо організатори телемосту і справді хочуть поговорити з Україною і знайти з нею спільну мову, то всі ці низькопробні, але рейтингові шоу з підставними політичними петрушками, а-ля Ковтун, де українці зображуються якимись полудурками, повинні канути в лету і замінені на майданчики спілкування і пошуки нових форм та ідей єднання.

Адже, погодьтеся ніхто ж не захоче об’єднуватися з тим, хто тебе не поважає. Ви б самі захотіли?

Що стосується старих форм єднання, заснованих на спільному минулому, то вони, на жаль, вже порядком дискредитовані як в російському, так і в українському суспільстві і точно не будуть сприйняті новим поколінням, на який і потрібно сьогодні робити сьогодні ставку. Який сенс агітувати 50-70-літніх, які і так в основному готові бути єдиним ментальним полем. Але не їм належить майбутнє, а молодим, а тому … тільки нові форми.

І в цих нових формах не можна робити ставку на тих, хто паразитує, заробляє і будує кар’єру на роз’єднання. Тобто не можна робити ставку на політиків з радикальними поглядами, пов’язаних зобов’язаннями політологів і головне, не можна в студіях обговорювати теми, які роз’єднують. А між тим всі ці сьогоднішні ток-шоу заради рейтингів на 90% складаються саме з цього. І чи варто дивуватися, що всі вони призвели до того, що через п’ять років після майдану у Києві жителі Росії (!!!), згідно з соціологічними опитуваннями, належать сьогодні до жителям України з набагато великою підозрою і багато гірше, ніж мешканці України до них. І це при тому, що простим українцям ось вже більше п’яти років наполегливо промивають ненавистю мізки з стоїть в кожному будинку телеящика.

І цей результат майже повністю на совісті російських телеканалів, і тих, хто замовляє на них музику. І з цим щось треба робити. І як показав вчорашній телеміст «Треба поговорити» російські телеканали все це можуть робити. Якщо, звичайно, захочуть.