«Украиногейт»: гарячі пуканы

До болю в очах вдивлявся в похмурий весняне небо. Чекав борту з Марі Йованович, нашої орлицей білоголової, матір’ю українських грантососов. Часто їх називають грантоїдами, але, на мій погляд, вони не їдять, а саме смокчуть. Так технологічно точніше.

І ось, значить, дивлюся я на небо, а послица не прилітає. Вона несподівано покинула свою резиденцію перед Днем Перемоги. Збиралася в поспіху, залишила зарядку для «Айфона» в туалеті. Каже, що раптово викликали до Вашингтона для консультацій. Обіцяла повернутися 11 травня, якраз на мій день народження. Однак дні йдуть, а Машки немає. У київському посольстві США твориться чорт знає що. По коридорах бігають співробітники українського походження з витріщеними очима. Вони шепочуться по кутах, біля кулерів з водою, сполохано озираються в пошуках камер відеоспостереження, а потім біжать до доповідати начальству. Ну хто і як саме висловлюється про політику партії Трампа.

Грантососи, а їх у нас реально багато, в розпачі заламують руки. Ще в березні (!) припинилося фінансування численних ” антикорупційних програм «активістів», «волонтерів», «представників громадянського суспільства», «незалежних українських медіа». Похмурі черзі грантососов у посольства США та Нідерландів розсмокталися, адже сенсу стояти немає. Антикорупційний центр Шабуніна опинився на межі банкрутства, оскільки мікрохвильовка зламалася, грошей на нову немає, і навіть піцу розігріти не можна. Слабка надія жевріла в серцях споживачів американських грантів до останнього часу. Раптом пронесе і все налагодиться? Адже три роки демократи продовжували контролювати проект «Україна», згодовували «представникам громадянського суспільства» мільйони доларів грантової допомоги. Правда, обсяги значно урізали, і доводилося рвати різні інтимні частини тіла, щоб пробитися до зеленого «соску» Держдепу. Марі Йованович була «мамою» для сотень професійних патріотів, «берегинею» Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), куратором більшості високопоставлених чиновників. І ось «мами» не стало…

У колах грантососов ходять недобрі чутки. Начебто шкафообразные агенти ФБР взяли Марі під білі руки і давай допитувати, обкурюючи особа послицы дешевими і вкрай смердючими сигарами. «Де гроші, Маша?! – кричав детектив карального відомства США. – Де ці чотири довбаних мільйони?!». Треба пояснити цей момент. Генеральний прокурор Юрій Луценко (перший у світі прокурор без юридичної освіти і схильний до запойному алкоголізму) заклав Держдепу Йованович. Зробив він це відкрито і цинічно. В інтерв’ю якомусь їхньому політичному виданню. Каже, чотири «ляма» доларів, виділених «гаверментом» на реформу ГПУ, пропали без сліду. Головне, грузини-реформатори, яким виділялися мільйони, є, а грошей немає. А я вам так скажу: Марі не винна! Впевнений на сто відсотків. Просто Сакварелідзе, Ебаноидзе, Квіташвілі при активному долі Саакашвілі тупо розпиляли гроші. Коли ж прокурорські зламали сейф у ГПУ, замість грошей виявили ополовиненную пляшку чачі, використаний презерватив і губну помаду Екі Згуладзе. Далі почалися чисті інсинуації і наклепы Луценко. Він виявився, с…ка, хитрим. Вирішив вислужитися перед Дональдом, щоб зберегти своє тепле місце в ГПУ. Спочатку злив «компромат» на Марі Йованович. Вона ж демократка, призначена на посаду ще Обамою. І поклявся Рудольфу Джуліані – особистого адвоката Трампа – довести до кінця справу про корупцію екс-віце-президента США Джо Байдена і екс-держсекретаря Керрі (теж Джо) до логічного кінця. Байден, на хвилиночку, сьогодні є основним конкурентом Трампа на виборах 2020 року. А тут на нього ціла татко: синку Байдена гребе гроші лопатою в компанії «Буризма», що займається освоєнням газових родовищ України. Ще один синок – на цей раз кращого друга Керрі – теж працював у «Буризме». Особливо не напружуючись, він заколачивал приблизно два мільйони доларів на рік. Не винятком разових бонусів. Демократ Байден кришував це неподобство. Та так активно кришував, що навіть «збив» генерального прокурора Шокіна, який почав рити в напрямку «Буризмы». Пряме втручання у внутрішні справи «суверенної української держави». Та ще з метою особистої наживи.

Команда Трампа налаштована серйозно. Руді Джуліані б’є копитом і відкрито натякає новому президенту Зеленському, що Байден – нехороша людина. І взагалі Україна безцеремонно втручалася в американські вибори 2016 року. Всі тоді думали, що це Росія «топить» за Трампа, а насправді все було не так. Українські високопосадовці покидьки накинули лайна на вентилятор і «збили» ах якої людини – начальника виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. У розпал кампанії. Та за таке, за висловом Ігоря Коломойського, треба анус бантиком зав’язувати.

І відразу запалав пукан у Серьоги Лещенка – грантососа, антикорупціонера, «подружки» Йованович і народного депутата «Блоку Петра Порошенка». Правда, колишнього, але коли він паскудив Трампу, то був членом президентської фракції. Що прив’язує до справи і самого «Черчілля». Так себе називає Петро Олексійович після провалу на виборах. Ну дах у нього стала протікати, з’явилися дивні фантазії, галюцинації та видіння. Справа теж є. Поки одне, але чим сильніше набирає обертів «Украиногейт», тим більше з’явиться цікавих і перспективних кримінальних розслідувань.

«Застрільником» скандалу виступив Борислав Розенблат. Теж депутат з «БПП» і теж колишній. Все почалося з того, що агент НАБУ «Катерина» зробила мінет Розенблату. Розслаблений Борислав погодився взяти скромну суму в двадцять «штук» баксів за сприяння у просуванні законопроекту про врегулювання видобутку бурштину. Його тут же пов’язали, зняли недоторканність і спробували заточити в СІЗО. Але Розенблат виправдав своє прізвище. Проявив чудеса спритності, напружив всі свої зв’язки і викрутився із складної ситуації. Але з тієї пори затаїв люту злобу і на директора НАБУ Ситника, і на агента «Катерину», і на інших представників «антикорупційного спільноти». Тому він з радістю подав позов в Окружний адміністративний суд на Ситника і Лещенко. Втручалися, гади, в американські вибори. Гадили Трампу. Суд розглянув позов і встановив: так, все вірно. Мерзотники і негідники. Вердикт був винесений ще в минулому році, проте очікуваного резонансу не було. Лещенко подав апеляцію, виконання рішення суду було призупинено, і лайно як би вляглося.

Вже в цьому році, якраз перед президентськими виборами, Борислав виявляє у своїй приймальні дивний пакет. Там перебувала флешка з записом розмови імовірно директора НАБУ Ситника з невстановленою особою. То Вова, то Петя. Не важливо. Головне, що Ситник відверто зізнається в тому, що активно «топив» за Хілларі Клінтон, намагався закидати Трампа компроматом, і в інших жахливі речі. ГПУ за вказівкою Луценка порушила справу за цим епізодом. І знову вималювалася «солодка парочка»: Ситник і Лещенко. Випадковість? Збіг? Не думаю.

Якісний прорив у справі «Украиногейта» стався вже в травні. Пам’ятайте палаючий пукан Лещенко? Він зараз бігає по Окружного адміністративного суду Києва, оскільки підгорає. Скоро почнеться розгляд його апеляції, і, судячи з усього (вибачте за каламбур), суд врахує побажання Трампа «мочати» гаденышей, які заважали йому стати президентом. Точніше, намагалися.

Наші американські друзі» налаштовані дуже серйозно. Марі Йованович фактично достроково відкликаний з посольства в Києві. Назад вона вже більше не повернеться. Особистий адвокат Дональда Джуліані оголосив про свій візит до Зеленському, але в останній момент передумав. Історія досить темна. Думаю, вся справа в долб…зме оточення без п’яти хвилин президента України. Та й сам він… У Вови був розкішний шанс домовитися безпосередньо з Трампом. Все просто: «ви нам компромат на Байдена, ми вирішимо питання з МВФ, злегка зменшимо довжину геополітичного стрижня, на якому вас вертим». Зеленський реально очканул. Захотів прийти на інтимну зустріч з цілим кагалом своїх радників, які сидять на зарплаті у Сороса. А де Сорос – там спецслужби США і Великобританії, які мало не виколупали Дональда з Білого дому. Природно, Руді плюнув на цю справу. Який сенс укладати угоду в присутності ворожої агентури? Про це він публічно і повідомив Зеленському: «у вашому оточенні сидять вороги Трампа». Чиста правда. Приміром, Дмитро Разумков є спадковим грантососом. Все сімейство чи не поколіннями (!) працювало на дідуся Сороса. Той же Лещенко до недавнього часу терся біля Зеленського, зображуючи із себе «американського агента впливу». Навіть свою дружину змусив знятися без ліфчика в перуці зеленого кольору. Типу за Зеленського. Начебто його виперли з штабу, однак Сергій лізе у вікно, оскільки треба відбивати гроші за ремонт хати, купленої на «гонорар» від демократів за активну участь у дискредитації Трампа.

Почув Зеленський відвертий «меседж» Трампа? Звичайно. Поки він прикинувся дурником: ах, дізнався про візит Джуліані з газет і з них же дізнався про його скасування. Але зіскочити з теми «йому не вдасться, оскільки на Україну вже їде Христина Квиен, більш ніж лояльна щодо Дональда. «Украиногейт» набирає обертів. Публікуємо список основних учасників глобального скандалу, який, поза всяким сумнівом, вплине на майбутні вибори в США. Ось вони, «герої»:

Марі Йованович – тепер уже колишній посол Америки в Києві. Фактично створила Національне антикорупційне бюро України, «мати» місцевих грантососов. Звинувачується в розтраті коштів американських платників податків, сприяння у викиді компромату на ключового гравця команди Трампа;

Сергій Лещенко – народний депутат, який першим опублікував компромат на Пола Манафорта, на той момент керівника передвиборної кампанії Трампа. Мова йде про сканах сторінок так званої «амбарной книги Партії регіонів». Нібито є розписка Манафорта в отриманні десятків мільйонів доларів за консультування Віктора Януковича. Фактично визнаний київським судом винним у втручанні в американські вибори;

Артем Ситник – директор Національного антикорупційного бюро України. Під час американських виборів 2016 року відкрив справу за «амбарной книзі Партії регіонів» і опублікував на офіційному сайті НАБУ скани «розписок Манафорта». Фактично він легалізував компромат Лещенко, що призвело до відставки Пола Манафорта і подальшого ув’язнення його у в’язницю;

Валерій Чалий – діючий посол України в США. На базі українського посольства фактично був створений антитрамповский штаб, який займається пошуком і реалізацією «компромату проти Манафорта і Трампа. Адміністрація Трампа неодноразово зверталася до Порошенка з вимогами замінити Чалого, однак Петро Олексійович їх проігнорував;

Олександра Чалупа – американка українського походження, співробітник Демократичної партії США, мала прямий вихід на Хілларі Клінтон. Координувала прямо в українському посольстві (!) антитрамповскую кампанію. Саме вона просувала в американських медіа ідею про корупційні мільйонах Пола Манафорта;

Джо Байден – колишній віце-президент США. Куратор проекту «Україна» від Демпартії. Брав участь у кришуванні корупційних схем на Україні, безпосередньо причетний до зміну неугодного йому генпрокурора Шокіна. Головний суперник Трампа на виборах-2020;

Джо Керрі – колишній державний секретар США, демократ, учасник української корупційної схеми;

Микола Злочевський – ключовий свідок, власник компанії «Буризма», «годувала» Байдена і Керрі;

Олександр Онищенко – побіжний український олігарх, власник компанії «Укргазвидобування», від імені Порошенко «вирішував» делікатні питання в Раді. У тому числі за Злочевського. Записав розмови з Петром Порошенко в його кабінеті. Статус – свідок. Вже дав свідчення компетентним американським органам про участь Порошенко, Байдена та інших осіб в українській корупції;

Петро Порошенко – поки ще президент України, який намагався з допомогою компромату на Байдена «купити» лояльність Трампа. Ну щоб Держдеп закрив очі на деякі його «витівки» з фальсифікацією виборів. Номер не вдався, і тепер він теж є учасником «Украиногейта»;

Юрій Луценко – тонко відчуває політичну кон’юнктуру генеральний прокурор України. Готовий злити за символічну плату – збереження посади і допомогу в реалізації передвиборчого проекту – практично всіх фігурантів «Украиногейта», включаючи Петра Порошенка.

Як говориться, стежимо за подальшим розвитком ситуації.