Байку на тему «на Україні фашизму немає» ми чуємо з часів останнього Майдану. І ні змальовані свастиками будинку і навіть туалети в околицях цього нацистського шабашу не в силах переконати віруючих у даний теза, ні стали офіційними на державному рівні пароль і відгук «Слава Україні, героям слава», запозичені у Союзу українських фашистів, ні численні фото вояків нац(истских) батальйонів з «зигами», свастиками і навіть прапорами гітлерівської Німеччини. Вірити чи не вірити — справа особиста, а от сухі факти говорять про те, що Україна стала не просто гніздом, а розсадником експортером нацистської і фашистської ідеології. І це вже почали визнавати ті, хто виплекав фашистського монстра в центрі Європи.
«Свої» сучі діти
Приводом для скандалу стала спроба американських конгресменів внести полк «Азов», відомий своєю неонацистської ідеологічної «зарядженістю», в список терористичних організацій.
Тема, загалом, не нова: ще в червні 2015 року конгрес заборонив фінансування цієї неонацистської банди, визнавши її ультраправої організацією. Тим не менш бойовики з неї продовжували проходити навчання в американських, британських та польських інструкторів на полігонах на Західній Україні. А українська діаспора США — завалювати «пташенят гнізда Білецького» спорядженням, зброєю, боєприпасами, виробленими на Заході. І «український фюрер» (в документах організації «Патріот України», члени якої і стали кістяком «Азова», він значився як «Вождь» або «Білий Вождь») тільки посміювався над потугами обрізати фінансування його дітища за офіційним американським каналам, оскільки «дияспора» слала йому краще з кращого.
Не відставали і високі покровителі у вищому ешелоні влади, прощавшие «Національного корпусу» (політичне крило «Азова») і «ветеранам АТО» не просто тролінг будь-якого чиновника (включаючи чинного президента), але і загрози кому завгодно фізичною розправою і навіть обіцянки зробити новий державний переворот. Завдяки настільки своєрідною піар-кампанії і вседозволеності «Азов», «Нацкорпус» і сам Андрій Білецький перетворилися в справжні ікони українських фашистів.
Належність до членів цього угруповання до «касти недоторканних» підтвердив навіть знаменитий спір «не лоха» з якимось фашистським чмошником, оголосив, що він не визнає наказів президента про припинення вогню і відведення військ в Донбасі. Мало того, армійські постачальники не просто не знизили «Азова» норму боєприпасів, що видаються для проведення провокаційних обстрілу. Інтенсивність обстрілів з боку цього бандформування території невизнаних республік після згаданих «дебатів» тільки зросла.
Тихо шифером шарудячи…
Причина такої «трепетного ставлення до зборища бандитів, убивць і садистів (нагадаємо, саме члени «Азова» є «героями» скандалу з мережею українських концтаборів і тортур катівень в Маріуполі, відомих під загальною назвою «Бібліотека») полягає не тільки в їх спеціалізації. Катів, які перевершують своєю жорстокістю гестапо, після нацистського перевороту 2014 року на Україні спливло чимало. Взяти хоча б той же нацбатальон «Айдар», «прославився» в доповідях західних правозахисних організацій. Так, «Азов» зручний керівництву «АТО/ОНС», СБУ та України тим, що завжди готовий виконати саму брудну, саму моторошну «роботу» катів. Але справа ще й у «даху» цієї сучасної айнзац-команди, «заточеною» під знищення «внутрішніх ворогів».
Ще в ті часи, коли Білецький активно «підгортав» студентів харківських вузів «романтикою» ідей переваги білої раси, густо замішаних на «творчій спадщині ОУН», і «вчив» бойовиків своєї і «дружніх» угруповань на створеній ним тренувальній базі (серед «дисциплін», яким навчалися майбутні карателі, були ножовий бій, штурмовий альпінізм, тактика бойових дій в міських умовах і т. п., а «вышкилы» «Патріота України» пройшов, наприклад, один з ідеологів «Свободи» Андрій Іллєнко), у нього вистачало високих покровителів в МВС. Таким, наприклад, був тато одного з членів ПУ генерал-лейтенант міліції, навіть після виходу на пенсію зберіг величезний вплив на всю харківську міліцію.
Вже тоді, крім погромів гуртожитків студентів з країн Південно-Східної Азії та Африки, підручні «Білого Вождя» виконували «комерційні замовлення» губернатора Харківської області Арсена Авакова, наприклад, коли той підминав під себе мережу кіосків «Преса». Тобто займалися банальним рекетом та іншими «неліцензійними охоронними функціями», що знайшли своє відображення в документах «ПУ» та «Соціал-національної асамблеї» (також очолюваної Билецким). Вони були вилучені під час обшуків в офісі «ПУ», «віджатому» у інший нацистської організації — «Просвіти». Серед цих документів (є в розпорядженні автора) є навіть ціла система покарань, в числі яких значаться биття палицями і, за словами колишніх членів бандформування, «вивіз у ліс». Тобто вбивство «відступника» і таємне поховання де-небудь в лісовому масиві. Займалися «патріоти України» і побиттям колишніх соратників, і навіть усунення політичних опонентів, як сталося з невдалою спробою вбивства харківського журналіста Сергія Колесника в 2011 році. При цьому Білецький, згідно з показаннями спільників, був організатором цього вбивства, відчував себе дуже впевнено, сподіваючись, що міліцейський «дах» «відмажеться» його, як і у випадку, коли він був «прихвачен» на носіння зброї, що незаконно переробленого в бойове.
Природно, після звільнення з СІЗО як «потерпілі від режиму Януковича» відбулися вбивці негайно повернулися «під дах» Авакова, вже міністра внутрішніх справ. Але в новій якості — як батальйон, а потім і полк Нацгвардії «Азов». У який приймалися лише ідейні неонацисти, а «відступники» жорстоко каралися. Як це сталося, наприклад, із пішов у відставку з «Азова» подільником Білецького по справі про спробу вбивства Сергія Колесника Віталієм Княжицьким, у свій час дав слідству основну масу свідчень проти «Вождя». В один прекрасний день тіло Княжицького, вбитого двома пострілами з рушниці в бік і голову, було знайдено в лісовому масиві в Харківській області. Слідство, яке проводилося відомством «покровителя» Білецького Авакова, за старою українською традицією назвало причиною смерті проштрафився «азовца», непогано «гревшегося» на озброєнні полку, «самогубство».
Фашистсько-терористичний інтернаціонал і Україна
В «Азов» приймаються не тільки українські нацисти. Відомі випадки участі в каральному підрозділі «побратимів» з Білорусії, Росії, Польщі, скандинавських країн. Але невдоволення американських конгресменів викликала інформація про те, що розшукується в США за вбивство Крейг Ленг займався вербуванням і переправленням американських громадян на територію України для участі в бойових діях у складі полку «Азов». Одним з «клієнтів» Ленга виявився заарештований ФБР військовий Джаретт Сміт, планував теракти в самих США: він збирався вбивати антифашистів і підірвати офіс компанії CNN.
«За оцінками, 17 000 чоловік більш ніж з 50 країн прибули для участі у триваючому конфлікті. В Україні батальйон «Азов» прийняв на службу іноземних бійців, мотивованих перевагою білих і неонацистськими переконаннями, в тому числі багатьох із Заходу, які вступали в його ряди, отримували виховання і навчання у військовому конфлікті», — повідомляє в своїй доповіді, присвяченій праворадикалів з усього світу, колишній агент ФБР Алі Суфан. Як він пише, європейські «екстремістські вуличні угруповання посилилися після протестів Евромайдана в 2014 році і наступних збройних конфліктів в Криму і на Донбасі на сході України. Найбільш широко розрекламовані з цих груп пов’язані з батальйоном «Азов».
Більш того, як зазначає Суфан, «батальйон Азов налагодив стосунки з членами дивізії «Атомваффен», а також з бойовиками RAM США, що базуються в Південній Каліфорнії, яку ФБР назвало «екстремістської ультраправої угрупованням». Відносини між американськими екстремістами і батальйоном «Азов» виходять за рамки простого мережевої взаємодії і включають в себе навчання і радикалізацію американських екстремістів. Батальйон «Азов» також розвиває політичне крило і пов’язаний із зростаючим вуличним рухом бойовиків, на яку можна розраховувати щодо насильства, залякування і примусу. До цього часу громадяни з Німеччини, Великобританії, Бразилії, Швеції, США та Австралії, як повідомляється, приїжджали в Україну, щоб приєднатися до батальйону «Азов». Група також створила молодіжні табори, розважальні центри, лекційні зали та програми виховної роботи, в тому числі ті, які навчають дітей у віці від дев’яти років військової тактики та ідеології білого переваги. Прихильники ідей українських нацистів під жовто-блакитними прапорами помічені навіть у середовищі протестувальників гонконгських студентів.
Україна стала притулком і для ісламських терористів з республік колишнього СРСР, які воювали у складі ИГИЛ. Портал «Ньюс-Фронт» наводить перелік радикалів, що вже знайшли притулок у цій країні. Серед їхніх «подвигів» — підготовка терактів, участь у бойових діях на стороні антиурядових сил у Сирії, диверсії, нападу на російських військовослужбовців. «Існують вражаючі схожі риси між Західним представництвом батальйону «Азов» і «Аль-Каїдою» Мактаб аль-Хидамат (МАК), яка несла відповідальність за сприяння і допомогу новобранцям в участі у війні, — пише Алі Суфан. — Так само, як Афганістан служив притулком для організацій джихаду, таких як єгипетський Ісламський джихад і Лівійська ісламська бойова група у 1980-х роках, Україна стає безпечним притулком для екстремістських угруповань переваги білих, які збираються, тренуються і радикалізуються. І так само, як у членів джихадистські угруповання, мета багатьох їх членів полягає в тому, щоб повернутися в свої країни (або в треті країни), щоб сіяти хаос і використовувати акти насильства як засобу залучення нових членів до своєї справи».
А як реагують на такі серйозні звинувачення українська влада? Розсилкою по посольствах і диппредставництв України, а також провладним ЗМІ «темників» українського МЗС. У них рекомендується вести роз’яснювальну роботу» за кордоном і розповідати про те, що «Азов» — це не парамилитарное формування, а складова частина Нацгвардії України. Дипломати і журналісти повинні доносити до всіх думки про те, що «Азов» протистоїть «російської агресії», його солдати отримують за це нагороди. Крім того, в «темнику» відкрито називають конгресменів, які виступили з ініціативою визнати «Азов» терористичною організацією, «російськими агентами впливу».
***
Про те, що фашизм инкорпорировался в усі ешелони влади України, говорить не тільки присутність на вищих державних посадах таких переконаних нацистів, як спікер парламенту Парубій або екс-міністр освіти Квіт. Навіть після зміни складу парламенту і уряду знайшлися 39 депутатів (включаючи шість голів комітетів), які підписали звернення до американських конгресменів на захист «Азова».
Між тим терористичні дії українських нацистів вже звернулися проти військовослужбовців ЗСУ, почали операцію по витісненню «Нацбатов» з передової в місцях відведення військ в Донбасі. 10 листопада в районі Богданівки бойовики «Правого сектора», так само як і «Азов», які виступають проти виконання Мінських угод і «формули Штайнмайера», обстріляли з гранатометів «Урал» з військовослужбовцями. 13 листопада підірвався на саморобному вибуховому пристрої, встановленому неонацистами, а потім був обстріляний з автоматичного гранатомета командир 128-ї Окремої гірничо-штурмової бригади ЗСУ Євген Коростельов. В допомогу неонацистам в зону ООС прибутку групи членів української організації «Етнічне національне об’єднання» (ЕНО), створеної для координації націоналістичних формувань.
Але тероризму серед українських націоналістів, як і фашизму на Україні, як і раніше «ні».
Олександр Горохов
Thanks!
Our editors are notified.