Українське яйце Джо Байдена

Ключ від другого президентського терміну Дональда Трампа знаходиться в яйці, яйце в Україні. У генерального прокурора. Той, у свою чергу, попрямував зі своєю дружиною – постійним представником збанкрутілого президента в Раді – на шопінг в Мілан. Великий геополітичний коло замкнулося. Не важливо як, але замкнулося. Все ж приємно, що Україна є не тільки батьківщиною слонів і спікера Парубія, але і «кузнею американських президентів». Ми підсовуємо їм другу свиню на виборах поспіль, а вони волають про «російському втручання».

Це до питання про те, хто насправді є «господарем США». Ми не колонія, як стверджують російські ЗМІ, а самодостатній суб’єкт великих геополітичних ігор. Правда, Київ постійно виявляється за підсумком в лайні, але це, так би мовити, витрати статусу «регіональної наддержави».

Джо Байдена знаєте? Віце-президент при Бараку Обамі. Кришталевої душі людина. Пам’ятаю, в кінці 2015 року приїжджав у Київ з інспекцією. Я ще тоді вирішив сходити в парламент, подивитися на його виступ. Зазвичай уникаю подібного роду тусовок, оскільки вони дуже погано впливають на психіку. Слухати наживо виступ Парубія – це, знаєте, сильний стрес. Але тут Байден. Приїхав вставити всім за провалені реформи. Треба було подивитися.

Джо був прекрасний на трибуні. Він довів до екстазу фракцію «Народного фронту» і Ганну Гопко (голова комітету Ради з закордонних справах). Остання прибула на виступ в прикиді, який прийнято одягати в селі по урочистих випадках: білий верх – чорний, само собою зрозуміло, низ. Верхня пуговка була спокусливо розстебнута, щоб привернути увагу Джо. Але не залучила, оскільки Байден, за його словами, частіше спілкувався по телефону з Порошенком, ніж зі своєю дружиною. Навряд чи вони займалися сексом по лінії урядового зв’язку, однак Гопко опинилася в прольоті.

Голос американського президента то злітав до купола Ради, в який «ув’язнена Кремля» Надя Савченко хотіла засадити з гранатомета, то переходив на інтимний шепіт. Оратор, одним словом. Саме його манеру вести публічні виступи постійно копіював Петро Олексійович. Щоправда, успіху це не принесло, але Порошенко чесно намагався.

Джо Байден у підсумку договорився до того, що Україні потрібна федеративна форма державного устрою. З Донбасом і Кримом. За нашими мірками це тягне на статтю 110 Кримінального кодексу – заклик до насильницької зміни державного ладу. Коли Віктор Медведчук повторив слова Джо, проти нього порушили справу. Але не в цьому суть. Байден висунувся на пост президента США. Каже: теж хочу. Як би основний конкурент Дональда Трампа. Кращого друга України, не виправдав, щоправда, надії Петра Порошенка.

І ось тут ми з вами підходимо до суті. До тим самим джерелам, які лежать в одному з яєць Юрія Луценка. Наш генеральний прокурор, про що вже неодноразово говорилося і навіть писалося, має надзвичайно розвиненим політичним чуттям. Оскільки у нього немає юридичної освіти, доводиться компенсувати дефіцит професійних знань розвиненою інтуїцією.

Луценко одним з перших відчув, що Порошенко капець. Тому він запропонував Дональду свої послуги. Не прямо, звичайно, а через досвідчених посередників, які мають доступ до тіла американського президента. Як виявилося, в оточенні Трампа помітили Юрія Віталійовича і навіть прийняли його скромні послуги. Друга спроба надати послугу Дональду виявилася залікової. Про першої поговоримо дещо пізніше.

Що зробив Луценко? Він заклав Джо Байдена, послицу США в Україні Марі Йованович, голову Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, голову диппредставництва Києва у Вашингтоні Валерія Чалого і свого безпосереднього начальника – Порошенко-«Черчілля». Коли Петро Олексійович з тріском програв вибори «клоуна» Зеленському, то поїхав дахом і став називати себе Вінстоном. Посттравматичний синдром, однак. Плюс алкоголь. Ще й не так буває.

Луценко кілька разів зустрічався з американськими адвокатами, прокурорами та агентами ФБР під прикриттям), що працюють по так званій справі про «російському втручанні в американські вибори 2016 року». Насправді, ніякого втручання Кремля не було. Це красива легенда, вигадана РФ незрозуміло для чого. Саме Україна потужно і витончено напаскудила Дональду. Тут так топили за «нашу Хілларі», що навіть не встигли замести всі сліди. Чесно кажучи, навіть не особливо намагалися. В результаті глава виборчої кампанії Трампа Пол Манафорт сидить у в’язниці. Правда, за звинуваченням у роботі на росіян. Але насправді гроші він отримував від наших олігархів. Іронія долі, однак. Дональду ми не завадили, але нагадили так, що у людини з’явилася нав’язлива ідея помститися своїм кривдникам-демократам. Я його розумію. Ці нескінченні «марші розлючених вагін» і «пошуки слідів Кремля» можуть кого завгодно довести до нервового зриву.

Юра запропонував допомогти своїм американським колегам у справі відновлення «історичної справедливості». Не безкоштовно, звичайно. Натомість він просив допомоги в реалізації свого політичного передвиборчого проекту та гарантії щодо перебування на посаді генпрокурора до осені 2019 року. Ну коли вибори в Раду закінчаться і він разом з Віталіком Кличко опиняться в парламенті. Оскільки пропозиція глави ГПУ довелося в тему, йому пообіцяли сприяння. Почалося співробітництво.

В газеті NYT з’явилася розгромна стаття, що стосується корупції демократа Байдена на Україні. Виявляється, Джо зовсім не реформами там займався. Він прилаштував свого пасинка Хантера в раду директорів енергетичної компанії Вигіѕма. Зарплату йому поклали в сто п’ятдесят штук «зелених» в місяць. А «батя» наваривался взагалі по-крупному, про що американським правоохоронним органам повідали Микола Злочевський (власник компанії) і побіжний олігарх Олександр Онищенко (курирував від імені Порошенко газові схеми, впав у не милість і втік до Англії).

Фактаж журналістам підкинув Луценко. Він дав кілька інтерв’ю американським виданням. Мовляв, Байден рідкісна сволота, так і Марі Йованович не краще. Як тільки Віктор Шокін (попередник Луценко на посаді генпрокурора) став копати на Хантера Байдена, той особисто телефонував Порошенко, погрожував і вимагав його відставки. «Прохання» Байдена задовольнили. Новим шефом ДПУ став Луценко. Завдяки тонкому політичному чуттю, зосередженому в п’ятій точці, течку з написом Вигіѕма Юра заникав. А тепер вона й стала в нагоді.

У Дональда Трампа з’явився дуже якісний компромат на свого конкурента: бешкетував у колонії, доводив до оргазму Ганну Гопко, скидав генерального прокурора, гріб гроші в кишеню і ще втягнув у свої темні справи послицу Йованович. Як на мене, Марі взагалі не винна. Її єдина вина – це призначення на посаду в Києві Бараком Обамою. Але Юра розповів, як вона намагалася нав’язати йому «список недоторканих політиків та бізнесменів». Потім Луценко, щоправда, зізнався, що самого списку не було. Він взяв ручку і попросив Марі продиктувати їй перелік недоторканних американських ставлеників на Україні. Йованович дала зрозуміти, що він ідіот, і пішла. Однак «осад залишився».

Український генпрокурор зустрічався з особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані і заклав йому голову НАБУ Ситника. Чим цікавий цей персонаж? Тим, що саме він напаскудив Трампу, опублікувавши так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів. Не всю, а тільки вибрані сторінки, де глава виборчого штабу Манафорт ставив автограф за отримання десятків мільйонів доларів готівкою. У розпал американських виборів на офіційному сайті НАБУ з’явилися скани цих «розписок» Манафорта. До цього депутат «Блоку Петра Порошенко» Сергій Лещенко опублікував скани в американській пресі з криками «За Хілларі, за Україну!». НАБУ підтвердило, що відкрито офіційне кримінальну справу за «чорної бухгалтерії» ПР, де фігурує Манафорт. Підлоги зачмырили в їхніх ЗМІ, і він пішов у відставку. Ось вам реальне втручання України в американські вибори, а не міфічний слід Кремля. На мій погляд, РФ необгрунтовано претендує на пальму першості в цьому питанні.

Луценко показав «Руді» (адвокат Трампа) матеріали кримінальної справи, порушеної проти Ситника. Там була роздруківка телефонної розмови Артема з якимсь невстановленою особою. У ході бесіди Ситник зізнавався, що активно «топив» за Клінтон, робив все, щоб вона стала президентом США. Також він невтішно відгукувався про Трампа. Чудово, чи не правда? Юра в якості жесту доброї волі здав і самого Порошенка, який «кришував» корупційні схеми Байдена, «вирішував» питання по компанії його синка і взагалі вів себе по-свинськи.

Здавалося б, навіщо Юре зливати свого боса? Він ж його зробив главою ГПУ, призначив дружину Луценка своїм представником в Раді. Повний «шоколад». Але амбіції цієї парочки простягаються набагато далі. Юра хотів бути прем’єром. Замість Гройсмана. А потім стати наступником самого Порошенка. Це був реальний план. Він обговорювався, і Петро Олексійович його схвалив. Потім, природно, кинув Юру. Тому мотив у Луценка є. Спочатку він спробував допомогти республіканцям покарати демократів з допомогою матеріалів про Поле Манафорте. Однак ті чомусь «тупили». І ось, схоже, настав «зоряний час» і Юрія Віталійовича, і України як «батьківщини свиней», яких вони підкладають на вибори своїм американським «братам».

Першим відчув різко змінилася кон’юнктуру в істеблішменті США Валерій Чалий. Який посол у Вашингтоні. На базі українського посольства був створений в 2016 році цілий антитрамповский штаб, роботу якого займалася американка українського походження з характерним прізвищем Чалупа. Звати Олександра. Сашенька оголосила тендер серед українських журналістів і «розслідувачами» на пошук компромату, який може зіграти проти Трампа. Прямо в стінах посольства України. Тендер виграв Сергій Лещенко. Нагадаю, член фракції «БПП». Справжність його компромату «підтвердив» Артем Ситник (директор НАБУ). Сам Валерій Чалий був настільки впевнений в успіху Хілларі, що в ніч виборів у США приперся в її штаб. Щоб першим привітати Клінтон з блискучою перемогою на виборах. Але після оголошення перших результатів екзит-полів дуже швидко злиняв через чорний хід.

Так ось Чалий тепер активно відхрещується від своїх контактів з Чалупой. Каже, що взагалі не розуміє, хто це така. Ніби бігала за посольству, але він, Чалий, жодного разу не вступав з нею в контакт. Ні оральний, ні статевої. Відчув, значить, наш посол, звідки повіяв холодний вітер.

Активна підтримка Україною в особі Петра Порошенка Хілларі Клінтон зіграла не останню роль у вирішенні Вашингтона провести тут «чесні вибори». У Порошенка був реальний шанс «виграти» кампанію, якщо б США закрили очі на «деякі місцеві особливості» – «воєнний стан», «перенесення виборів», «зняття неугодних кандидатів з дистанції». Однак Штати призначили міністра внутрішніх справ Авакова «гарантом проведення чесних виборів» і заборонили проводити «активні операції» в Керченській протоці і на східному фронті. Тепер у нас президентом Зеленський. Прямих каналів зв’язку з Білим домом у нього немає. Посол США в Україні Марі Йованович «зашкварена» і в середині літа покине свою посаду. Сергій Лещенко, який поки отирается в «команді Зе» і намагається грати роль «крутого американського зв’язкового», теж дискредитований. Зеленському хто-то в «Фейсбуці» порадив не зв’язуватися з пройдисвітом, і тому Сергій бродить навколо нового офісу президента з втраченим виглядом. Йти йому нікуди. Зі своїм друганом Мустафою Найємом він посварився, колишня цивільна дружина Світлана Заліщук його прокляла, а нинішня дружина тупо пофарбувала волосся в зелений колір і виставляє в «Инстаграмм» фото практично без ліфчика. Дурдом.

Справа «корупціонера Байдена», наживающегося на «природні багатства американської колонії», вийде в топи американської передвиборчої кампанії. Україна впевнено робить ставку на Трампа, щоб довести: ми є провідним геополітичним гравцем. Немає такого лайна в світі, в який ми не можемо вляпатися. Все нам по плечу.

Олександр Зубченко