Розумні і дурні діти виростуть, а Москва буде займати тільки дорослих

Днями я чомусь почав дивитися запис мітингу лютого 1990 року в Москві: безглуздого, самогубного для тодішніх радянських людей – і все-таки не міг відірватися від цього видовища, так мені було приємно на них дивитися.

І я подумав: а чому? Адже всі мої симпатії і по відношенню до того часу знаходяться на іншій стороні. І все-таки я милувався ними. А потім зрозумів, у чому справа.

Дорослі протестують.

У Москві 1990 року – як, втім, і на комуністичних демонстраціях через два-три роки – по вулицях йшли дорослі люди, звичайні, місцеві інженери, робітники, батьки, відповідальні квартиронаймачі, місцями навіть баби й діди, середній вік – років сорок п’ять, а то й п’ятдесят.

І таку юрбу – прожила ціле життя в тих місцях, де вона йде протестувати – неможливо не поважати. Тому що вона, ця юрба, мотивована не гормонами, не віковими потребами. Ці потреби, навпаки, кличуть людей грати в доміно у дворі, варити суп і пити втомлене пиво. Але якщо вони замість цього вийшли на площу – значить, відбувається щось справді незвичайне.

А що тепер?

Середній вік бігають по Тверській – двадцять з невеликим років. Москвичів – меншість. Власників квартир – мізерна меншість. В абсолютній більшості – легко впізнаваний тип: «привіт, я навчаюсь на третьому курсі, приїхав з Нижньовартовська, знімаю кімнату, вірю в прекрасну Росію майбутнього».

Тут потрібно зробити примітку для ідіотів.

Немає нічого поганого в тому, що тобі двадцять років, що ти вчора приїхав до Москви з Гасконі, тобто, пробачте, Нижньовартовськ, що ти знімаєш кімнату і віриш у всяку приємну нісенітницю. Всі ми були такими, ну або приблизно такими. Але тільки прикидатися, що це екстремальне молодіжне тусование і біг з перешкодами у вигляді поліції має хоч якесь відношення до проблем московського самоврядування – право, не варто.

Всі ці добрі або агресивні, розумні чи дурні діти виростуть. А наша нещасна Москва так і буде всерйоз займати тільки дорослих і нудних людей.

Але якщо в один не найпрекрасніший день вийдуть на вулицю вони – чекайте великих змін.

Джерело: Блог Дмитра Ольшанського