Ураган «Доріан» в США: Відповідь Росії через пожежі і потоп в Сибіру?

Природні катаклізми можуть бути результатом експериментів з кліматичним зброєю

Ураган «Доріан», який скуйовдив атлантичне узбережжя США, досягав найвищого, п’ятого, рівня небезпеки, коли швидкість вітру досягала 300 кілометрів на годину. Він і зараз ще не заспокоївся і продовжує свою руйнівну рух, до того ж навіть при ослабленні вітру загрожує обернутися зливами та повенями. Від цього урагану постраждали мільйони американців — за даними CBS News це близько 20 млн осіб. «Доріан» став найпотужнішою стихією на Багамських островах з 1935 року. Режим НС введений також в штатах Північна і Південна Кароліна і ряді інших.

Справжній удар стихії, про масштаби якої можна судити хоча б по скасованому візиту до Варшави президента Дональда Трампа. Ймовірно, що передбачалися більш значні наслідки руйнівного «Доріана», якщо для протистояння урагану задіяно майже вісім тисяч американських військовослужбовців національної гвардії і міністерства оборони. Так, наприклад, для ліквідації наслідків урагану задіяні 26 баз швидкого реагування, в Алабамі в бойовій готовності перебувають більше 40 екіпажів вертольотів, в Джорджії до пошуково-рятувальних робіт готові літаки С-130 «Геркулес». Таке відчуття, що США приготувалися до нападу і відбиття зовнішньої агресії. А може ймовірність такої атаки існує — із застосуванням кліматичного зброї? І ураган американцям підігнали з Росії, як відповідь на лісові пожежі в Сибіру, повені та ураганні вітри, які стали форменого бідою нинішнього літа?

До речі, ряд російських експертів вважають, що аномальні природні катаклізми в Росії викликані саме кліматичними експериментами США. Подібне припущення прозвучало і в Держдумі — депутат Олексій Журавльов озвучив цю тему, заявивши саме про випробування Заходом кліматичного зброї, результатом чого й стали багатоденні зливи, лісові пожежі і шторм в Москві. Чому б тоді не запропонувати, що і ураган «Доріан» в США став «рукотворним» і це вже відповідь Росії?

Як вже писала «Вільна преса», посилаючись на фахівців (військовий метеоролог Олександр Мінаков), сьогодні діючого кліматичного зброї не існує. Але дослідження ведуться і в Росії, і в США повним ходом. Перспектива реального створення бойового кліматичного зброї досить віддалена — на це піде не один десяток років.

Американські військові, як відомо, ще під час В’єтнамської війни перевірили кліматичне зброю на практиці. Тоді в рамках операції «Popeye» з 1967 по 1972 рік над джунглями було розпорошено 5400 тонн иодида иодида срібла і свинцю. В цей період було зафіксовано триразове збільшення опадів, а сезон дощів у верхів’ї Меконгу збільшився з 30 до 45 днів. У 1971 році тут сталася повінь, змили 10 відсотків території В’єтнаму. Ефективність застосування таких методів боротьби з в’єтнамськими партизанами досить сумнівна, але практика показала, що на природу все-таки можна впливати.

У подальшому В США проходили дослідження в рамках проекту «Stormfury» з управління ураганами і тайфунами, особливий інтерес до яких виявляв і Пентагон. І начебто навіть вдалося «перенацілити» в 1969 році ураган від берегів Штатів на Панаму, але цього немає достовірних підтверджень, та й сама програма була згорнута в початку 1980-х років.

В подальшому США побудували комплекс HAARP на Алясці, антени якого, нібито, здатні формувати в атмосфері згустки енергії і переміщати їх в будь-яку точку Землі, викликаючи повені, тайфуни, урагани, сильну спеку та інші лиха. Офіційно непідтверджений «удар» з Аляски був здійснений і під час проведення Олімпіади-2014 в Сочі, де замість снігу пішли дощі, який мало не зіпсували зимові Ігри. Тепловий удар, як передбачається, був відвернений завдяки відповідним діям з російської станції «Сура» під Нижнім Новгородом. І як-то «випадково» саме в тому році в американському Чикаго була зафіксована температура до 40 градусів нижче нуля, а знаменитий Ніагарський водоспад покрився льодом. Прилетіла «ответочка» за Олімпіаду?

Американці станцію HAARP один час законсервували, але в кінці 2017 року роботи з вивчення іоносфери були відновлені з особливою активністю, при цьому «наукові розробки у мирних цілях» чомусь фінансуються саме Пентагоном.

Радянський Союз теж проводив свої дослідження кліматичного зброї. Досліди ставилися в безпосередній близькості від США — на Кубі, і були спрямовані на дослідження впливу на вітру. Наскільки вони були успішними невідомо, так і створити енергетичну установку, здатну нагрівати тисячі кілометрів повітряного простору тоді не вдалося.

Проводився і спільний з Францією експеримент «Араку» під час якого проводилися залпи електронами уздовж силових ліній магнітного поля Землі, резонанс від яких фіксувався на станції в Архангельській області. В результаті був створений передавач інфранизьких частот, що отримав назву «Російський дятел», здатний за допомогою збільшує передавача перервати зв’язок на всій планеті в діапазоні від 3 до 30 мегагерц. Свою назву він отримав через те, що імпульси передавалися з інтервалом в одну десяту секунди, в результаті чого в радіоприймачах звучав пульсуючий стукіт. Енергія «дятла» при цьому повністю дублювала ритми роботи мозку людини, тому передбачалося, що посилаючи електромагнітні хвилі в США можна впливати на психологічний стан людей. Вашингтон тоді у відповідь побудував ряд башт за проектом GWEN для трансляції хвиль низької частоти в цілях самооборони (зараз вони використовуються для підземного військової зв’язку Пентагону).

Свої розробки по можливості впливати на природу ні Росія, ні США не озвучують і не афішують — з 1977 року діє міжнародний договір про заборону будь-якого кліматичного зброї. Тому всі роботи ведуться у «мирних цілях». І, скажімо, введена в експлуатацію ще в 1981 році згадана дослідна установка «Сура» в Нижегородської області, зараз офіційно не використовується. Цей комплекс був призначений для вивчення взаємозв’язку збурень іоносфери з процесами що відбуваються в атмосфері Землі. При цьому було у «Сури» і військове призначення — порушення локації і радіозв’язку. Ймовірно, що потенціал був набагато ширше і, не виключено, що станцію законсервували не до кінця.

Загалом, припущення, що США і Росія обмінялися в цьому році кліматичними ударами — ви нам пожежі, ми вам ураган — не позбавлене підстав.