Успіхи і поразки України на саміті Східного партнерства у Ризі

Успіхи і поразки України на саміті Східного партнерства у Ризі

Підсумки саміту: Анексію Криму засудили, а до віз повернуться хіба що в грудні

У Ризі завершився двухдневний саміт “Східного партнерства”. Для України діалог не виправдав очікувань: по-перше, в підсумкову Декларацію не був включений пункт нашої європерспективи, по-друге, візи з ЄС залишаються. Обговорення відкладається мінімум на наступний рік, і то, якщо ми прискоримося з реформами, ніж багато хто сильно сумніваються. Але назвати саміт повністю провальним не можна. “Сьогодні” проаналізувала успіхи і поразки країни.

Бої за Крим і візи. Друга сторінка підсумковій Декларації саміту повністю присвячена Україні. Після довгих суперечок таки залишилася фраза про “незаконну анексії Криму”. А от бій за безвізовий режим ми програли. В Декларації тільки прописали механізм його отримання: спочатку Україна довыполнит всі вимоги до 15 грудня (до наступного засідання з цього питання), після чого ЕК перегляне свій негативний звіт. Остаточне рішення прийме Європарламент на початку 2016-го.

За словами Порошенка, Україні належить введення карток замість внутрішніх паспортів, забезпечення інтегрованого управління кордонами, коли прикордонники будуть мати в базі всю інформацію стосовно особи або вантажу, починаючи від даних Інтерполу і закінчуючи Фітосанітарною службою. “ЄС панічно боїться, що після скасування віз з України хлине потік мігрантів. Підливає масла у вогонь і кількість зброї на руках у українців”, — сказав “Сьогодні” голова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Україною Айнарс Межуліс.

БЕЗ ЧЛЕНСТВА. У Декларації фрази про перспективу членства України в ЄС так і не з’явилося. “Ніхто не обіцяв, що “Східне партнерство” буде автоматично означати шлях вступу в ЄС”, — заявив Дональд Туск. “Ми повинні зробити все, щоб європейська перспектива існувала для кожної з цих країн”Східного партнерства”. — Авт.). Поки ми не готові, вони не готові. Але процес триває”, — додав Юнкер, давши тим самим можливість нашим політикам і далі годувати нас евросказками.

Европиар. В Опозиційному Кабміні розчаровані самітом. “Україна не отримала безвізовий режим з ЄС. Від президента Єврокомісії прозвучала заява, що передчасно говорити про європерспективи членства для нашої держави, з аналогічною заявою виступила канцлер Німеччини. Незважаючи на очевидне, влада намагається переконати український народ, що нібито в Ризі вдалося добитися успіху. Але на одному піарі зовнішню політику не побудуєш. Черговий раз український народ вводять в оману”, — заявив міністр закордонних справ тіньового Кабміну Костянтин Грищенко.

Кредити: 1,8 млрд євро на борги і реформи

А ось обіцянку підтримувати Україну, в тому числі фінансово, Євросоюз ще раз підтвердив у п’ятницю. У Ризі міністр фінансів Наталія Яресько, голова НБУ Валерія Гонтарєва і віце-президент Європейської комісії з питань євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс, у присутності Петра Порошенка, підписали Меморандум про надання Україні третього пакету макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро. Суму розділять на три транші по 600 млн євро: перший ми отримаємо вже на цьому тижні, другий — приблизно у вересні, а третій — у 2016-м. За словами Яресько, частина першого траншу в 600 млн євро піде у резерви НБУ, решта уряд зможе використовувати бюджетні фіскальні потреби: “Зрозумійте, як і всі кредити, які ми отримуємо від наших західних партнерів, вони найчастіше використовуються для оплати наших зовнішніх боргів. Тобто ми беремо нові кредити. — Авт.), більш довгострокові, менш витратні (процентні ставки менше), щоб виплатити наші старі борги. У цьому році ми вже отримали від наших партнерів $3,1 млрд, а валютних зобов’язань (за старими кредитами. — Авт.) виплатили на $2,4 млрд. Таким чином (беручи нові довгострокові кредити на більший термін), ми поліпшуємо наш платіжний баланс”, — пояснила нам після підписання Меморандуму на 1,8 млрд євро Яресько. На запитання “Сегодня” про те, які зобов’язання взяла на себе Україна за отримання третього пакету макрофінансової допомоги в розмірі 1,8 млрд євро, міністр фінансів відповіла: “Там їх точно більше 30 — ціла сторінка: публічне управління нашими фінансами, прозорість управління країною (включає в себе антикорупцію, прозоре управління державними підприємствами), антимонопольна, реформи банківського і фінансового сектора і так далі. Тобто все!”