“Звільнення” депутата: контроль або политвойна

“Звільнення” депутата: контроль або политвойна

У ВР вважають, що норма відкликання дисциплінує. Експерти: будуть чистити неугодних

Тепер українці зможуть “звільнити” обраного ними депутата — відповідне право прописанно у прийнятому у вівторок законі про місцеві вибори. Однак, на думку експертів, політсили зможуть використовувати таку можливість для очищення своїх рядів від неугодних однопартійців або в боротьбі за владу. У парламенті думки про неї розділилися.

ПОТРІБНО ДОПИСАТИ. В БПП вважають, що норму ще треба допрацьовувати. “Ця норма лише пунктиром окреслена. Щоб вона запрацювала, потрібно ще внести зміни в ряд законів і прописати точніше правила відкликання”, — сказав лідер фракції БПП Юрій Луценко. А його однопартієць побоюється зловживань. “Треба зробити, щоб на цій нормі не спекулювали, — говорить нардеп Валерій Пацкан. — Адже завжди можна скупити голоси, щоб відкликати депутата”. “Поправка прописана неякісно і поверхнево і навіть не обговорювалася в залі. Тому навряд чи вона буде ефективно працювати”, — вважає позафракційний депутат Сергій Тарута.

ЗАРАДИ ДИСЦИПЛІНИ. Водночас позафракційний депутат Борислав Береза запевнив “Сегодня”, що згодом норма запрацює адекватно: “Після перших практик норма буде працювати абсолютно нормально. Головне, щоб політсила це використала не для того, щоб кошмарити свій список і встановлювати контроль над ним, а щоб це проходило об’єктивно. Практика і публічність — найкраща система координат, яка дасть можливість використати цю норму для внутрішньопартійної люстрації та внутрішньопартійної дисципліни і головне — дисципліни депутатів у виконанні своїх передвиборчих обіцянок, і дисципліни їх роботи. І в Раду депутати часто не ходять на роботу, але на місцевому рівні — це дуже велика проблема. Є приклади, коли депутат, обраний до місцевої ради, з’явився там за кілька років два або три рази”. “Ми підтримуємо цю норму, — каже лідер Радикальної партії Олег Ляшко. — Політична сила, яка висувала депутатів, повинна за них відповідати. А коли депутат на горбу моєї політсили одержує мандат, а потім грабує землю, майно і таке інше, і його не можна притягнути до відповідальності, це дискредитує мене та мою партію. Має бути механізм його відкликання”. Крім того, експерти вважають, що під загрозою “звільнення” депутати будуть працювати добросовісніший, адже в будь-який момент народ може зібратися і попрощатися з ними.

ДИКТАТ ПАРТІЙ? Заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що норму скопіювали з російського закону, адже система імперативного мандата в європейських країнах не діє, і вона застаріла. Критикує її і представник комітету з питань правової політики Олександр Черненко: “Фактично вона дозволяє партії “закріпачити” своїх депутатів і відкликати непокірних. Крім того, дає можливість людині, який не пройшов за списком своєї партії і йде слідом за обраним депутатом, влаштувати його відгук і отримати шанс потрапити до місцевої ради. Тобто тут є два мінуси: диктат партії і те, що вона тепер не несе відповідальність за формування списку. Рада Європи вважає цю норму не зовсім демократичною”.

ЗНІМЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Це норма — популістська, вважає політолог Вадим Карасьов: “Виборці повинні нести відповідальність за свої помилки. Інакше виходить, що вибирали кандидата за гречку, а потім схаменулися через три місяці. Партіям така норма дозволить прибирати непопулярних депутатів по одному. А це говорить про те, що вони погано формують списки. Для зміни депутата існують періодичність виборів, перевибори, а новий закон знімає з політсил відповідальність за свої списки, а з виборців — за їхні голоси. Таким чином партії сподіваються якомога довше залишитися у владі”. Думки юристів розділилися. “Можливість відкликання депутата була в СРСР, але вона не працювала. В європейських країнах імперативний мандат заборонений. Отзывая депутатів, партії будуть керуватися своїми міркуваннями: одних відкликати будуть, інших — ні, — каже Василь Мірошниченко. — Норма дозволяє штучно змінити склад місцевої ради”. “Я вважаю, ця норма цілком може заробити. На мою думку, тут немає порушення принципу верховенства права: місцева громада повинна мати можливість відкликати депутата. Є населені пункти в кілька тисяч чоловік, де зібрати голоси не буде проблемою. Це може працювати краще, ніж контроль з Києва”. – каже Станіслав Батрин.

Процедура відкликання депутата: три кроки

Процедура відкликання депутата місцевої ради буде досить простою. Якщо політик обирався по багатомандатному округу, ініціативна група збирає підписи виборців (входити у таку групу можуть і інші депутати). Підписів потрібно набрати більше виборчої квоти (число виборців округу розділити на число мандатів). Приміром, якщо в міськраді — 100 депутатів, а в місті — 300 тисяч жителів, то потрібно зібрати більше 3000 підписів. Далі вони відправляються в територіальну виборчу комісію (ТВК), яка перевірить ці підписи. Потім збирається з’їзд партії, депутата від якої вирішили позбутися люди (або сама партія), і делегує на місце скандального кандидата іншої людини.

Депутата, обраного в одномандатному окрузі (в селах і селищах до 90 тисяч жителів), зможе самостійно відкликати громада, але тоді потрібно зібрати не менше половини голосів виборців, які взяли участь у виборах в той же сільрада (якщо в селі проживає 8 тисяч виборців, знадобиться 4 тисячі підписів). Підписи також повинна перевірити ТВК, а для заміни депутата потрібно провести перевибори. На думку представника комітету з питань правової політики Олександра Черненка, процедура може зайняти кілька днів, і місяць: “Якщо партія захоче відкликати депутата, вона швидко збере голоси. Їх не так багато потрібно”.