За кадром фільму «П’ять вечорів»: На яку авантюру зважилися Микита Міхалков і Людмила Гурченко

20 лютого виповнюється 101 рік від дня народження відомого драматурга, поета і сценариста Олександра Володіна. За його п’єсами були поставлені спектаклі і фільми, які користувалися величезною популярністю у глядачів: «Дзвонять, відкрийте двері», «З коханими не розлучайтеся», «Осінній марафон» та ін А ось проти екранізації своєї п’єси «П’ять вечорів» драматург категорично заперечував йому самому вона здавалася слабкою і застарілою. Але режисер Микита Міхалков наполіг на своєму, хоча для цього і йому, і акторам Людмилі Гурченко і Станіславу Любшину довелося піти на ризик…

На зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com
Влітку 1978 р. Микита Міхалков був зайнятий роботою над першою частиною фільму «Кілька днів з життя І. в. Обломова». Коли відзняли річну натуру, зйомки потрібно було відкласти до зими. Знімальну групу в такому випадку довелося б розпустити, і не було ніяких гарантій того, що через кілька місяців її вдасться знову зібрати в тому ж складі. Щоб цього не сталося, а простою у роботі не виникало, оператору Павлу Лебешеву прийшла смілива думка: використовувати цю паузу для того, щоб зняти ще один фільм. Олег Табаков підтримав цю ідею і запропонував взяти за основу готову п’єсу, щоб на створення сценарію пішло менше часу. «П’ять вечорів» Олександра Володіна здавалися ідеальним варіантом: дійових осіб небагато, масовки немає, натурних зйомок теж – дія відбувається в трьох квартирах, та ще в ресторані і на пошті.

Кадр з фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: aif.ru
Ідея зняти фільм за 25 днів здавалася абсолютно нездійсненною – тоді ніхто не знімав кіно в такі стислі терміни. Коли на «Мосфільмі» дізналися про намір Михалкова зняти між двома серіями «Обломова» ще один фільм, спочатку з режисером не хотіли навіть розмовляти з цього приводу. Долю фільму несподівано вирішила існувала в ті часи система державного планування: одна з кіностудій не впоралася з запланованими зйомками, річний план перебував під загрозою зриву, і що здалася спочатку абсурдною ідея Михалкова тепер виглядала рятівною. Йому навіть пообіцяли дати в усьому «зелене світло» і дозволили затвердити всіх акторів без проб. Справа залишалася за малим – отримати згоду драматурга на екранізацію його твори.

Драматург і сценарист Олександр Володін | Фото: rg.ru
П’єсу «П’ять вечорів» Олександр Володін написав ще в 1959 р. Сам він її не високо оцінював і, читаючи її у Великому драматичному театрі, постійно переривався і говорив: «Вибачте, там дуже бездарно написано. Я це виправлю, і це виправлю…». Тим не менш виставу за цією п’єсою поставили, і хоча у глядачів він користувався успіхом, думки критиків розділилися: хтось вітав драматурга з успіхом, а хтось звинувачував його в песимізмі, спотворенні дійсності, «вузькому бытописательстве», «дрібнотем’я» і «нездоровому інтересі до маленьких людей і невлаштованим доль».

Людмила Гурченко і Микита Міхалков на зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com
Коли Володін дізнався про намір Михалкова зняти з «П’яти вечорах» фільм, ця ідея його не надихнула: він вважав, що режисер занадто молодий для того, щоб адекватно відтворити атмосферу післявоєнного часу, та й сюжет самої п’єси здавався йому безнадійно застарілим для кінця 1970-х рр., адже все, що було несподіваним і новим на початку «відлиги», вже давно стало нормою. «Коли п’єса була написана, – згадував письменник, – самотніх жінок на сцені й екрані ще не існувало. Невлаштовані долі були немислимі. Але з тих пір самотні жінки густо заселили кінотвору, невлаштовані долі стали ще більш невлаштованими». Міхалков переконав Володіна для початку приїхати на знімальний майданчик, поспостерігати за процесом роботи над «Обломовим», а заодно обговорити перспективи майбутніх зйомок. Творчий процес так захопив Володіна, що він піддався на вмовляння. Всі зміни в сценарії з ним узгоджували, але він ні разу не дозволив собі втрутитися в роботу і погодився і з трактуванням сюжету, і з вибором акторів на головні ролі.

Людмила Гурченко у фільмі *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: aif.ru, rg.ru
Людмилі Гурченко на той момент було вже за 40, і вона вже почала втрачати віру в те, що режисери можуть тримати слово – з моменту її тріумфу в «Карнавальної ночі» їй багато обіцяли головні ролі, але ніхто нічого путнього так і не запропонував. Микита Міхалков вже давно заявляв про свій намір попрацювати з Гурченко, він бачив її в головній ролі у своєму фільмі «Незакінчена п’єса для механічного піаніно», але тоді на інших зйомках Гурченко зламала ногу, і чекати її одужання не стали, замінивши її іншою актрисою. Однак Міхалков стримав свою обіцянку і на головну роль в «П’яти вечорах» затвердив її без проб.

Людмила Гурченко і Микита Міхалков на зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com

Людмила Гурченко у фільмі *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: aif.ru
Для актриси рішення знятися у фільмі, робота над яким тривала всього 25 днів, було не просто авантюрою – зйомки тривали з ранку до пізнього вечора, і для жінки витримати такий ритм було фізично складно. Але Гурченко безмежно довіряла Михалкову як режисеру і була готова стійко переносити будь-які труднощі.

Людмила Гурченко і Микита Міхалков на зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com

Станіслав Любшин у фільмі *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: aif.ru
Головну чоловічу роль Михалков запропонував Станіславу Любшину – він вже грав в «П’яти вечорах», це був її дебютний спектакль на сцені «Современника», хоча тоді він виконав іншу роль. Перед актором стояло непросте завдання – у п’єсі автор давав зрозуміти, що головний герой не повернувся з фронту не тому, що зрадив свою любов до Тамари, а з-за того, що цей час він провів у сталінських таборах. Про це не говорилося прямо, у фільмі не було політичних підтекстів – тільки історія кохання. Любшин розповідав: «Тут яка ще складність була, чому до п’єси спочатку чіплялися. Ільїн адже не тільки воював, він же ще й сидів. У тексті було ясно, що людина прибув з тих самих місць, де він дуже багато страждав. Сибір, він шофер, він не розповідає про це – хвалитися нічим, але в поведінці персонажа треба було знайти таку якість, яке б говорило, що це не піаніст приїхав, а людина, яка пройшла дуже важке життя. Він не педалює, він все в собі тримає, але видно, через що він пройшов. Ось ще тонкість яка повинна була бути. Здається, ми це зловили».

Кадр з фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: rg.ru
Результат його роботи вразив навіть автора п’єси. Володін зізнавався: «Коли я дивився фільм, думав, що, сам того не відаючи, написав свого Ільїна спеціально для Любшина». За цю роль актор отримав приз на Міжнародному кінофестивалі у Франції і був визнаний кращим актором 1979 р. за результатами опитування читачів журналу «Радянський екран».

Микита Міхалков і Станіслав Любшин на зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com

Кадр з фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com
Репетиції «П’яти вечорів» почалися ще під час зйомок першої частини «Обломова». Вдень знімали, а ввечері репетирували ролі з нового фільму. Однак офіційно зйомки «П’яти вечорів» ще не почалися, а акторам потрібно було видавати добові. Для цього Міхалков затіяв ще одну авантюру: він викликав їх нібито під приводом зйомок в «Обломові», і вони справді знялися в декількох епізодах – правда, з усіх залишили тільки один з участю Гурченко. Міхалков дійсно вклався в заплановані терміни – зйомки тривали всього на один день більше заявленого 26 днів.

Станіслав Любшин у фільмі *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: rg.ru
За кордоном «П’ять вечорів» оцінили високо. Єдине, чого не могли зрозуміти іноземці, – що таке «комунальна квартира». І трактували побачене по-різному: хтось вирішив, що в СРСР є така традиція – всі родичі живуть разом, хтось сприйняв фільм як абсурдистский – по квартирі головної героїні ходять привиди, можливо, це образи її минулих гріхів. Насправді жодних прихованих смислів в цьому не було, тільки реалії радянського повоєнного побуту.

На зйомках фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: mgorskikh.com

Кадр з фільму *П’ять вечорів*, 1978 | Фото: rg.ru
Під час прем’єри фільму драматург Олександр Володін зізнався: в основу сюжету п’єси лягла реальна історія, яку він пережив сам. У нього була точно така ж зустріч зі старою любов’ю, яка перевернула його життя. Тому він точно знає: яким би довгим не був вечір, ніколи не можна забувати, що наступного ранку обов’язково почнеться з світанку!

Фільм *П’ять вечорів* спочатку всім здавався сумнівною авантюрою | Фото: mgorskikh.com
Ролі племінника головної героїні і його нареченої виконали по рекомендації Олега Табакова його учні – 18-річний Ігор Нефедов і 19-річна Лариса Кузнєцова. На жаль, доля актора склалася трагічно: Згасла зірка Ігоря Нефедова.