За кадром фільму «Вусатий нянь»: Як головний герой зіграв злий жарт з актором Сергієм Прохановим

42 роки тому сімейна комедія «Вусатий нянь» стала одним з найулюбленіших фільмів радянських глядачів – її тоді подивилися понад 40 млн осіб. Для Сергія Проханова роль Кеші Четвергова стала візитною карткою і путівкою у велике кіно, проте сам актор недолюблював свого героя, на відміну від дітей, для яких він став кумиром. Навіщо режисер під час зйомок одягав на голову нічний горщик, як Проханова вдалося впоратися з 20 дітьми, грали в гру «Налякай дядечка», і чому Кеша зробив його своїм заручником – далі в огляді.

Актор і режисер Володимир Грамматіков | Фото: kino-teatr.ru
Цей фільм був першою повнометражною режисерською роботою Володимира Грамматикова. До цього він закінчив акторський факультет Вдіку, став актором Театру пантоміми, відслужив у армії, а потім поступив в той же вуз на режисерський факультет. В якості режисера дебютував у 1976 р., у короткометражному фільмі «Тайфун, фас!». Перш ніж отримати можливість знімати повний метр, випускникам режисерського факультету зазвичай належало кілька років працювати асистентом режисера, потім – другим режисером, але Грамматикову пощастило «проскочити» ці етапи.

Кадр з фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: domkino.tv

Кадр з фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: teleprogramma.pro
Спочатку цей фільм повинен був знімати Євген Фрідман, він вже зібрав знімальну групу і почав проводити проби, але тут у нього з’явився інший проект, і сценарій комедії передали на кіностудії Грамматикову. Дізнавшись про те, що авторами були сценаристи «Дзеркало» Тарковського, Андрій Вейцлер і Олександр Мішарін, молодий режисер погодився не читаючи. Але коли Грамматіков дізнався сюжет, спочатку навіть сторопів: «Як це два таких автора написали таку дурницю про дитячий садок, про якогось лобуряку Кешу Четвергова».

Кадр з фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: teleprogramma.pro
А історія дійсно виглядала дивно: молодий нероба і веселун Кеша після школи вступив до інституту і на жодній з робіт не затримувався довше двох тижнів. А оскільки за дармоїдами тоді стежили, а Кеша до того ж попався на хуліганстві, розбивши скло в під’їзді, дільничний викликав його на засідання комітету народних засідателів при Жеку, де мала вирішитися його доля. Громадські діячі вирішили дати йому шанс на виправлення і відправили працювати в дитячий садок – для того, щоб він там пройшов курс перевиховання шляхом «суспільно корисної праці». Всі знайомі, колеги пророкували Грамматикову провал, адже найскладніше – знімати дітей, та ще й в такій кількості!

Сергій Проханов в ролі Кеші Четвергова | Фото: teleprogramma.pro
Незважаючи на всі свої сумніви, Грамматіков все ж взявся за роботу. Але тут виникла перша складність: він довгий час не міг знайти головного героя. Для всіх претендентів він влаштовував одне і те ж випробування: молодого актора пускали в кімнату з 20-ма дітьми і спостерігали, чи зможе він знайти з ними контакт – адже на зйомках це були його головні партнери. Багато з тих акторів, які приходили на проби, були привабливими, веселими, вміли грати на гітарі і співати, але «іспит» у дітей, яким дозволили грати в гру «Налякай дядечка», не пройшов жоден з них.

Сергій Проханов в ролі Кеші Четвергова | Фото: 24smi.org

Сергій Проханов на зйомках фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: dubikvit.livejournal.com
25-річний Сергій Проханов з порога заявив, що він – саме той, кого так довго шукав режисер. Самовпевненого нахабу тут же відправили в кімнату до 5-річним дітям. Коли через 10 хвилин Грамматіков підійшов до дверей, він здивувався мертвої тиші – зазвичай там стояв неймовірний шум. Він відкрив двері і побачив таку картину: Проханов звивався на підлозі і говорив: «Ми – риби, а риби мовчать!» Діти слухняно повторювали всі його рухи без єдиного звуку і дивилися на нього з захопленням. Так режисер зрозумів, що нарешті знайшов свого героя!

На зйомках фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: dubikvit.livejournal.com

На зйомках фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: dubikvit.livejournal.com
Але проблеми з пошуком акторів на цьому не закінчилися. Грамматіков збирався знімати в своєму фільмі тільки близнюків – за законом, юні актори могли працювати на зйомках не більше 4-х годин на день. Щоб апаратура не простоювала, а у дорослих акторів був повний робочий день, режисер придумав такий вихід з положення: задіяти близнюків, один з яких буде зніматися в першій половині дня, а другий – після обіду. Вдалося знайти 18 пар близнюків, але тут затія провалилася. Хоча діти були абсолютно схожі зовні, виявилося, що вони зовсім різні за характером, і в кадрі це було дуже помітно. В результаті з усіх знайдених претендентів у фільмі залишилася тільки одна пара дівчаток-близнят.

Близнята Таня і Наташа Томышевы у фільмі *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: kino.rambler.ru
Щоб отримати живу безпосередню реакцію дітей, режисер йшов на різні хитрощі. Наприклад, перед початком зйомок він ховав за спину нічний горщик, а після команди «Мотор!» одягав його собі на голову. Малюки заливалися сміхом, а режисер отримував потрібний кадр. Він розповідав дітям казки, складаючи їх на ходу, а іноді навіть підвищував голос. В результаті Грамматіков досяг потрібного ефекту, і діти впоралися з усіма завданнями. Проте в майбутньому ніхто з них не пов’язав свою долю з кіно.

Єлизавета Уварова у фільмі *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: kino-teatr.ru
На жаль, для 75-річної актриси Єлизавети Уварової роль няні Орини Родіонівни у фільмі «Вусатий нянь» стала останньою. Ще до початку зйомок вона дізналася про те, що у неї рак, але відмовлятися не стала. Прем’єри фільму Уварова не побачила – майже за рік до цього, в серпні 1977 р. її не стало.

Кадр з фільму *Вусатий нянь*, 1977 | Фото: liveinternet.ru
У глядачів комедія, якої ніхто не прогнозував успіху, користувалася величезною популярністю. На фільм ходили по кілька разів, і в результаті «Вусатий нянь» став однією з найбільш касових картин кінця 1970-х рр. Потрапляння Сергія Проханова в образ було стовідсотковим, і у нього з’явилася ціла армія шанувальниць. Він їздив по всьому СРСР з концертами, виконуючи пісні з фільму і розповідаючи про зйомки. Пізніше він згадував: «Плакатами з моїм зображенням були обклеєні всі вулиці Москви, «хода» картини відбулося у всіх кінотеатрах країни… Приїжджаємо в який-небудь великий місто з творчим вечором – там зупиняються заводи, червона доріжка, «Волга» від міськкому партії, піонери у небо випустили голубів, вірші читають вітальні, банкети, персональні екскурсії, будь-яка примха… Навіть, бувало, автомобіль разом зі мною на руках носили. Збирав повні стадіони. В кінотеатри кілометрові черги стояли. Голлівуд плаче осторонь від заздрості… адже Справа не в гонорарах – ми були ідолами, кумирами, небожителями… Але образ дав стільки ж, скільки і відняв: багато гарних ролей пішло до іншим акторам, а мені на все життя дісталося амплуа разбитных «Вась» у пролетарських кепках…».

Сергій Проханов в ролі Кеші Четвергова | Фото: domkino.tv
Режисери засипали його новими пропозиціями, але всі вони були однотипними – йому пропонували грати виключно веселих безтурботних хлопців, таких же, як його Кеша. Ймовірність назавжди залишитися заручником однієї ролі була дуже високою, і Сергій Проханов не захотів тиражувати цей образ. Він мріяв про серйозних і глибоких драматичних ролях, але глядачі і режисери представляли його тільки в комедійному амплуа. У 1978 р. йому випав шанс зруйнувати цей стереотип – Проханов зіграв віроломного колишнього нареченого головної героїні фільму «Молода дружина». Його герой був зрадником і негідником, але це не бентежило актора – він радів можливості вирватися з амплуа «славного хлопця».

Сергій Проханов тоді і зараз | Фото: 24smi.org
Актор продовжував зніматися в кіно до початку 1990-х рр., але яскравих головних ролей, порівнянних за масштабами популярності з «Вусатим нянем» і «Молодою дружиною», в його фільмографії більше не було. У той період Проханов прийняв дуже важке і важливе для себе рішення – він пішов з акторської професії в режисуру. Вже 30 років Сергій Проханов очолює створений ним Театр Місяця і не шкодує про те, що пішов з кіно.

Сергій Проханов з учасниками дитячої акторській студії при Театрі Місяця | Фото: dubikvit.livejournal.com

Цю картину Сергій Проханов називав однією з кращих у своїй фільмографії: За кадром фільму «Молода дружина».