Борис Ясен, Валентин Литовський і Гуля Корольова | Фото: kino-teatr.ru
Можливо, в майбутньому вони могли б побудувати успішну кінокар’єру, але встигли зіграти всього кілька ролей. Вони пішли на фронт зовсім юними і загинули під час боїв. Сучасні глядачі навряд чи бачили фільми з їх участю і напевно не згадають їх імен. Незаслужено забуті маленькі герої змогли не тільки залишити слід в історії кінематографа, але і зробити все для того, щоб наблизити перемогу над фашизмом.
Борис Ясен у фільмі *Тимур і його команда*, 1940 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Тимур і його команда*, 1940 | Фото: kino-teatr.ru
У фільмографії Бориса Ясена було всього 2 фільму, але обидва вони стали культовими для дітей і підлітків 1940-х рр. – це «Тимур і його команда» і «Клятва Тимура». Борису дісталася роль хулігана Ведмедики Квакина, і 17-річний актор з нею блискуче впорався. На початку війни йому виповнилося 18 років, і він пішов на фронт. У 1942 р. Борис повернувся, щоб зіграти в продовженні першого фільму, а після завершення зйомок знову вирушив на передову. На початку 1943 р. Борис Ясен пропав без вісті.
Борис Ясен у фільмі *Тимур і його команда*, 1940 | Фото: kino-teatr.ru
Кадри з фільму *Юність поета*, 1936 | Фото: kino-teatr.ru
Валентин Литовський встиг зіграти лише одну роль – у 15 років він перевтілився у ліцеїста Олександра Пушкіна у фільмі «Юність поета», який вийшов на екрани в 1937 р. до сторіччя дуелі. Цей фільм користувався великим успіхом у глядачів і навіть був удостоєний золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі. Починаючий актор планував вступати в ГІТІС, але ці плани зруйнувала війна. У 1939 р. 18-річного юнака призвали в армію, а в самому початку ВІЙНИ, у липні 1941 р. його життя обірвалося під час битви під Мінськом.
Валентин Литовський у фільмі *Юність поета*, 1936 | Фото: kino-teatr.ru
Гуля Корольова у фільмі *Баби рязанські*, 1927 | Фото: kino-teatr.ru
Ім’я героїні ВВВ Гулі Корольової в радянські часи було відомо кожному школяреві, а її портрети прикрашали сторінки всіх підручників історії та літератури – завдяки тому, що її образ був увічнений у повісті Олени Ільїної (сестри Самуїла Маршака) «Четверта висота». При народженні дівчинка отримала ім’я Марионелла, але з дитинства її всі називали Гулей. Вона з’явилася на світ у 1922 р. в родині режисера Володимира Корольова та актриси Зої Метлиной. Завдяки батькам Гуля вперше потрапила на знімальний майданчик в 3 роки – це був епізод у фільмі «Каштанка». Потім був фільм «Баби рязанські», а в 12 років Королева зіграла свою першу головну роль, яка принесла їй славу, – у фільмі «Дочка партизана». За цю роботу її нагородили путівкою в «Артек». Через рік Гуля зіграла ще 2 ролі у фільмах «Я люблю» і «Сонячний маскарад», і на цьому її кінокар’єра завершилася.
Кадр з фільму *Дочка партизана*, 1935 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Дочка партизана*, 1935 | Фото: kino-teatr.ru
Після закінчення школи Королева надійшла у гідромеліоративний інститут, вийшла заміж і народила сина. Коли почалася війна, вона отримала звання санинструктора і пішла працювати в госпіталь. А в 1942 р. записалася добровольцем на фронт. Як санинструктора Гуля винесла з поля бою понад 50 бійців. В одному з боїв дівчина підняла і повела в атаку залишився без командира підрозділу, і цей бій став для неї останнім. На початку 1943 р. вона була нагороджена орденом Червоного Знаменні посмертно.
Гуля Корольова | Фото: kino-teatr.ru
Володимир Константинов у фільмі *Новий Гулівер*, 1935 | Фото: kino-teatr.ru
У фільмографії Володимира Константинова лише одна робота – це головна роль у фільмі Олександра Птушка «Новий Гулівер», де він знявся в 15 років. Останніми словами його героя були: «Яке життя велика!» А самому акторові було відведено всього 24 роки. У 1941 р. 21-річний студент інженерно-будівельного інституту пішов на фронт, а в березні 1944 р. загинув у битві під Нарвою.
Володимир Константинов | Фото: kino-teatr.ru
Олексій Лярский у фільмі *Дитинство Горького*, 1938 | Фото: kino-teatr.ru
У 15 років дебютував у кіно і Олексій Лярский, який зіграв роль юного Максима Горького у фільмах «Дитинство Горького» і «В людях», знятих за автобіографічній трилогії письменника. Режисер Марк Донськой розповідав: «Дитинство Горького» – назва першої частини трилогії. А Альоша Лярский – виконавець головної ролі. Довго ми шукали його. Добре пам’ятаю ці дні. На студію приходили сотні хлопців, і всі схожі один на одного: кирпаті, блакитноокі, русоголовые. Вибрали ми Олексія Лярского, вразила нас глибиною, вдумливістю, ліричністю. Чудово прочитав він вірші Некрасова… Перші проби показали, що нам пощастило, що ми знайшли надзвичайно цікавого виконавця. Працювати з Альошею Лярским було дуже приємно і цікаво… В ньому було все: якась незрозуміла професійна зрілість, і щирість, і дитяча безпосередність… Коли почалася війна, Альоші було всього 17. Але він пішов на фронт добровільно і загинув». Марк Донськой називав Лярского одним з найталановитіших юних акторів, яких йому довелося знімати. Його життя обірвалося в 20 років у наступальної операції під Ленінградом.
Олексій Лярский у фільмі *В людях*, 1938 | Фото: kino-teatr.ru
Про юній актрисі, яка зіграла дівчинку Ніну у фільмі «Підкидьок», відомо небагато. Це був єдиний фільм Елі Биковської. Їй пощастило зустрітися на знімальному майданчику з Фаїною Раневської, Риной Зеленої, Ростиславом Пляттом і Петром Репніним. А ось про її подальшу долю достовірних даних немає. За одними даними, вона в 15 років була евакуйована з Москви, але загинула, коли їх склад потрапив під бомбардування. За іншою версією, Еля попала в партизанський загін і загинула в одному з боїв.
Еля Биковська у фільмі *Підкидьок*, 1939 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Підкидьок*, 1939 | Фото: kino-teatr.ru
Багатьом акторам-фронтовикам пощастило повернутися з війни живими, і згодом вони домоглися успіху в акторській професії: Як Володимиру Етушу однополчани допомогли придумати образ товариша Саахова.
Thanks!
Our editors are notified.