Закон про військовому становищі: що чекати народу

Закон про військовому становищі: що чекати народу

Можуть вилучати квартири і машини, а зброю та боєприпаси залишать

З сьогоднішнього дня в Україні офіційно вступає в силу закон про правовий режим воєнного стану (ВП). Документ, як писала “Сегодня”, Рада прийняла 12 травня, а президент підписав 8 червня. Поспішаємо заспокоїти: підписання зовсім не означає введення воєнного стану, а лише регулює її, якщо такий стан коли-небудь доведеться ввести.

ПРИБРАЛИ НЕТОЧНОСТІ. Розробку документа в РНБО почали наприкінці лютого. Як пояснював секретар Рнбо Олександр Турчинов, його мета — удосконалити застаріле законодавство у відповідності з новими викликами. Адже попередній закон був прийнятий ще в 2000-му, і багато які його норми не відповідають сьогоднішнім реаліям, особливо після початку конфлікту на Донбасі. У розмові з “Сегодня” член комітету Ради з питань правосуддя, нардеп від “Батьківщини” Сергій Соболєв, пояснював, що багато положень старого закону про військовому становищі дублювали закон про проведення антитерористичної операції. Крім того, у старому законі не було норми, яка б регламентувала порядок роботи військово-цивільних адміністрацій. Їх, як відомо, своїм указом Петро Порошенко створив 5 березня в Донецькій і Луганській областях. Тому на законодавчому рівні потрібно було прибрати всі неточності.

НОРМИ. За законом, воєнний стан вводиться указом президента по всій країні або в окремих регіонах (наприклад, можуть ввести тільки на окупованих бойовиками територіях. — Авт.). Термін дії ВП та межі територій, як і завдання, президент прописує в указі. Закон дозволяє запроваджувати трудову повинність, використовувати потужності та залучати працівників підприємств усіх форм власності в потребах оборонки, примусово вилучати майно, як у юридичних, так і фізичних осіб, запроваджувати комендантську годину (зазвичай у нічний час. — Авт.), а також поселяти в квартири простим людям військовослужбовців. А от норму, яка дозволяла вилучати вогнепальну зброю і боєприпаси у людей, до другого читання із закону прибрали. Під час дії ВП командування може обмежувати свободу пересування населення, перевіряти документи, вантажі, житло і забороняти проведення страйків, зборів та акцій.

ВИБОРИ. ВП також дозволяє забороняти діяльність політпартій, не можна проводити вибори, зміщувати президента та припиняти повноваження ВР. Але тут є нюанс. За словами Соболєва, якщо ВП введуть тільки в окремих районах Донецької та Луганської обл., то за законом, це зовсім не означає скасування місцевих виборів на решті території України цієї осені. Колишній же комбат батальйону “Донбас”, а нині нардеп від “Самопомочи” Семен Семенченко, ще в середині травня пропонував президенту ввести ВП. Але думка президента незмінно: “Якщо перемир’я буде порушено, перейдена лінія зіткнення, організований наступ на ЗСУ — в ту ж мить мною буде підписано указ про введення ВП”. Зараз ймовірність введення ВП, як по країні, так і в окремих регіонах, невисока. Про це говорять як експерти, так і наші джерела в оточенні президента. “Був наступ під Марьинкой. Але воно локальне. ВП введуть тільки у разі повномасштабного наступу”, — сказало джерело в АП. Але є і зворотна сторона медалі, адже ВП може бути вигідно владі, оскільки в умовах істотно просіли з дати парламентських виборів восени 2014-го рейтингів проведення місцевих виборів на руку Банковій. “Всі важелі управління країною на час дії режиму переходять до головнокомандуючого. Але Захід дав чітко зрозуміти: “Якщо введете ВП, нашої допомоги вам не бачити”. Міжнародні договори забороняють надавати офіційно воюючою країні будь-яку допомогу. Так і РФ отримає легальний шанс військової інтервенції в Україну”, — підсумував наш джерело в АП. Але в той же час у МВФ можуть не згортати програму в разі ВП в Україні. “У МВФ немає юридичних заборон, що перешкоджають продовженню співпраці в таких умовах. Ми вже співпрацювали з низкою країн, на території яких розгорталися воєнні конфлікти”, — заявляв голова представництва МВФ в Україні Жером Ваше.

Експерти: “планів ввести ВП у влади немає”

Експерти скептично ставляться до можливості введення ВП саме зараз. “Який сенс? Якщо не буде повномасштабних військових дій на Донбасі, то немає необхідності в ВП. У країні і так проходить часткова мобілізація. ВП був сенс вводити рік або півроку тому, коли дійсно ми не були готові до відбиття наступу. А зараз ми адаптувалися до уповільненим бойових дій. Але якщо ввести ВП, місцевих виборів не буде”, — вважає політолог Вадим Карасьов. Його колега, політолог Володимир Фесенко, вважає, що вступ в силу закону про правовий режим ВП зовсім не означає, що влада готується до введення ВП ні зараз, ні, приміром, у серпні, щоб заморозити проведення місцевих виборів: “цей Закон прийнятий не для того, щоб вже зараз вводити воєнний стан. Таких планів немає, і Порошенко про це сказав під час щорічного послання до парламенту. Введення ВП можливо лише у випадку масштабної ескалації конфлікту яких позаштатних ситуацій в певних регіонах, наприклад, терористичні акти, сепаратистські виступи. Крім Донецької та Луганської обл., де це може бути потенційно пов’язане з відновленням масштабних військових дій, мова може йти про регіони, які межують з цією територією, а також про Херсонської області, яка знаходиться на кордоні з Кримом. Але введення воєнного стану по всій країні не буде, я в цьому впевнений на 90%”. Військовий експерт Олексій Арестович поділяє думку політологів: “Основний аспект закону — чітко виписана процедура введення ВП не на території всієї України, а тільки в окремих її областях. ВП може бути введено лише якщо військово-політична обстановка зміниться так, що наслідки від його відсутності будуть гірше, ніж введення. Наприклад, різка ескалація бойових дій на фронті”. За його словами, під час ВП не можуть бути проведені вибори. “Більш того, введення ВП — це навантаження на економіку. Тому, враховуючи нинішній економічний стан України і зовнішньополітичне, переговори про кредити, про реструктуризацію боргу, шанси на його введення мінімальні”, — сказав Арестович.