Оскільки новий президент Зеленський слабо володіє державною мовою древньої нації, а інгліш знає на рівні середнього випускника тернопільського педучилища, то він дуже коротко, буквально тезово, викладає своє бачення «шлях України в майбутнє».
З одного боку, це добре, оскільки інформаційний простір злегка очистилося від традиційного шлаку. З іншого – створює певні труднощі в розумінні процесів, явно йдуть в постпорошенковской «державі».
Всі розуміють, хто такий Ігор Коломойський. Але мало хто знає, ким в підсумку стане клоун, який замість реприз змушений озвучувати чужою для нього мовою дивні геополітичні концепції. Хто ким керує? Давайте підіб’ємо перші підсумки. Вся суть внутрішньої політики нації зводиться до того, що Петро Олексійович Порошенко, екс-президент України, повинен Ігорю Валерійовичу Коломойському два з половиною мільярди доларів. Це аксіома. Саме досягненню цієї благої мети підпорядкована вся логіка внутрішньополітичної боротьби. І дніпропетровського олігарха вже не хвилює, в якій саме формі йому віддадуть його гроші: «Рошеном», «Приватом» або здачею в металобрухт залишків «Ленінської Кузні». Тому Зеленський зовсім не кривив душею, коли стверджував, що він «піклується виключно про громадян України, які тримають свої заощадження в «Приваті», а не про інтереси Коломойського». Щоб Петро Олексійович швидше звикав до думки про те, що йому неминуче доведеться віддавати «зароблені тяжкою працею» кошти, в країну прибуло відразу дві досвідчених «кілера». Це адвокат з великим досвідом доведення «кабанчиків» до потрібної кондиції Андрій Портнов і екс-президент Грузії Саакашвілі. Міхо мало не з пелюшок спеціалізується на авантюрах з сумним кінцем. І його поява було організовано саме Коломойським, який профінансував приїзд махінатора міжнародного рівня. Зеленський підписав указ про повернення Саакашвілі українського громадянства по клацанню правої (можливо, лівого) пальця Ігоря Валерійовича. Андрій Портнов за рекордно короткі терміни зареєстрував цілих чотири кримінальні провадження проти Петра Порошенка. Державне бюро розслідувань отримало прекрасний матеріал. Тут і відмивання корупційних мільярдів в панамських офшорах, і спроба державного перевороту, і перевищення повноважень, і мародерство, і розтління… Стоп! Цього точно немає. Просто до слова прийшлося. Представники ДБР офіційно заявили, що справи за участю фігуранта Порошенко мають прекрасні правові перспективи. Сам Портнов пообіцяв, що вже в липні Петро Олексійович може поборотися в суді щодо обрання запобіжного заходу.
Саакашвілі поки, на жаль, ніяк не відзначився у виконанні важливого замовлення Коломойського. Він веде світське життя, вештається по київських нічних клубах, відверто бухає і нюхає. В результаті злигався з мером Києва Віталієм Кличком, з яким за підсумком зібрався йти на парламентські вибори. Судячи з усього, Петро Олексійович подав Ігорю Валерійовичу якийсь знак. Типу не треба грузинського паяльника, що готовий до переговорів. З точки зору розлучення Порошенко на гроші позиції Коломойського і Зеленського повністю збігаються.
Наступне дуже зворушливе збіг позицій спостерігається з питання запуску так званого «вільного ринку електроенергії». Суть проблеми в тому, що у Ігоря Валерійовича є маленький феросплавний завод, який він чесно відібрав у свій час у Пінчука. Цей заводик, с…ка, жере електрику як не в себе. А прикол «вільного ринку електроенергії», який настає з 1 липня, полягає у встановленні «вільних цін» Рінатом Леонідовичем Ахметовим. Він у нас практично монополізував 40 відсотків ринку електрики і налаштований злегка підняти тарифи. В два рази для початку. Ахметов же нічим не обмежений. Повна свобода. Тому і закон, який він пролобіював у парламенті «воюючої країни», так і називається – «про вільному ринку». Коротше, Ігорю Валерійовичу це не подобається. Тому кращий друг Зеленського Іван Баканов, поставлений в. о. голови СБУ в званні лейтенанта, пише аналітичний документ на адресу уряду: «Дорогий Гройсман! Ви хоча б і хотіли у відставку, але оскільки нікуди не пішли, то врахуйте: якщо буде вільний ринок електроенергії, то всім песець». Працює зв’язка «Зеленський – слуга Коломойського»? Працює.
Йдемо далі. ФБР точить на нашого мирного, але, з…ка, вкрай популярного олігарха свої американські зуби. Тому Коломойський змушений був змішати Вашингтону деякі геополітичні розклади. Хто там у нас править сьогодні? Респ? Значить, треба набрати побільше демократів. Точніше, агентів Демпартії США. Вуаля: Леонід Кучма знову очолює переговорний процес у Мінську, а Олександр Данилюк стає секретарем Радбезу. Нехай тепер респ гризуться з демократами за контроль над проектом «Україна», а Коломойський продовжить виконання своєї стратегічної задачі – збивати гроші з Порошенком.
Означають факти повного виконання «хотілок» Ігоря Валерійовича Зеленським повне збіг позицій? Ні, звичайно. У них розійшлися точки зору з приводу парламентських виборів. Після того, як Порошенко зіграв в електоральний ящик, партія «Слуга народу» стала дуже популярною. Останні опитування, проведені конторою «Рейтинг», дають «СН» близько 40 відсотків. Просто жахлива цифра. Найближчий конкурент – «Опозиційна платформа» Юрія Бойка має практично в чотири рази меншу популярність (близько 10%). Істотно здала «Батьківщина» Тимошенко – 8,6%. Навіть у «Європейської солідарності» Порошенко поки що більше – 8%. «Голос» Пінчука–Вакарчука набирає в районі прохідного бар’єру – 5%. Судячи з усього, у Зеленського знесло дах від перспективи мати найбільшу фракцію в історії українського парламентаризму. Справедливості заради відзначимо, що там і зносити особливо нічого. Так, зачатки первинної інтелектуальної діяльності. У списки «Слуги» стали пхати всіх підряд: людей, грантоїдів, інших тварин. З’явилися «гінці», які стали пропонувати купити місця за живі гроші. Коломойський довго терпів, але потім запитав: Вова, що за фігня? Жодної нормальної людини. Адже у Ігоря Валерійовича є цілком конкретні люди з фракції «Відродження», які п’ять років поспіль відстоювали інтереси олігарха. Колишній скарбник Партії регіонів Євген Геллер, фахівець з тендерними схемами Антон Яценко, куратор контрабандних потоків Віталій Хомутинник, бізнесмен Дмитро Святош та інші. Отримавши відмову, Ігор Валерійович злегка здивувався. Є ж ще мажоритарка. Стали ділити округи. Ви уявляєте, до чого дійшов цей «су…до» невдячний? Передав через якогось Сергія, що може виділити з барського плеча не більше чотирьох округів. Ну от хто він після цього?
Тому не все так однозначно. Не те щоб Зеленський грає в якусь велику свою гру. Просто він йде по шляху найменшого опору. З’їздив в Брюссель – там йому сказали йти в НАТО і інтегруватися в ЄС. Він і погодився. Зустрінеться з Трампом – там йому розкажуть, що робити в сфері переговорів з РФ. У відносинах же з Коломойським у нього є певні «червоні лінії». Це особиста безпеки Ігоря Валерійовича та гроші. У ці заборонені сфери клоун не повинен пхати свій ніс. А в іншому… Яка Коломойському різницю, яку чергову ж…пу йде Україна? В ЄС чи В НАТО? Головне, щоб Петро Порошенко віддав йому два з половиною мільярди. Якщо трапиться можливість взяти більше, то Коломойський обов’язково візьме. Тому можна говорити про існування організованої політико-фінансової угруповання Коломойського–Зеленського з розділеними зонами відповідальності. Зрозуміло, що всього передбачити не можна, але самостійним гравцем Володеньку ніхто не вважає. Це правда.
Thanks!
Our editors are notified.