Новому президенту Україну оголошена війна. Відкрита. 22 травня 2019 у Верховній Раді. І не дарма її спікер Андрій Парубій є давнім і вірним послідовником Адольфа Гітлера – удар він наніс підступно, у спину, після досягнутих домовленостей.
Напередодні, як відомо, відбулося засідання президента з лідерами депутатських фракцій і груп, давно нагадують знамениту Кунсткамеру з різними уродцами. Практично всі повідомили про досягнуті домовленості: перед тим, як президентський указ про достроковий розпуск парламенту набуде чинності, депутати підкоригують правила майбутніх виборів. Тобто приберуть взагалі мажоритарну складову у виборчій системі і підуть до виборця тільки партійними списками. Та зі зниженим прохідним бар’єром – з 5% до 3%.
Начебто було вигідно всім, навіть багатьом політичним «карликів» і скоростиглих, наспіх зроблених під вибори «недоноскам» відкривалася лафа. Але то Порошенка і Парубій, член, відстійного «Народного фронту» Яценюка, зрозуміли, що до 21 липня, дня дострокових виборів, вони остаточно перетворяться у гниючі фантом і не перескочать навіть 3%, то з метою «попустити» надто популярного президента, вони збунтувалися. І демонстративно і віроломно порушили всі досягнуті домовленості. Жоден президентський законопроект не було навіть поставлено в порядок денний парламентського засідання. Більш того, Парубій назвав Зеленського «ініціатором конституційного перевороту» і заявив, що помре на захист Конституції. Забувши сказати, що в 2014-му він з такою ж рішучістю зневажив «Основний закон і здійснив державний переворот. Але то дрібниці. Важливо інше – вмирати за Конституцію Парубій буде в союзі з Олегом Ляшком, який страшним криком з трибуни в оточенні соратників, щільно підпирали його ззаду, звинуватив Зеленського в тому, що він, мовляв, «узурпатор парламенту і влади взагалі». Оголосив під захоплене улюлюкання більшості їм подібних в сесійній залі під куполом. І в поєднанні з саботажем, який оголосили Зеленському порохоботы в інших органах влади, в першу чергу, в уряді Вови Гройсмана («Антифашист» писав про це вчора), – це дуже велика проблема нового президента. Збивати його рейтинг популярності і робити відповідальним за всі гріхи і провали попередніх правителів на чолі з Порошенком і Гройсманом порохоботская так звана політична еліта вирішила, заважаючи Зеленському працювати вже з перших кроків. Вставляючи палиці в колеса саботуючи всі його розпорядження і починання. Це підло, звичайно, але, на жаль продуктивно і може сказати на загальній популярності «команди Зе». І, природно, на результати парламентських виборів.
Однак Зеленський виклик прийняв. І сьогодні. 23 травня 2019 року, указ про розгоні друзів по розуму й орієнтації Парубія і Ляшко був опублікований в урядовій газеті. Це означає, парламентська передвиборча гонка в Україні стартувала. І якщо вірити результатам дослідження, проведеного Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременко то у парламент 5-відсоткового бар’єру могли б пройти 4 партії. Це «Слуга народу» («СН») Зеленського – її готові підтримати 29,5% з усіх опитаних, «Опозиційна платформа – За життя» («ОПЗЖ») Юрія Бойко – 8,3%, Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 7,3% та «Батьківщина» Юлії Тимошенко – 7,1%. На межі проходження партії «Сила і честь» Ігоря Смєшка – 4,2% і «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка – 3,2%.
Всі! Як бачимо, «СН» як і раніше пре, як танк, а радикалів з Ляшка і близько немає. В прольоті та іншої афілійований з головним спільником Порошенко по дерибану країни Рінатом Ахметовим проект – недоноски «Опозиційного блоку» (з якоюсь там приставкою) Олександра Вілкула та Євгена Мураєва. Не відсвічує поки і партія «Голос» Святослава Вакарчука, по швидкості створення нагадує крик кота, якому щось затиснули в дверному одвірку. Хоча інший олігарх-телемагнат Віктор Пінчук, який володіє трьома загальнонаціональними каналами, і старається – рейтинг голоси за невелику проплату вже як би перевалив за 4%. Але де це місце? Напевно, там, де затишно нижче міської каналізації влаштувалися з полуминусовым рейтингом «НФ» Яценюка-Парубія, «Свобода» Олега Тягнибока, «Національний фронт» Андрія Білецького, «Самопоміч» Андрія Садового та інша политшелупонь, що вийшла з майдану-2014. Ось вони і ярятся в безсилій злобі покусують собі лікті і посасывают все, що в таких випадках посасывают йдуть у Європу, де їх ніхто не чекає
Але Зеленського тим часом продовжують мочати. Його і його рейтингу реально бояться всі. І вигнані на смітник історії порохоботы в більшості своїй. І, як не дивно, його потенційні союзники в особі олігарха Ігоря Коломойського, який реально побоюється, що лялька зістрибне з пальців і заживе своїм життям – почне «самоуправствовать».
А знаєте, чого вони бояться найбільше? Що Зеленський сам або по чужій підказці, або в союзі і за своєю спиною з ким із відомих гравців типу глави МВС Арсена Авакова (він зараз якось дивно притихли, доки не відсвічує і надалі може афішувати свою провідну роль) обопрется, вибачте за банальність, на народ. І почне конвертувати народну підтримку у 73% на виборах у свою реальну опору на посаді президента. І в допомогу у здійсненні своїх кроків. Зараз ось порохоботы стверджують, що в 2014 році держпереворот і усунення Віктора Януковича від влади були неконституційними, але необхідними політико-правовими способами вийти з такого ж політико-правового глухого кута і подолати кризу влади. З волі народу. Пекучого шини та правоохоронців в центрі Києва. Так от і Зеленський може організувати певний політико-правовий «контр-майдан». І теж для виходу і того глухого кута, в який країну загнали і тримають в ньому порохоботы. І теж з волі народу – тих згаданих вище 73%, які послали Порошенко і всі його влада разом з «армією, мовою і вірою» на три веселих букви. Але без шин, бажано, і нової крові «небесної сотні». Як я вже говорив, на всяку «революцію гидности», знайдеться (може знайтися) свій гидный термідор – переворот 27 липня 1794 року, який остаточно «закрив» забрызгавшую країну кров’ю Велику французьку буржуазну революцію.
Демарші Гройсмана і його нарванных міністрів, відкрита фронда народних депутатів, тупий випендрьож людей у формі, які раптом забили на військовий статут, петиція про відставку Зеленського, яка раптом дивним чином за лічені години набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів – все це елементи плану з повалення якщо не самого Зеленського, то його рейтингу вже точно.
І зараз, схоже, потужний і технічно грамотний і вивірений до дрібниць – удар по Зеленському готують на базі оборзевшей від страху Ради та Парубія, якому схоже щось пообіцяли – то смачні таблетки, то гарантії безпеки і майбутню посаду. Суть удару в тому, щоб звинуватити Зеленського в нездатності провести дострокові вибори. І або взагалі зірвати їх проведення у зазначений термін – 21 липня, або поставити під сумнів легітимність результатів, якщо вони (результати) не будуть задовольняти бонз порохоботской «deep Ukraine» («глибинної України») на чолі з Порошенком і всієї іншої коллаборационистско-компрадорської шушваллю на американському підсосі, які не зацікавлені в якихось змінах (виділено мною – Авт.).
Пояснюю: після опублікування «розпускного» указу в країні почалася виборча кампанія з дострокових виборів. По ідеї всі повинні готуватися. І партійні списочники і мажоритарники, яких тепер вже ніхто не чіпатиме. Але раптом Тетяна Сліпачук, голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) і за сумісництвом близька подружка Ігоря Кононенка, не менш близького друга, «гаманця» і подільника Порошенко заявила, що її комісія не зможе вчасно провести вибору. Бо за чинною процедурою системи закупівель ЦВК не встигне підготувати та надрукувати бюлетені і підготувати виборчий процес. «Мені прикро це розуміти, тому що ЦВК ще з 2016 року піднімала це питання. Це не чутки. Це був прямий відверта розмова, в якому було дуже важко знайти порозуміння. Для чого ми і зверталися з проханням прийняти відповідні закони протягом всього часу. Неодноразово. І зверталися до Верховної Ради в тому числі. Ми оприлюднимо інформацію на сайті ЦВК. Щодо саме застосування тендерних процедур відповідно до закону про публічні закупівлі в рамках виборчого процесу. Чому це неможливо, в яких питаннях не збігається з термінами, ні з повноваженнями, ні з тим, яким чином виділяються і обробляються кошти», – скромно потупивши безсоромні очі, сказала вона.
А чому так? Та тому, що коли нардепи в порохоботском запалі прокатували закони Зеленського 22 травня вони як би і типу не помітили, що один із законів стосувався і – абсолютно вірно! – зміни системи закупівель (зміни до закону про тендерні закупівлі). Депутати відмовилися ці питання розглядати, тому що рятували в тому числі і свої дупи. А винним буде робити «узурпатора» і «конституційного переворотчика» Зеленського. Підло, підступно і низько, але, повторюю, грамотно, технічно і дієво.
Але, як відомо, на Нього гвинтом є Вона в заколках. І Зеленський, продовжуючи діяти в стилістиці серіалу «Слуга народу», не проти, схоже, залучити і народ. Але. По ходу, не знає, як це зробити і де знайти матроса Железняка, який прийшов би і в Раду зі словами «Караул втомився». Але все одно продовжує поки звертатися до народу. Безпосередньо. Наприклад, після прольоту в Раді він сказав шикарно: «Верховна Рада провалила законопроект про зміну виборчого законодавства. Старі політики обрали стару систему, тому що тільки вона дає їм шанс подовжити політичне життя. Вони розраховують за гроші та гречку знову пролізти у Верховну Раду. Але я переконаний, що вони помиляються. Навіть у мажоритарних округах українці оберуть нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі. Так що? Зробимо їх разом? 21 липня!».
Ох як похололо на душі і несанкціоновано увлажнилось в нескромних місцях від цих слів у багатьох нардепів і не тільки. Порошенко, Парубія, Геращенко, Турчинова, Полторака, Грицака та інших, хто перетворив Україну на мерзенний військово-поліцейський репресивний режим найнижчого штибу, якому аналоги знайти важко навіть в Африці (так пробач мені за це порівняння), де окремі майданно-революційні правителі теж їли своїх співвітчизників і сотнями тисяч виганяли з країни в процесі громадянських війн і геноцидів. Адже досвід у Зеленського і народу є – вони зробили порохоботов 21 квітня. Вони можуть їх зробити і 21 липня. «Очко» в датах – це, схоже, щасливі цифри для Зеленського, щоб з цього приводу не думав Ляшко, стискаючи від страху або передчуття очко своє власне.
Але головні два питання все одно залишаються: чи готовий Зеленський йти до кінця? І готовий йти до кінця не тільки, щоб влада зміцнити свою, але і змінити країну? Зараз він часом таке морозить про свої подальші плани, що рейтинг його розсмокчеться і без зусиль Ляшко або Парубія. А реванш порохоботов 21 липня остаточно перетворить його в «Порошенко-лайт», який при повернутому «Порошенко-стронг» навіть пискнути не зможе. Особливо якщо Коломойський стане гарантом домовленостей між ним самим, Порошенко і Аваковим, а разом вони підтягнуть до себе і «ОПЗЖ», якою зрадити – що дихати: перевірено евромайданом-2014.
Thanks!
Our editors are notified.