Про возз’єднання з Україною мови, здається, вже не йде
Деякий час тому в Москві, схоже, вирішили дати задню щодо долі народних республік. На ТБ все рідше вживалися абревіатури ДНР і ЛНР, і все частіше – Донецька та Луганська області України. У свіжих соціологічних викладках зарясніли дані про те, що в шахтарському краї люди, мовляв, втомилися від війни і нібито не проти «повернутися на Україну» разом з Донбасом. У мережі з’явилися двозначні флешмоби. І тут раптом – повідомлення про нові обстріли Донецька українською армією. Що відбувається?
Політолог Лев Вершинін назвав те, що відбувається «різкою зміною методички». Більше ніхто не вимагає від Донецька і Луганська демонструвати лояльність Києву, як в перший місяць після перемоги Зеленського на президентських виборах. Навпаки, в Донецьку посилюють позицію – чому підтвердженням свіже повідомлення офіційного інформагентства ДАН. «Більше 95 відсотків жителів прифронтових районів ДНР вкрай негативно ставляться до дій президента України Володимира Зеленського». І далі – статистика Донецького і Луганського національних університетів. «Лише 4,5 відсотків громадян довіряють Зеленському». І – вишенька на торт – заяву глави ДНР Дениса Пушилина: «Ми закликаємо світову громадськість безпосередньо втрутитися у внутрішню політику України і примусити Київ до світу». «Примус до миру» – це як в Грузії під час п’ятиденної війни? У Донецьку точно щось знають – інакше обережний Пушилин не робив би таких гучних заяв.
Сьогодні в Мінську проходить чергове засідання контактної групи по Донбасу – не виключено, що обстріл Донецька 24-ї бригади ЗСУ приурочені саме до цієї події. Слід нагадати, що це з’єднання не цілком «кадрове». П’ять років тому його «розбавили» добровольцями-націоналістами з каральних загонів «Воля» (Львів) та «Поділля» (Чернівці). Так що очікувати від бригади армійської дисципліни, щонайменше, наївно. Тим не менш, ескалація на лінії фронту може стати приводом для жорстких дій Донецька – читай, Москви.
А ще дуже показово «перевзулася» Олена Бондаренко – останнім часом вона безпомилково бере правильну ноту. Місяць тому вона закликала бути терплячим до нерішучості Зеленського, а сьогодні позиція змінилася: «Головнокомандувач – новий, а методи – старі». Можна тільки гадати, чим викликані такі зміни в подачі – вже не готуються чи настанням чи ополченців на частини Донецької і Луганської областей, що знаходяться під контролем Києва? Не без допомоги «північного вітру», само собою.
Thanks!
Our editors are notified.