В історії завжди були люди, які навіть перебуваючи у влади вважали за краще плисти за течією. Проте в пам’яті залишаються ті, хто не боїться брати на себе відповідальність і приймати рішення. При цьому рішення могли не користуватися популярністю і навіть викликати негативну реакцію у суспільстві, а оцінити їх повною мірою змогли лише нащадки. У нашому сьогоднішньому огляді пропонуємо згадати великих реформаторів, які залишили свій слід в історії Росії.
Ярослав Мудрий (978 – 1054)
Ярослав Мудрий, портрет з Царського титулярника, XVII століття. / Фото: www.wikimedia.org
Час правління Ярослава Мудрого було ознаменовано складанням першого світського зводу законів на Русі «Руської правди», а також «Церковного уставу». Київський митрополит вперше був обраний без будь-якої участі Константинополя. При Ярославі Мудрому зросла чисельність населення, стали будуватися храми і з’явилися перші російські монастирі, церковні тексти перекладалися з грецької на російську мову. Період правління Ярослава Мудрого став ерою розвитку давньоруської культури в цілому.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Рогволодович, а не Рюрикович: Чому князь Ярослав Мудрий не любив слов’ян і не щадив своїх братів >>
Іван III Великий (1440 – 1505)
Іван III Великий. / Фото: www.mtdata.ru
Головною заслугою Івана III Великого стало створення єдиного великого зводу законів, що отримав назву Судебник. Крім того, були закладені основи помісного землеволодіння, значно розширена територія держави. Саме за Івана Великого Росія змогла повністю позбутися залежності від Орди. Не дарма цього правителя, першим застосував до себе титул царя, називають «збирачем землі руської».
Іван IV Грозний (1530 – 1584)
Іван IV Грозний, портрет з Царського титулярника. / Фото: www.switki.ru
Один із самих жорстоких правителів в історії Росії став ініціатором та організатором Земського собору в 1547 році, а через два роки випустив Судебник, в якому на законодавчому рівні вводився єдиний податок і посилювалося закріпачення селян. В цьому ж Судебнике вперше з’явилося визначення хабара як злочину. При Івані Грозному з’явилися перші зачатки місцевого самоврядування завдяки земської реформи, запровадження ж «Уложення про службу» ознаменувало собою появу дворянського стану.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Іван Грозний – мудрий цар, просвітитель і реформатор >>
Олексій Михайлович (1629 – 1676)
Олексій Михайлович. / Фото: www.dropi.ru
Під час правління Олексія Михайловича був прийнятий звід законів, що отримав назву ” Соборного уложения і регулює цивільне, кримінальне та сімейне право. В той же час селяни були остаточно закріплені за поміщиками, також були сформульовані права і обов’язки різних станів. Олексій Михайлович займався реформуванням армії і розробив перший військовий статут, а ще втілив в життя повномасштабну церковну реформу. При ньому активно розвивалися культура і освіта, а ще була сформована дружня зовнішня політика
Петро I (1672 – 1735)
Петро I. / Фото: www.cadelta.ru
Він був першим російським царем, відправлений за кордон. Після повернення з Європи цар став дуже активно проводити численні реформи, затрагивавшие практично всі сфери життя держави. При Петрі Першому вперше з’явилися колегії, які за своєю структурою і функціями нагадують сучасні міністерства. Петро I ввів Табель про ранги, провів адміністративну реформу, в результаті якої країна була поділена на губернії.
При Петрі I з’явилася регулярна армія завдяки введеному рекрутським набором, а також з’явився військовий флот. Російська православна церква стала державним інститутом, створювалися газети, музеї, навчальні заклади. Була організована система казенних виробництв і застосовувалося кредитування промисловості, з’явилися захисні мита у зовнішній торгівлі. Саме Петро I оголосив Росію імперією і до кінця свого правління звів країну в ранг великої європейської держави.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як Лондон приймав Петра I, і чого навчився російський цар в Англії >>
Катерина II (1729 – 1796)
Катерина II. / Фото: www.regnum.ru
При Катерині II був введений свій суд для кожного стану і з’явилася вища судова інстанція – Сенат. При імператриці було збільшено кількість губерній, міста отримали права самоврядування, з’явилися паперові гроші і були закладені основи свободи підприємництва.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як імператриця Катерина II подорожувала по Криму: Правда і вигадка про Таврійський вояж >>
Михайло Сперанський (1772 – 1839)
Михайло Сперанський. / Фото: www.regnum.ru
Найближчий сподвижник Олександра I з’явився на світ в родині священнослужителя і відрізнявся воістину неймовірною працездатністю. Він став розробником ліберальних реформ, які передбачали повне скасування кріпосного права, поділ влади і поява народного уряду – Державної думи. На жаль, далеко не всі пропозиції Михайла Сперанського були прийняті, а в 1812 році він став неугодний. Але вже при Миколі I він склав «Зведення законів Російської імперії».
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Михайло Сперанський: Як син простого священика здивував Наполеона і виховав майбутнього російського імператора >>
Олександр II (1818 – 1881)
Олександр II. / Фото: www.scd-grande.ru
Головною подією, ознаменовавшим реформаторський курс Олександра ІІ, стала відміна кріпосного права у 1861 році. Завдяки цьому імператор увійшов в історію під ім’ям Олександра-визволителя. При ньому з’явився гласний суд присяжних, було впроваджене земське самоврядування, реформована фінансова система, в армії з’явилася загальна військова повинність, яка прийшла на зміну рекрутству, відбулися зміни в системі вищої та середньої освіти.
Сергій Вітте (1849 – 1918)
Сергій Вітте. / Фото: www.regnum.ru
Він був міністром шляхів сполучення і очолював Міністерство фінансів, займав посаду голови Ради міністрів. Сергій Вітте провів масштабну фінансову реформу, що дозволила зміцнити національну валюту. При ньому вітчизняна промисловість отримувала підтримку держави, робочий день на підприємствах був скорочений, а фізичні покарання для селян були скасовані. Це він став фактичним автором Маніфесту 17 жовтня 1905 року, який перетворив Росію в конституційну монархію.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: 40-градусна горілка, металеві підстаканники і інші проекти, якими запам’ятався в Росії міністр-максималіст Вітте >>
Петро Столипін (1862 – 1911)
Петро Столипін. / Фото: www.pinimg.com
Він пройшов шлях від гродненського і саратовського губернатора до міністра внутрішніх справ, а потім і глави уряду. Він розробив безліч значущих реформ, але зміг втілити в життя одну лише аграрну, завдяки якій селяни отримали право виходу з громад і можливість оформлення надільної землі у власність. Реформа дозволила в найкоротші терміни добитися зростання сільськогосподарського виробництва.
Легендарний реформатор Російської імперії Петро Столипін в різні періоди обіймав посади губернатора в декількох провінціях, потім був призначений главою МВС, а до кінця життя став прем’єр-міністром. Нововведення Петра Столипіна були на той момент якщо не прорив, то, як мінімум рятівним колом. Багато його рішення і сьогодні визнаються дослідниками ефективним способом придушення революції 1905-1907 рр.
Thanks!
Our editors are notified.