
Павло народився у важкі повоєнні роки, але при цьому дитинство його було сповнене яскравими враженнями та незабутніми емоціями. З ранніх років павільйони кіностудії стали для нього настільки ж рідними, як і стіни отчого дому. Отець Григорій Чухрай завжди був прикладом для сина, а сьогодні легендарний режисер міг би по праву пишатися своїм сином, що встиг багато чого досягти в житті і в професії.
Дитинство

Павло Чухрай в дитинстві. / Фото: www.kino-teatr.ru
Павло Чухрай до шести років жив з дідусем і бабусею по батьківській лінії, з ними проходив свої перші життєві університети, вчився працювати і не хвилювати рідних. Втім, свій перший досвід куріння він придбав теж ще в дошкільному віці, і бабусі довелося серйозно розмовляти з онуком.
Тим не менш, він був щасливий тоді, в дитинстві. Павло купався в любові рідних, разом зі старшими хлопцями ходив колядувати на Різдво і з задоволенням їв свій персональний паска, спечений до Великодня.

Григорій і Іраїда Чухрай, батьки Павла. / Фото: www.blagnews.ru
Коли Григорій Чухрай закінчив інститут, мама приїхала за сином, щоб забрати його в Київ, де в той час жила родина. Там, у столиці України, Павла чекала нове життя і нові враження. Він з дитинства був знайомий з Сергієм Параджановим і Марком Донським, Володимиром Наумовим та Олександром Аловым. Григорій Чухрай володів якоюсь надзвичайною харизмою, люди тяглися до нього, актори поважали, а ті, хто міг назвати себе іншому режисера, безсумнівно пишалися своєю причетністю до його життя.
Маленький Павло з дитинства вважав Київську кіностудію своїм другим домом, тим більше, перебувала вона як раз поруч з будинком, в якому жила сім’я. І Павло постійно блукав між декораціями і павільйонами, відчуваючи себе там цілком вільно.

Павло Чухрай в молодості. / Фото: www.fishki.net
Коли сім’я переїхала до Москви, Павло довго не міг звикнути до того, що вхід на кіностудію йому закритий. На «Мосфільмі» був строгий пропускний режим, а він з тугою згадував той час, коли в Києві міг спокійно зайти чи не в будь-яке приміщення.
Після закінчення школи Павло Чухрай вступив на операторське відділення Вдіку. За його власними словами, на режисерський він вирішив вступати тільки тоді, коли йому «буде що сказати глядачеві».
Перша родина

Олена Єгорова, перша дружина режисера. / Фото: www.kino-teatr.ru
З Альоною Єгорової, дочкою відомого режисера Юрія Єгорова, Павло Чухрай познайомився в компанії спільних друзів. Відносини закоханих розвивалися досить швидко, і незабаром Олена вже представила свого майбутнього чоловіка батькам. Наречений в перші ж хвилини знайомства здивував батька нареченої цитатами фраз із знятих ним фільмів.
Після весілля молодята оселилися в будинку Єгорових, на світ з’явилася донька Дарина. Сім’я була дуже відкритою, вони любили приймати гостей, а композитор Марк Фрадкін, жив трьома поверхами нижче, часто заходив до Юрію Павловичу, з яким товаришував, вранці прямо в халаті. Єгоров і Фрадкін разом працювали над музикою до фільмів режисера.

Павло Чухрай з дочкою Дариною і мамою Іраїдою Петрівною.
Коли дочка Павла та Олени підросла, молода мама повернулася на навчання в Школу-студію МХАТ, а маля часто залишалася удвох з татом. Павло Чухрай досі з теплотою згадує той час, коли навчав доньку грати в шахи і в саморобну «Монополію». А ще вони любили разом співати на два голоси.
Перший шлюб режисера проіснував недовго, проте з дочкою, яка закінчила киноведческий факультет Вдіку, Чухрай ніколи не переривав спілкування.
Доля

Павло Чухрай і Марія Звєрєва. / Фото: www.manygoodtips.com
Марію Звєрєву, дочка відомого письменника Іллі Звєрєва, Павло Чухрай зустрів на семінарі для молодих кінематографістів, що проходив у Будинку творчості «Пахра». Вона стояла в холі біля рояля і зосереджено слухала, як грає якийсь юнак. Дівчина настільки сподобалася режисерові, що він підійшов до неї впритул, ледь не штовхнувши. Потім він вибачався, що говорив у своє виправдання. Павло був настільки переконливий, що Марія не тільки пробачила його, але і стала досить прихильно приймати його залицяння.
Але за своє право зустрічатися з сподобалася дівчиною молодому режисерові довелося битися у прямому розумінні слова. Виявилося, у Марії був шанувальник, який став усюди ходити за парою. Коли Павлу це неабияк набридло, він разом з суперником пішов на задвірки і там молоді люди по-чесному билися за право бути поруч з Марією Звєрєвої. Павло Чухрай здобув беззаперечну перемогу. Щоправда, після цієї «битви» він ще два тижні ходив з гіпсом, зламавши під час бійки палець на руці.

Павло Чухрай з донькою Анастасією. / Фото: www.tatler.ru
Вже через чотири місяці після знайомства Павло Чухрай привів кохану до дверей Рагсу. Весілля закохані вирішили не влаштовувати, просто розписалися у присутності двох свідків, та по дорозі на святкову вечерю зазвали випадково зустрінутого Карена Шахназарова.
Павло Чухрай і Марія Звєрєва живуть разом вже багато років. Марія Изольдовна пише сценарії, Павло Григорович не тільки пише, але й сам знімає фільми. Кожна його картина стає подією в кінематографічному світі, і практично всі роботи режисера відзначені нагородами.

Павло Чухрай і Марія Звєрєва.
Марія Изольдовна володіє приголомшливою працездатністю, її сил завжди вистачало на роботу, і на сім’ю. Павло Григорович зізнається: вони з Машею дуже близькі. Єдине, чого вони ніколи не роблять разом – це роботу. Коли в молодості вони ще намагалися разом писати, то закінчувалися їх спільні проекти гучними сварками, чи не з биттям посуду. Вже доросла їх дочка Настя, яка стала тележурналісткою і засновницею освітнього сайту, досі зі сміхом згадує спроби батьків попрацювати разом.

Павло Чухрай. / Фото: www.rtr-vesti.ru
Павло Чухрай вважає себе по-справжньому щасливою людиною: у нього є улюблена робота, прекрасна сім’я, а попереду ще багато творчих планів і грандіозних ідей, які потребують реалізації. Він з гордістю і повагою завжди говорить про тих, хто йде поруч з ним за життя, і точно знає, що він гідний пам’яті свого легендарного батька.
29 жовтня 2001 р. пішов з життя знаменитий батько Павла, радянський кінорежисер, народний артист СРСР Григорій Чухрай. Однією з найбільш відомих його праць, які отримали визнання і в СРСР, і за кордоном, стала «Балада про солдата», яка вийшла на екрани 60 років тому. Вона висувалася на кінопремію «Оскар» і була визнана одним з кращих фільмів про війну. Але перед тим, як завоювати світове визнання, фільм був розкритикований на батьківщині.
Thanks!
Our editors are notified.