На Донбасі зріє нова ескалація конфлікту, вимоги бойовиків – нездійсненні

На Донбасі зріє нова ескалація конфлікту, вимоги бойовиків – нездійсненні

Денис Пушилин заявив, що “ДНР” претендує на “широку автономію” для Донбасу та інших регіонів країни. Експерти називають такі виступи не інакше, ніж шантажем

Ситуація на Донбасі може загостритися знову серйозно. Так званий віце-спікер “Народної ради” самопроголошеної “ДНР” Денис Пушилин заявив, що “народна республіка” вимагає широкої автономії і закріплення права інших регіонів на самовизначення. В іншому випадку “ДНР” має намір домагатися повної незалежності, і будуть нові запеклі бої.

“Ми згодні на найширшу автономію без шкоди нашим інтересам. Якщо Київ і надалі буде порушувати Мінські угоди, “ДНР” буде рухатися в бік повної незалежності “республіки”. Ми пропонуємо внести статтю в Конституції про те, щоб інші регіони України мали право на самовизначення”, – заявив Денис Пушилин РИА Новости. “Затягування реалізації „Мінська-2″ призведе до нового витка бойових дій, і у результаті політичних переговорів вже не буде”, – пригрозив він.

Такі домагання бойовиків політологи вважають спробою підігріти ситуацію, а вимоги з боку “ДНР” називають абсолютно неприйнятними.

“Війна триває, і інформаційно-психологічна теж. Лідери “ДНР” і “ЛНР” час від часу озвучують, що вони готові розширюватися по території Донбасу і навіть дійти до Харкова, не кажучи про те, що вони готові йти в західному напрямку. Вони змушують нервувати Київ, змушують реагувати міжнародне співтовариство. Вони нагадують про себе”, – заявив директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк. На його думку, для ЄС “червоною рискою”, після якої може бути прийнято рішення про посилення санкцій, потенційно є наступ бойовиків на Маріуполь небудь агресивні дії по інших напрямках на Донбасі.

“Широка автономія”, про яку говорив Пушилин, суперечить унітарному статусу України, який прописаний в Конституції

І президент Петро Порошенко, як і інші вищі особи держави, не раз заявляли, що питання про зміну унітарного статусу не варто. “Це (найширша автономія, про яку говорить Пушилин – авт.) – нездійсненну вимогу. З урахуванням їх інтересів”… А в чому їхній інтерес? Чому там немає інтересів України, інтересів громадян України? Не треба шантажувати Україну”, – сказав політолог Вадим Карасьов.

Для розширення прав регіонів повинна бути проведена реформа децентралізації влади, яка розширить права місцевого самоврядування, але залишить за центральною владою вирішення загальнонаціональних питань, зокрема, ведення зовнішньої політики. Децентралізація, нагадаємо, є ключовим елементом Конституційної реформи, також прописаної в Мінських угодах, укладених в лютому 2015 року. “Вимогу про автономію для інших регіонів країни – це російський план федералізації. Це для нас неприйнятно, і в Мінських угодах цього немає. Нам потрібно створення парламентів і урядів на рівні областей? Нам потрібно, щоб з’явилося уряд в Полтаві, Дніпропетровську, Чернігові, Запоріжжі? Це поліпшить структуру управління або тільки нашкодить? Нам потрібна децентралізація – перш за все, розвиток інституту самоврядування на базовому рівні”, – заявив Сегодня.иа професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олексій Гарань.

Заява Пушилина Андрій Миселюк пов’язує зі спробою бойовиків отримати вплив на будь-яке рішення, прийняте Києвом

“Це відбувається від тези Москви про те, що Україна повинна стати федеративною державою. Тобто як можна менше повноважень залишити у Києва, і передати регіонам повноважень аж до права накладати вето на рішення центральної влади, не влаштовують ті чи інші регіони”, – вважає експерт.

Найбільш масштабним завданням, на його думку, є питання зовнішньої політики. “Це можливість блокувати на політичному рівні неугодні рішення, що стосуються, зокрема, європейської та євроатлантичної інтеграції. Ще один момент – щоб регіони могли продовжувати шантажувати Київ, оскільки широка автономія в розумінні лідерів так званих “ДНР” і “ЛНР” передбачає можливість укладати власні політичні та економічні союзи. Мова йде про Митний союз”, – заявив Андрій Миселюк.

Крім політичних вимог, які звучать з боку “ДНР”, експерти закликають не списувати з рахунків і фінансову складову питання

“У нинішніх умовах “ДНР” і “ЛНР” економічно абсолютно нездатні налагодити більш-менш нормальне функціонування. Це структури, які можуть реально тільки грабувати і воювати. Тому вони хотіли б, щоб Київ ще й оплачував їх існування”, – заявив Олексій Гарань. На його думку, зараз основна мета Росії – не тільки залякати Україну, але покласти на нашу країну фінансування територій, підконтрольних бойовикам. З ним солідарний і Андрій Миселюк: “Москві необхідно, щоб ці території в економічному плані знову були інкорпоровані територію України, щоб Україна продовжувала надавати фінансову допомогу Донбасу”, – вважає він.

Для виходу із ситуації експерти вважають найбільш прийнятним варіантом – втілення в життя Мінських домовленостей. “Нам потрібно не піддаватися на цей шантаж. Те, що говорить Пушилин, лише підкреслює перед Заходом правоту української позиції – що та сторона не хоче виконувати Мінські домовленості”, – заявив Олексій Гарань. На думку Вадима Карасьова, всі спірні питання потрібно виносити на розгляд робочих підгруп, засідання яких повинні пройти цього тижня або на початку наступного. “Треба не робити гучних заяв, а обговорювати проблеми, що накопичилися, в рамках робочих груп, які для цього створені”, – заявив Карасьов.

Про створення робочих підгруп було офіційно оголошено після засідання Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, яке пройшло в Мінську 6 травня. Одна з ключових для України підгруп зібрана з питань безпеки. Крім того, окремо будуть йти переговори з політичних, гуманітарних (включаючи обмін полоненими) та соціально-економічних проблем.

На думку Андрія Миселюка, Київ повинен в черговий раз задекларувати свої позиції у вирішенні конфлікту на Донбасі. “Вони досить давно і неодноразово озвучувалися. Вони полягають в тому, що спочатку повинні пройти вибори за українськими законами, тільки після цього можна говорити про відновлення економічних зв’язків. Тобто спочатку український прапор, а потім – економічні зв’язки. Після цього ці території можуть бути знову інкорпоровані до складу України”, – заявив Андрій Миселюк.

Нагадаємо, згідно з Мінським домовленостями, першою умовою врегулювання конфлікту на Донбасі є повне припинення вогню і формування буферної зони, вільної від важких озброєнь. Разом з тим, бойовики не припиняють обстріл на лінії зіткнення.


Источник:    segodnya.ua


Leave a Reply

Your email address will not be published.