Ці актори користувалися заслуженою популярністю, вони багато знімалися, зіграли безліч ролей у театрі. Їхні обличчя не сходили з екранів, журнали з фотографіями артистів миттєво розкуповували, а режисери засипали їх новими пропозиціями. Тим не менш, самого головного звання – Народний артист СРСР – вони так і не отримали. Але глядачі вважали їх воістину народними, а фільми з участю цих акторів дивляться досі.
Андрій Миронов
Андрій Миронов. / Фото: www.fastpic.ru
Талановитий і харизматичний актор стрімко завоював серця глядачів. Квитки на спектаклі з його участю було купити майже неможливо, а фільми, де він знімався, переглядали багато разів. У Андрія Миронова було звання Народний артист РРФСР, якого він був удостоєний за сім років до своєї смерті на гастролях в Ризі, а вища звання Народного артиста СРСР він не отримав.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Остання кіноробота Андрія Миронова: Що залишилося за кадром фільму «Людина з бульвару Капуцинів» >>
Микола Гринько
Микола Гринько. / Фото: www.twimg.com
Його називали головним татом в СРСР. Глядачі його любили, а режисери ставилися до актора з глибокою повагою, знаючи, з якою відповідальністю підходить актор до кожного появи в кадрі. Андрій Тарковський зняв Миколи Гринька в кількох своїх фільмах і вважав актора своїм талісманом. Актор, який зіграв у кіно понад 150 ролей, який втілив на екрані безліч яскравих образів, став Народним артистом України в 1973 році. Однак Народного в СРСР удостоєний не був.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: 11 талановитих акторів і їх ролі у фільмі «Пригоди Буратіно» >>
Георгій Мілляр
Георгій Мілляр. / Фото: www.kinovolna.tv
Його по праву вважали одним з кращих акторів, який умів кожну свою роль перетворити на маленький шедевр. На рахунку Георгія Мілляра понад 100 робіт у кіно, він озвучив більше 60 фільмів, працював завжди з повною самовіддачею. Він помер майже 90 років, так і не дочекавшись отримання вищого звання в СРСР для актора.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Георгій Мілляр: заслужена Баба Яга і самотній джентльмен радянського кіно >>
Олексій Смирнов
Олексій Смирнов. / Фото: www.yarreg.ru
Олексій Макарович був дуже скромною людиною в побуті, а на екрані міг втілити практично будь-який образ. Варто згадати лише двох найяскравіших його героїв: дармоїда Федю з комедії «Операція «И» та інші пригоди Шурика» і механіка Макарича з фільму «В бій ідуть одні старики». Він був світлою людиною і талановитим актором. Проте звання Народного він так і не отримав.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Олексія Смирнова та Леоніда Бикова пов’язували не тільки ділові відносини. Вони були справжніми друзями >>
Леонід Биков
Леонід Биков. / Фото: www.iseemir.ru
Не став Народним артистом СРСР і Маестро Леонід Биков. Він зіграв безліч цікавих ролей, став режисером і сценаристом. Іменем Леоніда Бикова навіть названа мала планета. Талановитого актора любили мільйони глядачів і шанувальників його творчості. Але звання Народний артист СРСР йому так і не дали. Правда, Народним артистом УРСР він став.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Що залишилося за кадром фільму «В бій ідуть одні старики»: чому Леоніду Бикову забороняли проводити зйомки >>
Микола Рибников
Микола Рибников. / Фото: www.mtdata.ru
«Весна на Зарічній вулиці», «Дівчата», «Війна і мир», «Сьоме небо» – це лише кілька улюблених глядачами фільмів, де зіграв актор. Він багато знімався, їздив на творчі зустрічі з глядачами, панібратства не терпів і відрізнявся разючою професіоналізмом і працездатністю. Це був воістину народний артист, а ось цього звання він був удостоєний тільки в РРФСР, в масштабах Радянського Союзу він його не отримав.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Заручник образу бригадира: чому хлопець з Зарічній вулиці Микола Рибников перестав зніматися в кіно >>
Євген Моргунов
Євген Моргунов. / Фото: www.forwomenonly.ru
Не отримав звання Народного артиста СРСР і Євген Моргунов, хоча масштаб глядацької любові до цього акторові переоцінити неможливо. Він достовірно втілив образ зрадника Стаховича у «Молодій гвардії» і став незабутнім Бувалим з комедій Леоніда Гайдая. Він і в звичайному житті міг бути жартівником-дотепником, а потім вражав співрозмовника глибоким знанням поезії і мистецтва.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Що залишилося за кадром «Кавказької полонянки»: чому Гайдай перестав працювати з Моргуновим, а цензура заборонила фільм до показу >>
Леонід Куравльов
Леонід Куравльов. / Фото: www.otzvezd.ru
Актор почав зніматися в кіно ще в студентські роки і за свою кар’єру зіграв майже 200 ролей. 7 січня 1977 року Леоніду Куравльову було присвоєно звання Народного артиста РРФСР, а це ж звання, але в масштабах СРСР йому так і не дали. При цьому глядацька любов і визнання говорили про талант актора набагато краще будь-яких нагород.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Актори, що знялися в антиалкогольної трагікомедії «Афоня», через роки після зйомок >>
Володимир Висоцький
Володимир Висоцький. / Фото: www.rtr-vesti.ru
Всенародний улюбленець, талановитий актор, автор і виконавець взагалі не був удостоєний при житті ніяких нагород. Він багато знімався в кіно, був напрочуд гармонійним в будь-якому образі, з успіхом грав на театральній сцені, був відомий у всьому світі, але звань і нагород не мав. Державну премію за роль Жеглова Володимиру Висоцькому дали вже після його смерті, в 1987 році, через 8 років після виходу фільму «Місце зустрічі змінити не можна» на екрани.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: За кадром «Вертикалі»: Як народилася «Пісня про друга» Висоцького, і чому ніхто не вірив в успіх фільму >>
Ігор Кваша
Ігор Кваша. / Фото: www.kpcdn.net
Ігор Володимирович був володарем ордена «За заслуги перед Вітчизною» і ордена Дружби, він отримав акторську премію імені Андрія Миронова і подяку Президента, носив звання Заслужений і Народний артист РРФСР. Ігор Кваша знімався в кіно і грав в «Современнике», був телевізійним ведучим і працював на радіо. Але високе звання Народного артиста СРСР він не отримав.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Ігор Кваша і Тетяна Путиевская: курортний роман довжиною в життя >>
Юрій Кузьменков
Юрій Кузьменков. / Фото: www.twimg.com
Він був відчайдушно схожий на своїх героїв, такий же прямолінійний і напористий. Він умів зіграти невдалого закоханого і справжнього офіцера, робочого і злодія, лакея і партійного діяча. Але звання вище, ніж Заслужений артист РРФСР, він удостоєний не був.
Більшість акторів приходять на знімальний майданчик після того, як отримують професійну освіту. Багато з них дебютують на театральній сцені, а потім починають кінокар’єру. Але є і виключення з правил: у радянському кіно було чимало прикладів того, як педагогам не вдалося розгледіти акторського таланту в тих, хто незабаром став легендою.
Thanks!
Our editors are notified.