А я – на морі!

Пам’ятаєте, була колись така реклама одного з операторів мобільного зв’язку: «- Ти де? А я на морі!» Саме це нехитру сценку на днях поставив свіжообраний президент України, заявив в мережах, що свій перший візит він здійснює у Туреччину – везе дітей на фестиваль (на всякий випадок не згадавши, що організатор фестивалю – компанія).

Взагалі Володимира Зеленського відмінно можна зрозуміти – виборча кампанія, навіть така, яка була у нього, втомлива річ, і розслабитися після неї треба. Фестиваль в Туреччині, та ще й з участю Лайми Вайкуле, – чим не привід?

І, все ж, є в цьому деяка неправильність.

Людина, який обраний президентом (нехай навіть ще не вступив на посаду) собі вже не належить. Зокрема, він не може просто так взяти і звалити за кордон. Це вже зарубіжний візит (нехай і неофіційний).

Здається, втім, що Зеленський врахував досвід минулорічної поїздки Порошенка до Іспанії, але – рівно наполовину. Поїхав він під своїм ім’ям і навіть повідомив про це громадськості. Але Порошенко адже не тільки в цьому звинувачували, але також і в тому, що верховний головнокомандувач під час війни їде відпочивати за кордон…

Ось обов’язково треба, ще не вступивши на посаду, вже повторювати помилки попередника? Адже від Зеленського, то виборці вимагали зовсім небагато – просто не бути Порошенко…

Але це все смаківщина, а давайте подивимося, які взагалі завдання стоять зараз перед Зеленським?

Навіть після бурхливої активності Порошено, який, зауважимо, програв, зрозуміло, що починати поствиборчий фрагмент біографії не обов’язково з поїздки на відпочинок. Можна ще вирішувати актуальні завдання.

По-перше, від Зеленського чекають позначення своєї позиції з найбільш важливих питань. Причому, цю позицію повинен виражати сам президент – а то ми вже заплуталися, кого обрали – Зеленського або Разумкова.

По-друге, від Зеленського чекають формування команди, якій, за замовчуванням, у нього немає. У всякому разі, первинна заява про те, що у майбутнього президента немає кандидатів на посади міністрів оборони і закордонних справ, так і не дезавуйовано. І, так, ми розуміємо, що призначення цих міністрів вимагає схвалення з вулиці Танкової/Сікорського (хоча, за Полтораку і Клімкіну, так не подумаєш), але кандидатура повинна бути – навіть якщо з якихось причин її не показуєш. Навіть про відсторонення Сергія Лещенка, яку не можна не вітати, дізнаємося з чуток…

По-третє, Зеленському терміново потрібно зайнятися формуванням партії. Не для людей – для себе. А то дивно якось виходить – людина виступає за дострокові вибори, а партії, яку він може повести на вибори, фактично немає.

Якщо почати формувати партію одночасно з адміністративною вертикаллю, так ще в передвиборній гарячці, вийде не партія, а чорти що – суміш чиновників з кар’єристами всіх мастей. І так зрозуміло, що вийде партія чисто адміністративна, яка зникне разом з президентом Зеленським, але, схоже, буде зроблено ще гірше…

По-четверте, потрібно реагувати на дії Порошенка, вже проголосив себе опозицією. Між тим, дій цих накопичилося вже досить багато:

– У Конституційному Суді триває конфлікт навколо голови Станіслава Шевчука, який спочатку був занадто незалежним від президента Порошенко. Між тим, саме голова КС приймає присягу у новообраного президента…

Є й інші способи уповільнити вступ Зеленського посаду. Зокрема, дату урочистого засідання, на якому приймається присяга, визначає Рада. Можна не сумніватися, що засідання буде призначено на строк після 27 травня, коли, на думку більшості експертів, спливає термін, протягом якого новий президент може розпустити Раду.

– Рада у першому читанні прийняла закон про тимчасові слідчі і спеціальні комісії, який потрібен для реалізації процедури імпічменту.

Це, до речі, м’яке розвиток подій – до цього були витоку про підготовленому «Самопомощью» законопроекті, радикально сокращавшем президентські повноваження.

– Прийнятий закон про мову, який викликав сумніви у нового президента.

– Триває процес навколо націоналізації «Приватбанку». До президента він, за великим рахунком, відношення не має, зате він має відношення до Коломойського – «Зеленський ще не президент, а Коломойський вже почав рейдерські захоплення».

– НАБУ, за рішенням суду, відновило справу проти компанії «Киноквартал» (справа абсолютно ідіотське, але теж вимагає уваги).

Загалом, президентство Зеленського починається не дуже вдало, причому винен у цьому лише він сам…

Не хочеться наводити в приклад Януковича, але, пам’ятаю, ще до того, як він став президентом, простий депутат Микола Азаров зателефонував меру Черновецькому і ввічливо поцікавився, чому Хрещатик і Майдан завалені оледеневшим снігом? Миттєво знайшлися і люди, і техніка, щоб вирішувати це питання.

У випадку з Зеленським все гірше. Відсутність снігу в квітні як би можна пробачити, але от відсутність інтересу до подій з боку самого президента вже насторожує. Як би не вийшло, що голосували за Зеленського, а реально керувати країною як і раніше буде Порошенко…