Кожен з них – відомий актор, зі своїми шанувальниками, своїми глядачами і режисерами. Але Борис Галкін та Володимир Качан завжди без тіні сумніву віддавали пальму першості своєму другові Леоніду Філатову. Він завжди був більш талановитим, більш творчим і тонко відчуває. Борис Галкін та Володимир Качан досі зберігають вірність цій міцній чоловічій дружбі, хоча з моменту відходу Леоніда Філатова пройшло вже більше 17 років.
Кімната № 39
Театральний інститут імені Бориса Щукіна, де навчалися друзі. / Фото: www.culture.ru
Здавалося, вони були дуже різними, але коли доля вирішила об’єднати їх в один час і в одному місці.
Леонід Філатов народився в Казані, школу закінчив в Ашхабаді. Саме там, в Туркменістані, він почав писати, і вже в 15-річному віці отримав свій перший гонорар за байку, що вийшла в газеті «Комсомолець Туркменістану». Приблизно в той же час він захопився театром і кіно і твердо вирішив стати студентом Вдіку. Правда, у ВДІК його не прийняли, зате зарахували в Щукінське училище на акторський факультет.
Леонід Філатов. / Фото: www.yandex.net
Борис Галкін народився в Ленінграді, в 6-річному віці разом з родиною переїхав до Риги. Він ріс дуже спортивним хлопчиком, захоплювався волейболом і боротьбою, лижами і плаванням, і навіть став срібним призером Латвії з самбо. В дитинстві Борис часто бував у театрі опери та балету, де служив шевцем його батько. Але мистецтвом хлопчик захопився вже в старших класах, став відвідувати літературну студію, яку вів актор Костянтин Титов. Він і порадив хлопцеві подумати про професії актора. В результаті Борис Галкін вступив в Щукінське училище.
Борис Галкін. / Фото: www.pinimg.com
Володимир Качан народився в Уссурійську, школу закінчив у Ризі, де вчився в одному класі з майбутнім гумористом Михайлом Задорновим. В Щукінське він вчинив не відразу, а в результаті додаткового набору, коли вже став студентом філологічного факультету Латвійського університету.
Володимир Качан. / Фото: www.yandex.net
У студентському гуртожитку театрального училища усі троє опинилися в кімнаті № 39 на вулиці Трифоновській, де разом з Філатовим, Качаном і Галкіним жили ще Леонід Пярну і Сергій Вараксин. В такому складі хлопці прожили до третього курсу, а потім вже троє друзів зняли невелику двокімнатну квартиру на Великій Нікітській.
Основа основ
Леонід Філатов. / Фото: www.newokruga.ru
В їх трійці Філатов і Качан були творцями. Леонід Філатов міг писати цілодобово, забувши про все на світі. Він взагалі був дуже байдужий до матеріальних благ. Їв те, що було під рукою, якщо нічого не було, просто курив сигарету за сигаретою і писав, писав, писав. Володимир Качан постійно співав і складав музику. А Борис Галкін був у їх трійці головним по господарству. Він же готував якусь просту їжу: картоплю, гречку або зовсім царський блюдо – тріску з картоплею, смажені в омлеті. Як правило, зайвих грошей у них не було.
Борис Галкін. / Фото: www.24smi.org
Вони працювали вантажниками на Ризькому вокзалі, отримуючи у вигляді гонорару найчастіше виноград, зрідка картоплю чи капусту і трохи грошей. Незважаючи на досить убоге «забезпечення», студенти ніколи не сварилися, жили дуже дружно, а в основі їх взаємовідносин лежало одне просте правило: якщо друг у біді, всі повинні прийти йому на допомогу.
Коли їх сусід по кімнаті Сергій Вараксин потрапив у міліцію і його там стригли наголо, Філатов, Качан і Галкін теж зістригли свої шевелюри, щоб в училищі не могли зрозуміти, хто і в чому винен. З’ясувати, з-за кого чотири студенти стали лисими, так і не змогли, тому і покарання ніякого не було. А у навчальний заклад про проступок одного з них так і не повідомили.
Леонід Філатов і Володимир Качан. / Фото: www.yandex.net
В ЦК ВЛКСМ, куди трьох друзів викликали на співбесіду перед намічалася поїздкою в Угорщину, вони вже майже відповіли на всі питання, але в кінці комсомольський працівник запропонував обговорити статтю Євгена Тяжельникова, Першого секретаря ЦК ВЛКСМ. І Леонід Філатов раптом запитав: «А хто це?». Здивований погляд комсомольського лідера змусив Володимир Качана і Бориса Галкіна напружитися, а після підтвердити: вони теж не знають Євгена Тяжельникова. В Угорщину їх тоді так і не випустили, визнавши неблагонадійними.
Борис Галкін. / Фото: www.kino-teatr.ru
Всі троє вважали справою честі заступитися за дівчину у важкій ситуації і навіть вплутатися в бійку з знахабнілим хамом. Ніхто з них, крім Бориса Галкіна, який займався в шкільні роки боротьбою, не відрізнявся богатирським статурою, проте кидати друзів у біді вони не звикли.
В кінці четвертого курсу Ірина Олександрівна Лілеєва, педагог з історії зарубіжного театру, з якої був особливо близький Леонід Філатов, сказала Бориса Галкіна: їм трьом випала велика удача знайти один одного. І порадила їм завжди дорожити цією дружбою.
Пам’ять серця
Леонід Філатов. / Фото: www.yandex.net
Вони так і йшли все життя пліч-о-пліч, намагаючись вдаватися на допомогу в скрутну хвилину. Пізніше у кожного з них з’явилася своя життя. Свої сім’ї, діти, турботи, своя лінія творчості. Але студентська дружба не пропала, вони продовжували зустрічатися, хоч і не так часто, як хотілося б.
Володимир Качан. / Фото: www.mycdn.me
Борис Галкін часто бував у будинку у Леоніда Філатова і Ніни Шацької. Приходив і сам, і з Володимиром Качаном, радів гармонійної сім’ї одного. Леонід Філатов був знаменитий, і навіть став в Союзі кінематографістів секретарем і керівником акторського відділу, хоча категорично не приймав чиношанування і сам ніколи не прагнув до посад. Свою роботу в Союзі він розглядав виключно як можливість допомогти тому, хто цього потребуватиме.
Борис Галкін та Володимир Качан. / Фото: www.userapi.com
Коли Леоніда Філатова не стало, Борис Галкін та Володимир Качан стали, здається, ще дбайливіше ставитися до їх дружбу, яка зародилася в студентські роки. Вони із задоволенням приходять на передачі, які знімаються в пам’ять про їх одного. Але якщо раптом під час ефіру з’ясовується: мова йде не про творчість Леоніда Філатова, а сюжет цілком побудований на спробах знайти в біографії актора і поета непривабливі факти та оприлюднити його особисте життя, вони просто встають і йдуть. Їм важлива інша пам’ять про одного, безкорислива і світла.
І, як колись у юності, готові захищати честь і гідність один одного. Нехай навіть одного з друзів вже немає в живих.
На театральній сцені і на знімальному майданчику Леоніду Філатову нерідко доводилося грати власну смерть, а в реальності останні 10 років стали для нього виснажливою боротьбою за життя. Він помер на 57-му році життя після важкої тривалої хвороби. Випробування, які випали на його долю, він вважав невипадковими і говорив про те, що заслужив це покарання.
Thanks!
Our editors are notified.