Переговори міністрів “нормандської четвірки” в Берліні: порядок денний, позиції сторін і про прогнози експертів

Переговори міністрів “нормандської четвірки” в Берліні: порядок денний, позиції сторін і про прогнози експертів

Експерти вважають, що міністри будуть обговорювати подальшу демілітаризацію Донбасу та можливі шляхи політичного врегулювання

Сьогодні в Берліні відбудеться зустріч глав МЗС країн “нормандської четвірки”, на якій сторони обговорять подальші кроки щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

В українському зовнішньополітичному відомстві напередодні заявили, що очікується обговорення усього спектру питань щодо виконання мінських домовленостей.

Речник німецького МЗС Савсан Хебли, у свою чергу, зазначив, що предметом обговорення може стати відведення важкої зброї. За його словами, як зразок для такого кроку може бути прийнятий успішний відведення малокаліберної артилерії і мінометів.

На думку експертів, у першу чергу, увагу на зустрічі буде приділено кроків щодо подальшого збереження військового перемир’я на Донбасі.

“Перше, це дотримання умов перемир’я, ми бачимо, що воно порушується. Другий момент – це процес визволення полонених”, – сказав Сегодня.иа професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

За словами директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, сьогодні на Донбасі важливо продовжувати відведення озброєння, припинити перестрілки і продовжити розмінування.

“Військова ситуація починає загострюватись. Ми спостерігаємо неполновесную, часткову, але все-таки реэскалацию військового конфлікту. Треба зробити все, щоб цей зворотний тренд був відвернений”, – сказав він Сегодня.иа.

В останні дні українські військові фіксують зростання військової активності і обстрілу з боку бойовиків. У середу, 4 листопада, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що у випадку продовження провокацій з боку бойовиків на сході країни, Збройні сили України припинять відведення озброєння і військової техніки.

“Озброєння і військова техніка негайно будуть повернуті на місця попереднього розміщення, а українські військові будуть діяти у відповідності з існуючими викликами з боку російських окупантів”, – йдеться в повідомленні Радбезу.

Другий блок питань, який, як вважають експерти, буде обговорюватися на зустрічі – це кроки щодо подальшого політичного врегулювання, зокрема: проведення виборів на непідконтрольної Києву території і амністія для бойовиків.

“Тут прогрес поки не спостерігається. І зараз “мінський процес” уперся в черговий глухий кут. І треба постаратися з нього вийти”, – говорить Вадим Карасьов.

Олексій Гарань, в свою чергу, нагадує, що йде підготовка закону про проведення виборів на частини Донбасу. “Але тут виникає багато питань, і вони не тільки технічні, але і принципові, оскільки українська сторона говорить, що такі вибори не можу відбутися, якщо територія залишається фактично окупованій росіянами. Під дулами автоматів говорити про вільні вибори – це нонсенс”, – сказав він.

Позиції сторін

Відзначимо, що в ЄС наполягають на тому, щоб конфлікт на Донбасі вирішувалося шляхом політичного врегулювання.

“Угода про припинення вогню може виконуватися тільки в разі, якщо ми досягнемо прогресу в політичному вирішенні конфлікту”, – заявив речник німецького МЗС Савсан Хебли. При цьому він вказав на необхідність прийняття конституційної реформи в Україні та забезпечення безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до всього регіону конфлікту.

Помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що необхідно наполягати на виконанні Росією і сепаратистами взятих на себе зобов’язань. За її словами, мова йде про зобов’язання щодо відведення зброї, проведення реальних виборів і повернення Україні контролю над кордоном з Росією. “Станом на сьогодні під контроль уряду України повернуто нуль (окупованих) територій”, – заявила Нуланд.

Таку заяву Нуланд, на думку Олексія Гараня, свідчить про те, що США підтримують позицію України в переговорах з Донбасу. “Це важливо”, – сказав експерт.

Один з лідерів бойовиків Олександр Захарченко напередодні переговорів у Берліні заявив про намір взяти під свій контроль три міста в Донецькій області: Маріуполь, Слов’янськ та Краматорськ. Має намір він це зробити мирним шляхом – через мінський переговорний процес, або військовим шляхом.

Таке заяви експерти розцінюють як спробу шантажу, за якої, втім, не варто ніяких реальних намірів.

“Це шантаж України для того, щоб українські переговорники йшли на поступки, і на ті умови, які висуває Москва та її маріонетки. Більше тут нічого немає”, – вважає Вадим Карасьов.

І, швидше за все, як вважає Олексій Гарань, Росія просто блефує.

“Захарченко сам не може цього сказати. Зрозуміло, що це санкицонированно Росією. Москва може загрожувати можливої ескалації конфлікту, але я думаю, що це блеф, оскільки головне завдання РФ – зняти або, принаймні, послабити санкції. Якщо знову почнеться ескалація конфлікту, очевидно, що РФ не буде жодних шансів цього досягти”, – пояснив він.

Олексій Гарань також додав, що Росія намагається грати в глобальний торг. “Вона намагається все це пов’язати з Сирією, з кризою мігрантів у Європі. Вона використовує інструменти фактичного шантажу і не тільки України, але і західних партнерів. Подивимося наскільки Захід вдасться не піддатися на цей шантаж. Принаймні, є офіційні заяви (західних лідерів), що події в Сирії не змінювати принципових основ для вироблення позиції Заходу стосовно України і Донбасу”, – сказав він.

Не варто чекати нових домовленостей

У той же час експерти закликають не чекати від майбутньої зустрічі підписання яких-небудь документів, або досягнення якихось чітких домовленостей.

“На нормандських зустрічах не приймають ніяких рішень. Там обговорюють проблеми і виробляють подальший алгоритм дій”, – пояснив Вадим Карасьов.

Як відомо, 2 жовтня в Парижі пройшли майже п’ятигодинні переговори лідерів країн “нормандської четвірки”.

Ніяких письмових домовленостей на зустрічі підписано не було, але сторонам вдалося прийти до угоди по кількох важливих питань.

Зокрема, за результатами переговорів президент РФ Володимир Путін пообіцяв, що протягом декількох днів дасть доручення проговорити з представниками т. зв. “ДНР” і “ЛНР” питання проведення “виборів” на Донбасі. Згодом бойовики заявили про перенесення “виборів” (спочатку вони були заплановані на кінець жовтня та початок листопада) на 2016 року.

Крім того, сторони підтвердили необхідність відводу озброєнь від лінії зіткнення на Донбасі.

До цього, 29 вересня в Мінську Тристороння контактна група підписала угоду про відвід озброєнь від лінії зіткнення калібром менше 100 мм. Це процес проходить під контролем ОБСЄ.

3 листопада в ході відео-конференції Контактна група підтвердила, що відвід озброєнь калібром менше 100мм йде згідно із затвердженим планом.

Разом з тим, досі так і залишилися не виконаними такі домовленості, як виведення іноземних військ з території України та надання ОБСЄ повного доступу до всієї території, зайнятої бойовиками, в тому числі і до кордону з РФ.