Те, що нам здається впізнаваною і невід’ємною частиною національної культури того чи іншого народу — насправді йому, скажімо так, нерідне. Не завжди, але частіше, ніж можна подумати. Найчастіше «самозванцями» виявляються відомі страви, за ними йдуть деталі одягу.
Піцу не придумали італійці
На італійському півострові це страва дійсно їдять з незапам’ятних часів — тобто, з давньоримських, коли вона називалася ще «плакента». А привезли її туди солдати Риму з Греції, де плоский хлібець, на який ще до запікання поклали різні смачні шматочки, звався «плакунтос». А саму ідею саме плоского хліба — тільки без начинки — греки запозичили, треба сказати, у єгиптян.
Піцу придумали греки.
Феска існувала до турків
Греки — справжні винахідники ще однією «національної штуки». Багатьом відомий турецький народний головний убір — феска. Його ще в рамках боротьби за глобалізацію і приєднання до досягнень цивілізації заборонив Ататюрк на початку двадцятого століття. Так от, феску турки насправді перейняли у греків, після того, як завоювали Візантію. Вже від турків феска розійшлася по мусульманських країнах Північної Африки. Там же вона одержала ту назву, під якою ми її знаємо — в місті Фес в Марокко виготовляли величезну кількість цих шапочок для міжнародного ринку. Дивно, але чомусь італійські фашисти зробили своїм відмітним головним убором чорну феску.
Феску турки не знали до завоювання Візантії. Картина Мартинуса Рерби.
Шведські фрикадельки вивезені з дуже напружених переговорів
Це блюдо стало асоціюватися зі шведської кухнею завдяки магазинах IKEA, де воно подається як народне. Насправді у Швеції його привіз король Карл XII, той самий, що з Петром I воював. Привіз він їх з Османської імперії, де вони носили горде турецька назва кюфта. Правда, з часом рецепт змінився, але зовсім небагато: по фрикадельки стали додавати яйце, а баранячий фарш за бажанням можуть замінити свинячим, що для турків немислимо.
Карл XII до знайомства з фрикадельками.
Дебреценські сосиски придумані не угорцями
Дебреценські сосиски — одна з тих страв угорської кухні, які відразу може назвати половина європейців. Вони робляться із суміші яловичини і свинини з додаванням гострого перцю і використовуються для приготування багатьох угорських страв на кшталт гуляшу. Тільки придумали їх насправді чехи. Так вийшло. До речі, танець «полька» теж винахід чехів і до Польщі відношення не має.
Сучасний Дебрецен на картині Яноша Максая.
Французи дізналися про круасани нещодавно
Є речі, які дуже чітко асоціюються з французьким стилем життя, наприклад — круасани. Прохання самих ніжних читачів перегорнути вниз, тому що зараз ми скажемо, що круасани винайшли в Австрії і ще у тринадцятому столітті були значно відоміший під назвою «кипферль» («півмісяць»). Фактично, французьке назва — точний переклад австрійського, оскільки в 1839 році якийсь заповзятливий австрієць Серпень Цанг відкрив пекарню з віденськими десертами в Парижі і по мірі можливості адаптував всі назви для зручності покупців. Довгий час круасани можна було купити тільки в столиці Франції, іншим французам така дивина була недоступна і просто невідома. Зате зараз круасан і кава — один з найпопулярніших французьких сніданків з можливих.
Традиційним французьким сніданком вважають круасан і кави. Втім, у кави теж походження не французьке. Художник Том Браун.
Ось вам ще одне кулінарне розчарування: грінки по-французьки називаються так тому, що у їх винахідника, англомовного жителя США, було прізвище Френч, що по-англійськи означає «француз». У радянських мам рецепт був дуже популярний — при наявності потрібних інгредієнтів, звичайно, таких, як яйця, вершкове масло, молоко і (бажано, але необов’язково) кориця. Вважалося, що грінки по-французьки чудово замінюють манку (а яйце дає ще і тваринний білок), і діти їдять їх значно охочіше.
Арабськими цифрами араби тільки поділилися
Ми дуже рідко користуємось у своєму житті корінними європейськими римськими цифрами (I, V, X, L, C, M), воліючи арабські, тобто завезені з арабських країн. Але і для арабів ці цифри — запозичення, а їх справжня батьківщина — Індія.
Еволюція цифр.
Матрьошка і Чебурашка
Ні, з Чебурашкою все в порядку, це росіянин за походженням казковий звір. Ось тільки він дуже популярний в Японії — з них зняли мультсеріал, і іграшкових чебурашок випускають видимо-невидимо. Японці його обожнюють і… Впевнені, що персонаж, власне, їх, рідний. Ну а що, покемонів ж вони винайшли? Чому їм не придумати ще одне безглузде і миле з вигляду диво? Для них кожен раз стає справжнім шоком відкриття, що задовго до двадцять першого століття Чебурашок випускали в СРСР, тому що звір був персонажем саме російських дитячих книг.
Зате не кожному російській легко дізнатися, що матрьошок спочатку в Росію ввозили з Японії. Точніше, звали тоді матрьошку фукурума, і цікавила ця дивна, округла іграшка (всередині якої ховалося ще кілька таких же, але поменше) тільки деяких цінителів Сходу наприкінці дев’ятнадцятого століття. За її зразком великий любитель всього російського Сергій Малютін виготовив свій відповідь японцям — точно таку ж ляльку з ляльками всередині, але тільки в російській народному одязі і дівчинку. За іншою версією, першу матрьошку токар виготовив Звездочкин — правда, він же стверджує, що придумав її з нуля, хоча схожість з фукурумой для цього занадто велике.
Фукурума.
Бере, ймовірно, теж грек
Це слово у багато мови прийшло з французької, і сам головний убір видається національним французьким — хіба що в Середні Віки він був крислатий, а в двадцятому столітті став дуже маленьким і акуратним. Однак у Францію з великою ймовірністю головний убір прийшов з Італії, а туди, ще в часи Стародавнього Риму — зі сходу, імовірно, з Греції. Зрештою, нічого дивного — з Давньої Греції вийшла, як вважається, європейська цивілізація. Разом з беретом.
А ось вам ще трохи розчарування в загальновідомих фактах: 6 знаменитих історичних особистостей, які, можливо, ніколи не існували.
Текст: Ліліт Мазикина.
Thanks!
Our editors are notified.