Сьогодні у нього є навіть паспорт на ім’я Віктора Суворова, хоча насправді він – Володимир Різун, колишній співробітник резидентури ГРУ. У 1978 році, перебуваючи в Женеві, Володимир Різун втік у Великобританію, де попросив політичного притулку. Його досі називають зрадником і розповідають про те, що навіть рідний батько перестав з ним спілкуватися, а дід і зовсім не зміг пережити втеча онука. Як склалося життя колишнього розвідника і чим він займається?
Доля резидента
Володимир Різун. / Фото: www.kinopoisk.ru
Він з’явився на світ у 1947 році в Приморському краї. Батько його, Богдан Різун, був військовим, а тому син вже в 11 років став учнем Воронезького суворовського училища, потім був переведений в Калінінське, а потім вступив у Київське військове училище.
Кар’єра Володимира Різуна розвивалася досить швидко: вже в 19 він вступив у партію, після отримання вищої освіти брав участь в операції по вводу військ в Чехословаччину, служив у Будапешті та Чернівцях, пізніше пов’язав свою службу безпосередньо з розвідкою.
Протягом чотирьох років, починаючи з 1974 року, Володимир Різун жив і працював у Женеві в легальній резидентурі ГРУ. Разом з ним в Швейцарії перебувала його сім’я, дружина і двоє дітей. Дані про його званні на той момент різняться: за одними даними, він був у званні майора, за іншими – капітаном.
Володимир Різун з дружиною Тетяною. / Фото: www.livejournal.com
Вся сім’я зникла в червні 1978 року, і лише через 18 днів, 28 червня, стало відомо про їх місцезнаходження. За цей час було висунуто кілька припущення про причини раптового зникнення радянського розвідника, від викрадення англійськими спецслужбами, до співпраці Резуна з британською розвідкою.
Насправді ж Віктор Резун прийняв рішення втекти до Великобританії, злякавшись, що на нього можуть звалити всю провину за провал якоїсь великої операції, проведеної женевської резидентурою. Сигналом до дії для нього послужила звістка про те, що когось із співробітників повинні відкликати в Москву.
Сумніви й рішення
Володимир Різун. / Фото: www.dom-knig.com
Першу ніч сім’я Різун провела в «Браун-готелі» в центрі Лондона. За визнанням самого Віктора Богдановича, перші добу у Великобританії виявилися самими складними для нього. Дружина і діти, втомлені від термінового втечі і нерозуміння, що чекає їх всіх, спали, а Володимир Богданович всерйоз мучився докорами сумління. Аж до того, що хотів покінчити життя самогубством.
Він звинувачував себе у зраді Батьківщини, згадував батька і матір, і раптом усвідомив, що все це можна виправити лише добровільно розлучитися з життям. Думки про те, що стане з його родиною, завели вчорашнього розвідника ще далі: він вирішив покінчити з собою, і з сім’єю. На щастя, у нього вистачило розсудливості зупинитися в своєму самобичуванні і Володимир Резник не взяв гріх на душу.
Тетяна Різун з дітьми. / Фото: www.dom-knig.com
В якийсь момент він усвідомив, що в нього є всього лише два виходи: пити чи наполегливо працювати. Алкогольні напої він не любив, тому вже зранку сів писати свою першу книгу. Він вирішив багато працювати, щоб його сім’я ні в чому не потребувала.
Перший час вся сім’я жила на баржі, яка кожен день міняла дислокацію, а в ЗМІ було заявлено, ніби вони оселилися на військовій базі. Це дозволяло протягом довгого часу приховувати справжнє місце розташування Володимира Різуна, його дружини і дітей. Майбутній письменник щиро боявся помсти з боку колишніх колег і приймав всі заходи, які тільки були можливі.
Віктор Суворов. / Фото: www.kinopoisk.ru
Коли ж галас навколо догляду Резуна вляглася, йому, як біженцю, дали будинок на березі моря і навіть грошову допомогу. Коли ж він написав свою першу книгу і отримав цілком пристойний гонорар, то цей будинок продав, повернув частину грошей МЗС, який купував житло на ім’я Різуна, а на решту придбав великий будинок в Брістолі.
Не шкодуючи ні про що
Віктор Суворов. / Фото: www.pinimg.com
Перша ж видана в 1981 році книга, що вийшла під псевдонімом Віктор Суворов, стала справжнім бестселером і принесла автору досить пристойний дохід ще й від продажів. Найбільш відоме з усіх його творів – «Криголам», видане частково в 1985 році і повністю в 1989 німецькою мовою. Але ще в 1979 році колишнього розвідника запросили читати лекції у військовій академії. За словами Віктора Суворова, академії потрібна була людина, що володіє нетрадиційним поглядом на звичні речі. Старшим викладачем він пропрацював 25 років.
Віктор Суворов. / Фото: www.livejournal.com
Незважаючи на те, що перший час всієї сім’ї доводилося непросто, жили вони непогано. Віктор Суворов отримував зарплату в якості лектора, гонорари за книги і авторські відрахування від продажів. Його погляд на історію і причини Великої Вітчизняної війни знайшов відгук на заході. Він став одним з тих, хто звинувачував політику Сталіна в те, що почалася війна. Нібито — це його імперські амбіції та намагання поширити соціалізм на країни Європи і послужили приводом для Гітлера завдати «попереджуючий удар».
Віктор Суворов. / Фото: www.spektr.by
Слід відзначити, що настільки неоднозначна позиція приносить Віктору Суворову непогані дивіденди, і кожне його твір стає предметом суперечок і дискусій. При цьому тиражі деяких сягають мільйона примірників.
Чутки ж про те, що дід письменника покінчив з собою, не переживши зраду онука, повністю безпідставні. За визнанням самого Віктора Суворова, його дід все життя ненавидів радянську владу і неодноразово докоряв онука за службу. Помер же він майже за півроку до втечі сім’ї Різун в Великобританію. Батько Віктора Суворова теж, за словами письменника, прийняв його позицію і провідував сина за кордоном.
Віктор Суворов. / Фото: www.obozrevatel.com
Сьогодні Віктор Суворов як і раніше живе з дружиною у Великобританії і, крім доходів від книг, отримує пенсію. Діти виросли, дочка працює в сфері нерухомості, син став журналістом. Сам письменник нітрохи не шкодує про прийняте колись рішенні. Хоч і називалося це коли-то зрадою.
Коли Тетяна Ліознова задумувала свій фільм про розвідників, вона хотіла, щоб ця картина вийшла максимально достовірною. І показала б не тільки роботу нелегалів, але ще і те, як жилося резидентам в тилу ворога. Коли режисер звернулася до високих чинів КДБ, їй представили консультанта – Ганну Федорівну Філоненко, яка згодом стала прообразом для героїні Катерини Градовой, російської радистки Кет.
Thanks!
Our editors are notified.